Форми оплати праці і порядок її нарахування (51) Підприємства вправівибирати вид, систему оплати праці, умови преміювання, штатнийрозклад, підвищувати розміри тарифних ставок. Існує 2-е форми оплатипраці - відрядна і погодинна з їх разновідностямі.1) Погодинна оплатапраці полягає в тому, що оплачується робота за одиницю часу ввідповідно до тарифної ставки. Тарифні ставки можуть бути часовіденні, місячні. Зх визначається шляхом множення годинної тарифної ставкина відпрацьований час, при простій почасовій системі; почасово -преміальна система (премії відповідно до умов договору) .2) Привідрядній оплаті праці заробіток працюючого залежить від кількостіфактично виготовленої продукції і витрат часу на її виготовлення. Вінобчислюється за допомогою відрядних розцінок, норм виробітку, норм часу.
Відрядна зп має кілька різновидів, які відрізняються один відодного способом підрахунку заробітку: 1) непряма (застосовується длядопоміжних робітників, розмір заробітної плати залежить від результатівпраці обслуговуваних ними основних робочих), 2) відрядно-прогресивна (запродукцію, вироблену понад вихідної норми, зп нараховується запрогресивно - наростаючим розцінками), 3) акордна (розмір винагородивстановлюється не за одну виробничу операцію, а за комплекс робіт ззазначенням їх граничного терміну виконання).

Документальне оформлення та анал. облік по обліку праці і його оплати (14)
При прийомі на роботу між працівником і роботодавцем укладається контракт.
Він визначає індивідуальні умови, на яких працівник трудиться напідприємстві. Контракт це угода між працівником і підприємством, заякою працівник зобов'язується виконувати роботу за певною спеціальністю,кваліфікації або посаді з підпорядкуванням внутрішньому трудовому розпорядку,а підприємство зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату ізабезпечувати умови праці, передбачені законодавством. Трудовакнижка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємствах, вустановах, організаціях понад 5 днів. Для визна-я суми зп підлягаєвидачі на руки треба визначити зп за міс. і зробити необхідніутримання. Ці розрахунки роблять у розрахунково-платіжної відомості. На рядіпр-тий исп-ют окремо розрахункову (містяться всі розрахунки щодо визна-у сумзп) та платіжну (використовують тільки для виплати зп; містить ПІБ раб-ков,табельний №, суми до видачі та розписку в отриманні зп) відомості. Облікособового складу раб-ков веде відділ кадрів. На кожного прийнятого на роботузаповнюється особова картка і йому присвоюється табельний №. На підставірозпоряджень керівника пр-буття бухгалтер відкриває на кожн. Працівникаособовий рахунок. У ньому вказуються довідкові дані раб-ка і накопичуютьсявсі відомості про нараховані суми та утримання.

Бухгалтерський баланс і його будова (19) Баланс-означає рівновагу,уравновешеваніе або кол-ве вираження відносин м-у сторонами будь-якоїдіяльності. Балансові узагальнення інформації широко застосовується в обліку,аналізі фінансово-господарської діяльності, для прийняття відповідних? т амортизації основних засобів (24) Для обліку амортизації основнихкоштів використовується рах. 02 "Знос основних засобів". Це пасивний рахунок.
Відноситься до регулюючим рахункам. Призначений для узагальнення інформації прознос основних засобів, що належать підприємству на правах власностіі довгостроково орендованих ім. Знос основних засобів, що підлягає відображенню вобліку, визначається щомісяця виходячи із встановлених згідно зчинним законодавством норм амортизаційних відрахувань на повне їхвідновлення. До рах. 02 можуть бути відкриті субрахунки: 02-1, 02-2. Насубрахунку 02-1 враховується рух зносу основних засобів, що належатьпідприємству на правах власності. На субрахунку 02-2 враховується рухзносу основних засобів, зданих в оренду. Нарахована сума зносу осн-хср-в відноситься в кредит рах. 02 в кореспонденції з рахунками обліку витрат навиробництво, тобто Д сч.20, 26 - До сч.02. Підприємства - орендодавцівідображають нараховану суму зносу за основними СР-вам, зданих в оренду закредиту рахунку 02 і дебетом рахунка 80. Сума зносу за повністюамортизувати основні СР-вам не нараховується. При вибутті об'єктів осн -х ср-тв, що належать підприємству на правах власності, суманарахованого по них зносу списується з рахунку 02 у кредит рахунку 47.
Аналогічна запис проводиться при списання суми нарахованого зносу завідсутньою або повністю зіпсованим основних засобів. Анал-й облік зарахунку 02 ведеться за видами і окремими інвентарними об'єктами осн-х ср-в.
Слід зазначити, що при складанні балансу показник даного рахунку невідображається в пасиві. На суму цього показника зменшується вартість осн-хср-в і основні Ср-ва показуються за залишковою вартістю, таким чиномвиходить, що на рівну суму відсутні дані в пасиві балансу і вактиві балансу, тобто настає рівновага за рахунок арифметичногорозрахунку.

Облік витрат майбутніх періодів (16) Рахунок 31 "Витрати майбутніх періодів"призначений для узагальнення інформації про витрати, зроблених у даномузвітному періоді, але відносяться до майбутніх звітних періодів. Зокрема,на цьому рахунку можуть бути відображені витрати, пов'язані з гірничо --підготовчими роботами; підготовчими до виробництва роботами всезонних галузях промисловості; освоєнням нових підприємств, виробництв,установок і агрегатів; рекультивацією земель; нерівномірно виробленим впротягом року ремонтом основних засобів (коли підприємством не створюєтьсявідповідний резерв або фонд); внеском орендної плати за наступніперіоди та ін Строки, протягом яких такі витрати підлягають списанню навитрати виробництва або ін джерела, регулюються законодавчими таін нормативними актами. Враховані на рахунку 31 витрати списуються в дебетрахунків 20 "Основне виробництво", 23 "Допоміжні виробництва", 25
"Загальновиробничі витрати", 26 "Загальногосподарські витрати", 44
"Витрати обігу", 81 "Використання прибутку", 88 "Нерозподіленийприбуток (непокритий збиток) ". Аналітичний облік за рахунком 31 ведеться завидами витрат.

Акредитивна форма розрахунків. Переваги і недоліки. Синтетичний облік
(8) Особливість цієї форми розрахунку полягає в тому, що оплату платіжнихдок-в здійснюють за місцем знаходження постачальника відразу після відвантаження їмпродукції. Акредитив-це доручення відділення банку покупця відділ-ю б-капостачальника про відкриття спец. акредитивного рахунку для негайної оплати наумовах, передбачених в акредитивне заяві і в межах зазначеної взаяві сумі. Кожні. акредитив призначений для розрахунків тільки з однимпостачальником і на термін до 15 днів з дня відкриття. Виплати по акредитивуосущ-ся протягом строку його дії в б-ке постачальника у повній його суміабо частинами в міру надання постачальником реєстрів рахунків і док-вщо підтверджують відвантаження товарів. Облік аккред. сум ведеться на рах. 55-1.
Недоліком такої форми розрахунків явл-ся заморожування ср-в покупців наперіод дії акредитива до його фактичного використання. Однак цяформа гарантує швидку оплату рахунків постачальника і дозволяє дотримуватисярозрахунково-платіжну дисципліну.

Облік розрахунків з різними дебіторами та кредиторами (32) Для узагальнення інф -ції за розрахунками за операціями з дебіторами та кредиторами: за імущих-му іособистим страхуванням; за претензіями; по сум утриманого з з/п працівниківна користь ін орг-цій та окремих осіб на підставі виконавчих док-в іпостанови судів застосовується сч.76-1 (відображають розрахунки по страхуваннюімущих-ви), 76-2 (відображають розрахунки за претензіями), 76-3 (відображають розрахунки поналежних орг-ції дивідендами ін доходів), 76-4 (відображають розрахунки з роб -ками орг-ції по сумах нарахованих, але не виплачених в устано-ний термін).
При журнально-ордерної (Ж-О) формі обліку синтетичні-й облік розрахунків з різн.дебіторами та кредиторами осущ-ся в Ж-В № 8. Анал-й облік за рах. 76 ведеться ввідомості № 7, де на кожного дебітора або кредитора розкривається окремийособовий рахунок. У відомості відображають залишок на поч. міс., обороти по К і Д,кореспонденція з соотв-ми рахунками. Записи в ній роблять на підставіпервинних док-в кредитування. Обороти у відомості переносять в Ж-О.

Облік кредитів банків (34) Банки надають кредити пр-тіям маютьсамостійний баланс і власні оборотні ср-ва. Договір укладаєтьсяна 1 рік і більш тривалий термін, якщо пр-нення користується кредитомпостійно, то договір укладається і на короткий термін. Пр-нення користуєтьсякредитом за умови дотримання пр-пов кредитування: 1) забезпеченістькредитів мат-ми цінностями; 2) цільовий хар-р исп-ня кредиту; 3) терміновість; 4)зворотність; 5) платність; 6) відповідальність за ефективне исп-ниекредитів. Кредити бувають довгострокові (від 3-х років) і короткострокові (до 1року). Для обліку операцій по получ-у і погашу-у краткоср-х кредитів исп-сяпасивний рах. 66. Отримані кредити і позики відображають за К рах. 66, апогашення за Д рах. 66. Для кредитних операцій исп-ют журнал-ордер (Ж-О) № 4,в якому відображають кредитові обороти за рах. 66. Записи роблять на підставівиписок банку. На послід-й стор Ж-В № 4 відображають дані про залишки на кінецьміс. по виду кредиту. Операції по довгостроковому кредитуванню враховують напасивному рах. 67. Отримання долгоср-х кредитів оформляють записом Д-55-3 К-
67. Погашення кредитів оформляють записом Д-67 К55-3. На підставі виписокбанку з соотв-х док-в операції з долгоср-му кредитування відображають у Ж-О
№ 4. Суми нарахованих%-в у пр-тий списуються в Д сч.26; 84 До сч.51.після затвердження річного звіту річну суму сплачених банку%-уоформляють записом Д-99 К-84.

Інвентаризація основних засобів. Документальне оформлення і аналітичнийоблік. (27) Для початку рекомендується перевірити: 1) наявність і станінвентарних карток, книг та ін регістрів анал-го обліку; 2) наявність істан тих. паспортів; 3) наявність документів на ос-ні Ср-ва здані абоприйняті організацією в оренду. Комісія проводить огляд об'єктів заноситьв описі повне їх найменування, призначення, інвентарний № і осн-е тих-кіабо експлуатаційні показники. При виявленні об'єктів не прийнятих наоблік, а також об'єктів по кот-м в регістрах бух. обліку відсутні абовказані неправильні дані характ-щие їх комісія повинна включити в описправильні відомості і тих. показники по цих об'єктах. Оцінка виявленихневрахованих повинна бути зроблена з урахуванням ринкових цін, а знос визна-сяза чинним тех. станом об'єкта з оформленням цих відомостей в соотв -щем док-те. На осн-е ср-ва не придатні до експлуатації і не підлягаютьвідновленню інвент-а комісія складає окрему опис із зазначеннямчасу введення в експлуатацію та причин, що приводяться ці об'єкти донепридатності. Одночасно перевіряються осн-е ср-ва знаходяться навідповідальному зберіганні. У разі виявлення недостачі або надлишку осн-х ср-в доінвент-ним описів докладають пояснення мат-но відповідальних осіб. Напідставі цих пояснень приймається рішення про порядок регулюваннярізниць м-у даними інвент-ції і бух. обліку. Висновок за рез-там інвент -ції пропозицію і рішення інвент-й комісії оформляють соотв-ми протоколом,кіт-й стверджує керівник пр-буття.

Облік і оцінка незавершеного виробництва (7) Пр-ція, що не пройшла всіхстадій обробки і не прийнята відділом тих-го контролю, а такожнезакінчені роботи, не прийняті замовниками, наз-ся незавершеним урядом.
Для обчислення розмірів незавершеного пр-ва необхідний облік рухузалишків деталей, вузлів і т. п. на всіх стадіях обробки, слідперіодично перевіряти їх наявність, зіставляти дані обліку з данимиінвентаризації. Оперативний кількісний облік руху залишків Незаверш -го пр-ва ведуть працівники диспетчерських бюро цехів. Більш точні дані прозалишках витрат у незавершеному пр-ве можна отримати лише шляхомпроведення інвентаризації незавершеного пр-ва. Інвентаризацію Незаверш-гопр-ва проводять цехові інвентаризаційні комісії, до складу кіт-х входятьраб-ки диспетчерського бюро, бухгалтерії і майстри дільниць. Рез-тиінвентаризації оформляють актом, в кот-м залишки Незаверш-го пр-ва відображаютьщодо деталей, вузлів і стадіях їх обробки. Акт інвентаризації Незаверш-го пр -ва складають на придатні деталі, вузли і т.п. Акти інвентаризації Незаверш-гопр-ва передають у виробничу групу бухгалтерії, де складаютьслічітельние відомості на розбіжність, якщо вони були, оцінюютьфактичні залишки Незаверш-го пр-ва, регулюють соотв-ми записами воблікових регістрах виявлені надлишки та недостачі Незаверш-го пр-ва.
Практично ці розрахунки виконують по групах або видах виробів укалькуляційних відомостях або у відомостях анал-го обліку пр-ва.
Собівартість випущеної пр-ції визначають за таким розрахунком, доНезаверш-му пр-ву на поч. міс. додають витрати за міс., віднімаютьповернені і списані суми, а також є незакінченим-е в-во на кін. Мес. Важливоправильно визначити залишки в Незаверш-м пр-ве і оцінити їх. Будь-які помилкиу відомостях про залишки неминуче потягнуть за собою спотворення собівартість-тивипущеної пр-ції. На пр-тіях з індивідуальним і дрібносерійним хар-ром пр -ва при позамовному способі обліку зазвичай особливої оцінки Незаверш-го пр-ва НЕроблять. Ст-ть його визна-ся витратами на незакінчені замовлення. Увеликосерійного і масових пр-вах Незаверш-е в-во оцінюють щомісяця.
Відмінність способу проведення оцінки залежить від застосовуваного методу облікувитрат на вир-во. Застосовують і спрощений спосіб оцінки Незаверш-го пр-ва:суму з/п не обчислюють за операціями, а беруть середню - 50% повної оплатитого цеху, в кот-м знаходиться незавершене виріб, а за попередніми цехам --повну оплату.

Розрахунки чеками. Переваги і недоліки. Синтетичний облік (11)
Розрахунковий чек письмове доручення чекодавця обслуговуючому його банку наперерахування зазначеної в цьому чеку суми з його рахунку на рахунок чекодержателя.
Дана форма застосовує лімітовані і неліміт-і чекові книжки. Ліміт-ечек-ті книжки видаються на термін до 6 міс., нелімт-е до1-го року з дня їхвидачі. Ліміт-е чекові книжки у платника обліковуються на сч.55-2, а уодержувача ден-х ср-в чеки обліковуються на сч.57. Оплата платником тов-вчеками з неліміт-х чекових книжок произв-ся зі спец. рахунку.

Облік виробничих втрат (12) Облік втрат пр-ва дозволяє визначитиїх розмір, виявити причини і винуватців і суми, що підлягають відшкодуванню.
Втрати від браку в пр-ве. Залежно від місця виявлення шлюбпідрозділяється на внутрішній (виявлений на пр-ии до відправки пр-ціїпокупцеві) і зовнішній (виявлений покупцем). Облік витрат і втрат відшлюбу ведуть на калькуляційній рах. 28 у відомості витрат по цеху (№ 12). За
Д рахунку відображаються собівартість невиправного браку та витрати повиправлення. За До рахунку в журналі-ордері (Ж-О) № 10/1 відображаються сумивідшкодування втрат від браку, стягнені з винуватців; суми, отримані відпостачальників у зв'язку з некондиційним кач-вом поставленого ними сировини; ст-тьневиправного браку за цінами можливого використання (брухт). Рахунок закриваютьшляхом перенесення сальдо в собівартість пр-ції: Д-20 К-28. Облік втрат відвнутрішнього поправного шлюбу полягає в угрупуванні витрат, пов'язаних зиспр-му забракованої пр-ції, а саме ст-ти мат-лов, сировини інапівфабрикатів, витрачених на виправлення браку, нарахованої основноїі додаткової з/п з нарахуваннями, частки загальнопр-них витрат і витрат заутриманню та експлуатації машин і устаткування. Усі ці витрати відносять в Драх. 28. Собівартість виправляємо вироби залишається на рах. 20. З робітників іслужбовців, винних у шлюбі, за виправних шлюбу стягують ст-тьвиправлення, а по невиправному - ст-ть мат-лов за вирахуванням відходів, сумуосновної з/п, за винятком ст-ти шлюбу за ціною брухту. Зовнішній шлюб,виявлений покупцем, зазвичай відображають в док-тах не за той місяць, в кот -м були виготовлені забраковані вироби, а пізніше. Ст-ть вироби вжесписана з рахунку 20. Тому зовнішній непоправний шлюб оцінюють по вироб -ної собівартості, тобто включаючи і общехоз-ні витрати. Крім того, довтрат від браку відносять транспортні витрати, кіт-і були включені в рахунокпокупцю, і транспортні витрати по поверненню забракованого вироби.
Втрати від простоїв з причин виникнення розрізняють зовнішні і внутрішніпростої. До простоїв за зовнішніми причинами відносять простої, викликанінеподанням енергії зі сторони, не надходженням матеріалів чи палива тощо
Такі простої оформляють актом, який затверджується директором пр-буття. Витрати попростоїв із-за зовнішніх причин складаються з осн-й з/п робітників за часпростою, додаткової з/п та відрахувань на соц-е страх-е, а також ст-типалива та енергії, непродуктивно витрачених під час простою. Всі цівитрати відображаються на Д рах. 26 за статтею «Втрати від простоїв». Нaвитрачені за час простою суми пред'являють претензію винною орг -ції. При одержанні сум їх відображають за К рах. 26 по тій же статті і Д рах.
51. У витрати по простоїв з внутрішніх причин відносять осн-ю з/п робочих,ст-ть витраченого палива та енергії. Ці витрати відображають на Д рах. 25.за статтею «Втрати від простоїв»

Організація роботи зі складання бухгалтерської звітності (15) Длязабезпечення своєчасного складання квартального або річного звітіввводять зведений графік робіт усіх підрозділів бухгалтерії із зазначеннямтермінів виконання робіт. Послідовність облікових робіт при перенесенні сумі закриття облікових регістрів журнально-ордерної форми після закінчення місяцянаступна: з листків-розшифровок вносять дебетові і кредитові обороти вжурнали-ордери (Ж-О) та відомості, при цьому роблять відповідні відмітки влистках-розшифровках і Ж-О; з відомості № 1 за Д рах. 50 і відомості № 2 по
Д рах. 51 переносяться підсумки в Ж-В № 3, 10/1, 13; підраховують підсумки ввідомостях аналітичного обліку № 7, 12, 14, 15, 16, 17 та інші, після чогопідсумкові дані відображають у відповідних Ж-О; підраховують підсумки оборотівза К рахунків у Ж-О. Якщо Ж-О містять аналітичні дані по рахунках, роблятьпідрахунки і визначають залишок на наступний міс., звіряють підсумки різнихрегістрів, що мають взаємозв'язок по кореспондуючих рахунках. Така звіркапоказників застосовується по всіх Ж-О. Потім проводять записи з журналів -ордерів в Головну книгу. Після цього підраховують обороти по Д і визначаютьзалишки на 1-е число наступного місяця по кожному синтетичному рахунку.
Після визначення у Головній книзі залишків по рахунках їх звіряють заналітичними даними, складають баланс та ін звітні таблиці за данимирегістрів журнально-ордерної форми.

Облік комерційних (позавиробничі) витрат (28) Витрати, пов'язанізі збутом пр-ції, називаються комерційними (позавиробничі). Цівитрати обліковуються на рах. 43. Це активний рахунок; сальдо дорівнює сумізроблених витрат, що припадають на відвантажену, але не сплачену напочаток місяця пр-цію; оборот за дебетом - витрати звітного місяця,пов'язані з відвантаженням пр-ції; оборот по кредиту - суми, списані взвітному місяці на реалізовану пр-цію. Позавиробничі витрати немають на балансі окремої статті, і тому при його заповненні залишок порахунку 43 на кінець місяця приєднується до залишку по рах. 45. Анал-й облік зарах. 43 організується у відомості № 15 по статтях видатків оборотами задебетом і кредитом як за звітний місяць, так і з початку року, що ізабезпечує умови для аналізу комерційних витрат і складаннязвітності. Суми обороту по Д рах. 43 відображаються в журналах-ордерах № 1, 2,
7, 10/1, а обороту за кредитом - в журналі-ордері № 11.

Облік вибуття основних засобів. Документальне оформлення і аналітичнийоблік (22) Вибуття осн-х ср-в (реалізац?? я, ліквідація по старості,морального зносу, стихійних лих, безоплатна передача тощо)оформляється актами. У них фіксується первісна ст-ть об'єкта та сумазносу. Інвентарна картка з картотеки вилучається (додається до акта), прощо робиться відмітка в інвентарному списку осн-х ср-в по місцях їхзнаходження. Для узагальнення інформації про вибуття осн-х ср-в і визначенняфінансового результату від цих операцій використовується рах. 47. За Д рахункувідображається первісна ст-ть вибулих об'єктів і витрати, пов'язані з їхвибуттям; за К - суми зносу, виручка від реалізації імущих-ва, ст-ть мат-хцінностей, що надійшли в зв'язку зі списанням імущих-ва за ціною можливоговикористання. Вибуття осн-х ср-в оформляють актом і відображають у інвентарноїкартці, а потім її вилучають з картотеки. Переоцінені об'єкти осн-х ср-взаписуються за відновною ст-ти в розділі картки «Реконструкція,модернізація ». Сума зносу, встановлена у разі переоцінки, вказується ввідповідному розділі картки. У місцях исп-ния осн-х ср-в ведутьінвентарні списки осн-х ср-в, в кот-х наводяться короткі відомості прооб'єктах осн-х ср-в, що знаходяться в експлуатації. Інвентарні картки навибули осн-е ср-ва після соотв-щих записів до кінця місяця нерозкладаються, а зберігаються окремо. Це необхідно тому, що на їхоснові щомісяця складається розрахунок амортизації осн-х ср-в. Крім того,після закінчення місяця картки із записами за даний місяць групуються покласифікаційними видами осн-х ср-в, підсумовуються обороти з вибуття зкожному виду і записуються в картку обліку руху осн-х ср-в. Карткиобліку руху осн-х ср-в відкривають на початку січня на поточний рік. Спочаткув них вказують наявність осн-х ср-в за видами на 1 січня. Потім щомісячнопісля запису оборотів за місяць визначають і записують наявність осн-х ср-вна 1-е число наступного місяця.

Облік нематеріальних активів (29) До нематеріальних активів відносятьсяоб'єкти, кот-е не мають матеріальної форми, не володіють фізичнимивластивостями, але забезпечують підприємству можливість отримання доходу впротягом тривалого часу або постійно. Всі нематеріальні активиоцінюються в бух. обліку за первісною ст-ти, тобто в сумі фактичнихвитрат, вкл-щих витрати на їх придбання, на отримання консультацій,пов'язаних із захистом прав, витрати на маркетингові дослідження. Анал-йоблік нематеріальних активів ведеться за їх видами в картках анал-го обліку тау відомості № 17. Облік стану і руху нематеріальних активівздійснюється на рахунку 04. Рахунок активний, інвентарний, сальдо дебетовевідображає первісну ст-ть що знаходяться в розпорядженні підприємстваоб'єктів нематеріальних активів; оборот за дебетом - первіснавартість придбаних, що надійшли нематеріальних активів укореспонденції з рахунками: 75, 76, 51, 52, 88; оборот за кредитом --первісна ст-ть вибулих, списаних нематеріальних активів укореспонденції з рахунком 48. Для обліку зносу нематеріальних активіввикористовується рах. 05. Рахунок пасивний, регулюючий, сал