Тема: Економічний зміст і призначення виторгу і прибутку.

I. Роль прибутку в умовах розвитку підприємництва.

Прибуток - це грошове вираження основної частини грошових накопичень,створюваних підприємствами будь-якої форми власності. Як економічнакатегорія вона характеризує фінансовий результат підприємницькоїдіяльності підприємства. Прибуток є показником, що найбільш повновідображає ефективність виробництва, обсяг і якість виробленоїпродукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості.
Разом з тим прибуток має стимулюючу дію на зміцненнякомерційного розрахунку, інтенсифікацію виробництва при будь-якій формівласності.

Прибуток - одна з основних фінансових показників плану та оцінкигосподарської діяльності підприємств. За рахунок прибутку здійснюютьсяфінансування заходів з науково-технічного та соціально -економічному розвитку підприємств, збільшення фонду оплати праці їхпрацівників.

Вона є не тільки джерелом забезпечення внутрішньогосподарськихпотреб підприємств, але набуває все більшого значення вформуванні бюджетних та благодійних фондів.

Прибуток як кінцевий фінансовий результат діяльності підприємствявляє собою різницю між загальною сумою і витратами на виробництво іреалізацію продукції з урахуванням збитків від різних господарських операцій.
Таким чином, прибуток формується в результаті взаємодії багатьохкомпонентів як з позитивним, так і негативним знаком.

Провідне значення прибутку як фінансового показникапідприємницької діяльності підприємства разом з тим не означає йогоунікальність. Аналіз стимулюючої ролі прибутку показує, що вокремих господарюючих суб'єктах переважає прагнення отримати високуприбуток з метою збільшення фонду оплати праці і збиток виробничому ісоціальному розвитку колективу. Більш того, виявлені факти отримання
«Незароблених» прибутку, тобто ніяк не в результаті ефективноїгосподарської діяльності, а шляхом зміни, наприклад, структурипродукції, що випускається аж ніяк не на користь споживачів. Замістьвиробництва низькорентабельною, але що має великий попит продукції,підприємства збільшують виробництво більш вигідною для них і дорожчийвисокорентабельною продукції.

У ряді випадків зростання прибутку обумовлений необгрунтованим підвищенням цінна продукцію.

Прагнення будь-якими шляхами отримати високий прибуток з метою збільшенняфонду оплати праці призводить до зростання обсягу грошової маси в обігу, незабезпеченої товарними ресурсами. Звідси - подальше зростання цін, інфляції, аотже, емісії грошей.
Таким чином, абсолютне збільшення прибутку підприємства не завждиоб'єктивно відображає підвищення ефективності виробництва в результатітрудових досягнень колективу.
Якщо прибуток виражається в абсолютній сумі, то рентабельність-цевідносний показник інтенсивності виробництва. Він відображає рівеньприбутковості відносно певної бази.

Підприємство рентабельне, якщо суми виручки від реалізації продукціїдостатні не тільки для покриття витрат на виробництво і реалізацію, а йдля утворення прибутку.
Рентабельність може обчислюватися по-різному. Протягом останніх 25 роківшироко застосовувався показник рентабельності, що обчислюється як відношенняприбутку до суми виробничих фондів (основних виробничих фондів іматеріальних оборотних коштів).
Враховуючи, що даний показник в колишніх умовах господарювання бувплановим, передбачалося, що він повинен був впливати на збільшеннявипуску продукції з найменшою сумою виробничих фондів, тобтостимулювати поліпшення використання останніх.
Однак, як показав минулий період, поставлена мета не була досягнута.
Даний показник рентабельності, обчислюється як відношення прибутку довартості виробничих фондів, продовжує застосовуватися в практиціпідприємницької діяльності для узагальненої оцінки рівня прибутковості,прибутковості підприємства. При цьому міркують так, що оскільки в процесівиробництва беруть участь як засоби праці, так і предмети праці,оскільки чим більше «зняття» прибутку з кожної гривні виробничихфондів, тим краще і ефективніше працює підприємство, і навпаки.

Даний показник рентабельності обчислюється за формулою

П

Р = -------- ------- * 100,

ОФ + НОС де Р - рівень рентабельності виробництва,%;

П - валовий прибуток підприємства, руб.; < p> ОФ - середньорічна вартість основних продуктивних фондів, руб.;

НОС - середньорічна вартість нормативних оборотних коштів (матеріальних оборотних коштів), грн.

Крім рентабельності виробництва в процесі аналізу підприємницької діяльності підприємств широко використовується показник рентабельності продукції, що обчислюється як відношення прибутку від реалізації продукції до повної собівартості цієї продукції.

Застосування цього показника рентабельності найбільш раціонально при внутрішньогосподарських розрахунках, при контролі за прибутковістю

(збитковістю ) окремих видів виробів, впровадженні у виробництво нових видів продукції і зняття з виробництва неефективних виробів.

Враховуючи, що прибуток пов'язана як із собівартістю вироби, так і з ціною, за якою воно реалізується, рентабельність продукції може бути обчислена як відношення прибутку до вартості реалізованої продукції за вільними або регульованими цінами.

Ці показники рентабельності продукції взаємопов'язані і характеризують зміну поточних витрат на виробництво і реалізацію як всієї продукції, так і окремих її видів. У зв'язку з цим при плануванні асортименту похідної продукції враховується, наскільки рентабельність окремих видів продукції буде впливати на рентабельність всієї продукції. Тому важливо сформувати структуру продукції в залежності від виробу питомих ваг виробів з більшою або меншою рентабельністю з тим, щоб в цілому підвищити ефективність виробництва і отримати додаткові можливості збільшення прибутку.

Рентабельність продукції в двох її різновидах обчислюється за формулами:

П П

Р =----------* 100 і Р = ---------* 100, < p> З п Ц п де Р - рентабельність продукції,%;

П - валовий прибуток підприємства, руб.;

З п-повна собівартість реалізованоїпродукції, грн.;

Ц п-обсяг реалізованої продукції у відповідних цінах (за мінімум податку на додану вартість - ПДВ і акцизів), грн.

Тим не менше, фактори росту будь-якого показника рентабельності залежатьвід єдиних економічних явищ і процесів. Це, перш за все:

. вдосконалення системи управління виробництвом в умовах ринкової економіки на основі подолання кризи у фінансово-кредитній і грошовій системах;

. підвищення ефективності використання ресурсів підприємствами на основі стабілізації взаємних розрахунків і системи розрахунково-платіжних відносин;

. індексація обігових коштів та чітке визначення джерел їх формування.

Найважливішим форматом зростання рентабельності в нинішніх умовах єробота підприємств щодо ресурсозбереження, що веде до зниженнясобівартості, а отже, - зростання прибутку. Справа в тому, що розвитоквиробництва за рахунок економії ресурсів на даному етапі набагато дешевше, ніжрозробка нових родовищ і залучення у виробництво нових ресурсів.

Зниження собівартості має стати головною умовою зростанняприбутковості та рентабельності виробництва.

До найважливішим чинником зростання прибутку відносяться: зростання обсягувиробництва та реалізації продукції; впровадження науково-технічнихрозробок, а отже, підвищення продуктивності праці; зниженнясобівартості; поліпшення якості продукції. В умовах розвиткупідприємницької діяльності створюються об'єктивні передумовиреального втілення в життя наведених факторів.

Основне джерело грошових нагромаджень підприємств - виручка відреалізації, а саме та її частина, яка залишається за вирахуванням матеріальних,трудових і грошових витрат на виробництво і реалізацію цієї продукції.
Тому важливе завдання кожного господарюючого суб'єкта - одержати більшеприбутку при найменших витратах шляхом дотримання суворого режиму економії у витрачанні коштів і найбільш ефективного їх використання.

Витрати на виробництво і реалізацію продукції визначають рівень іструктуру її собівартості. Виручка від реалізації продукції обчислюється вдіючих цінах. При раціональному зміну управління економікоюпоказник виручки від реалізації продукції стає одним з найважливішихпоказників діяльності підприємств. Подальший показник створюєзацікавленість трудових колективів не стільки в зростанні кількісногообсягу продукції, що випускається, скільки в збільшенні обсягу реалізованоїпродукції (з урахуванням зниження залишків нереалізованої продукції). Цеозначає, що повинні проводитися такі вироби і товари, які відповідаютьвимогам споживачів і користуються великим попитом.

З цією метою необхідно вивчати ринкові умови господарювання іможливості впровадження виробленої продукції на ринок шляхом розширенняоб'єктів її реалізації. З розвитком підприємництва і підвищеннямконкуренції зростає відповідальність підприємств за виконання прийнятихна себе зобов'язань. Таким чином, показник виручки від реалізаціїпродукції відповідає вимогам комерційного розрахунку і, у свою чергу,сприяє розвитку пі