Тема: Економічний зміст і призначення виторгу і прибутку. P>
I. Роль прибутку в умовах розвитку підприємництва. P>
Прибуток - це грошове вираження основної частини грошових накопичень,створюваних підприємствами будь-якої форми власності. Як економічнакатегорія вона характеризує фінансовий результат підприємницькоїдіяльності підприємства. Прибуток є показником, що найбільш повновідображає ефективність виробництва, обсяг і якість виробленоїпродукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості.
Разом з тим прибуток має стимулюючу дію на зміцненнякомерційного розрахунку, інтенсифікацію виробництва при будь-якій формівласності. p>
Прибуток - одна з основних фінансових показників плану та оцінкигосподарської діяльності підприємств. За рахунок прибутку здійснюютьсяфінансування заходів з науково-технічного та соціально -економічному розвитку підприємств, збільшення фонду оплати праці їхпрацівників. p>
Вона є не тільки джерелом забезпечення внутрішньогосподарськихпотреб підприємств, але набуває все більшого значення вформуванні бюджетних та благодійних фондів. p>
Прибуток як кінцевий фінансовий результат діяльності підприємствявляє собою різницю між загальною сумою і витратами на виробництво іреалізацію продукції з урахуванням збитків від різних господарських операцій.
Таким чином, прибуток формується в результаті взаємодії багатьохкомпонентів як з позитивним, так і негативним знаком. p>
Провідне значення прибутку як фінансового показникапідприємницької діяльності підприємства разом з тим не означає йогоунікальність. Аналіз стимулюючої ролі прибутку показує, що вокремих господарюючих суб'єктах переважає прагнення отримати високуприбуток з метою збільшення фонду оплати праці і збиток виробничому ісоціальному розвитку колективу. Більш того, виявлені факти отримання
«Незароблених» прибутку, тобто ніяк не в результаті ефективноїгосподарської діяльності, а шляхом зміни, наприклад, структурипродукції, що випускається аж ніяк не на користь споживачів. Замістьвиробництва низькорентабельною, але що має великий попит продукції,підприємства збільшують виробництво більш вигідною для них і дорожчийвисокорентабельною продукції. p>
У ряді випадків зростання прибутку обумовлений необгрунтованим підвищенням цінна продукцію. p>
Прагнення будь-якими шляхами отримати високий прибуток з метою збільшенняфонду оплати праці призводить до зростання обсягу грошової маси в обігу, незабезпеченої товарними ресурсами. Звідси - подальше зростання цін, інфляції, аотже, емісії грошей.
Таким чином, абсолютне збільшення прибутку підприємства не завждиоб'єктивно відображає підвищення ефективності виробництва в результатітрудових досягнень колективу.
Якщо прибуток виражається в абсолютній сумі, то рентабельність-цевідносний показник інтенсивності виробництва. Він відображає рівеньприбутковості відносно певної бази. p>
Підприємство рентабельне, якщо суми виручки від реалізації продукціїдостатні не тільки для покриття витрат на виробництво і реалізацію, а йдля утворення прибутку.
Рентабельність може обчислюватися по-різному. Протягом останніх 25 роківшироко застосовувався показник рентабельності, що обчислюється як відношенняприбутку до суми виробничих фондів (основних виробничих фондів іматеріальних оборотних коштів).
Враховуючи, що даний показник в колишніх умовах господарювання бувплановим, передбачалося, що він повинен був впливати на збільшеннявипуску продукції з найменшою сумою виробничих фондів, тобтостимулювати поліпшення використання останніх.
Однак, як показав минулий період, поставлена мета не була досягнута.
Даний показник рентабельності, обчислюється як відношення прибутку довартості виробничих фондів, продовжує застосовуватися в практиціпідприємницької діяльності для узагальненої оцінки рівня прибутковості,прибутковості підприємства. При цьому міркують так, що оскільки в процесівиробництва беруть участь як засоби праці, так і предмети праці,оскільки чим більше «зняття» прибутку з кожної гривні виробничихфондів, тим краще і ефективніше працює підприємство, і навпаки. p>
Даний показник рентабельності обчислюється за формулою p>
П p>
Р = -------- ------- * 100, p>
ОФ + НОС де Р - рівень рентабельності виробництва,%; p>
П - валовий прибуток підприємства, руб.; p> < p> ОФ - середньорічна вартість основних продуктивних фондів, руб.; p>
НОС - середньорічна вартість нормативних оборотних коштів (матеріальних оборотних коштів), грн. p>
Крім рентабельності виробництва в процесі аналізу підприємницької діяльності підприємств широко використовується показник рентабельності продукції, що обчислюється як відношення прибутку від реалізації продукції до повної собівартості цієї продукції. p>
Застосування цього показника рентабельності найбільш раціонально при внутрішньогосподарських розрахунках, при контролі за прибутковістю p>
(збитковістю ) окремих видів виробів, впровадженні у виробництво нових видів продукції і зняття з виробництва неефективних виробів. p>
Враховуючи, що прибуток пов'язана як із собівартістю вироби, так і з ціною, за якою воно реалізується, рентабельність продукції може бути обчислена як відношення прибутку до вартості реалізованої продукції за вільними або регульованими цінами. p>
Ці показники рентабельності продукції взаємопов'язані і характеризують зміну поточних витрат на виробництво і реалізацію як всієї продукції, так і окремих її видів. У зв'язку з цим при плануванні асортименту похідної продукції враховується, наскільки рентабельність окремих видів продукції буде впливати на рентабельність всієї продукції. Тому важливо сформувати структуру продукції в залежності від виробу питомих ваг виробів з більшою або меншою рентабельністю з тим, щоб в цілому підвищити ефективність виробництва і отримати додаткові можливості збільшення прибутку. P>
Рентабельність продукції в двох її різновидах обчислюється за формулами: p>
П П p>
Р =----------* 100 і Р = ---------* 100, p> < p> З п Ц п де Р - рентабельність продукції,%; p>
П - валовий прибуток підприємства, руб.; p>
З п-повна собівартість реалізованоїпродукції, грн.; p>
Ц п-обсяг реалізованої продукції у відповідних цінах (за мінімум податку на додану вартість - ПДВ і акцизів), грн. p>
Тим не менше, фактори росту будь-якого показника рентабельності залежатьвід єдиних економічних явищ і процесів. Це, перш за все: p>
. вдосконалення системи управління виробництвом в умовах ринкової економіки на основі подолання кризи у фінансово-кредитній і грошовій системах; p>
. підвищення ефективності використання ресурсів підприємствами на основі стабілізації взаємних розрахунків і системи розрахунково-платіжних відносин; p>
. індексація обігових коштів та чітке визначення джерел їх формування. p>
Найважливішим форматом зростання рентабельності в нинішніх умовах єробота підприємств щодо ресурсозбереження, що веде до зниженнясобівартості, а отже, - зростання прибутку. Справа в тому, що розвитоквиробництва за рахунок економії ресурсів на даному етапі набагато дешевше, ніжрозробка нових родовищ і залучення у виробництво нових ресурсів. p>
Зниження собівартості має стати головною умовою зростанняприбутковості та рентабельності виробництва. p>
До найважливішим чинником зростання прибутку відносяться: зростання обсягувиробництва та реалізації продукції; впровадження науково-технічнихрозробок, а отже, підвищення продуктивності праці; зниженнясобівартості; поліпшення якості продукції. В умовах розвиткупідприємницької діяльності створюються об'єктивні передумовиреального втілення в життя наведених факторів. p>
Основне джерело грошових нагромаджень підприємств - виручка відреалізації, а саме та її частина, яка залишається за вирахуванням матеріальних,трудових і грошових витрат на виробництво і реалізацію цієї продукції.
Тому важливе завдання кожного господарюючого суб'єкта - одержати більшеприбутку при найменших витратах шляхом дотримання суворого режиму економії у витрачанні коштів і найбільш ефективного їх використання. p>
Витрати на виробництво і реалізацію продукції визначають рівень іструктуру її собівартості. Виручка від реалізації продукції обчислюється вдіючих цінах. При раціональному зміну управління економікоюпоказник виручки від реалізації продукції стає одним з найважливішихпоказників діяльності підприємств. Подальший показник створюєзацікавленість трудових колективів не стільки в зростанні кількісногообсягу продукції, що випускається, скільки в збільшенні обсягу реалізованоїпродукції (з урахуванням зниження залишків нереалізованої продукції). Цеозначає, що повинні проводитися такі вироби і товари, які відповідаютьвимогам споживачів і користуються великим попитом. p>
З цією метою необхідно вивчати ринкові умови господарювання іможливості впровадження виробленої продукції на ринок шляхом розширенняоб'єктів її реалізації. З розвитком підприємництва і підвищеннямконкуренції зростає відповідальність підприємств за виконання прийнятихна себе зобов'язань. Таким чином, показник виручки від реалізаціїпродукції відповідає вимогам комерційного розрахунку і, у свою чергу,сприяє розвитку пі