ЗМІСТ
Введення
1.Організаціонно-економічна характеристика колгоспу «Росія».
2. Огляд літератури.
3. ри умови зростання продуктивності тварин і збільшення чисельності поголів'я худоби. Як ці питання вирішуються в колгоспі «Росія» відображено в Таблиця 1.6

Таблиця 1.6
Динаміка розвитку тваринництва
Показники
Од. зм.
Колгосп «Росія»
2001р. в середньому по господарствах району


1997р.
1998р.
1999р.
2000р.
2001р.

Поголів'я ВРХ - всього
гол.
1371
1163
1080
929
810
793
В т.р. на 100 га с/г угідь
гол.
40
34
32
27


Поголів'я корів - всього
гол.
400
400
400
400
350
280
В т.р. на 100 га с/г угідь
гол.
12
12
12
12
10
9
Виробництво молока на 100 га с/г угідь
ц
380
280
216
209
164
242
Виробництво м'яса на 100 га с/г угідь
ц
34
27
21
23
17
31
Надій молока від 1 корови
кг
2920
2370
1830
1783
1478
2671
Середньодобовий приріст ваги молодняку ВРХ
гр
298
291
244
286
286
375

В умовах ринкових відносин господарство переживає певні труднощі, викликані існуючим диспаритет цін на сільськогосподарську продукцію. Це стало головною причиною скорочення чисельності поголів'я худоби в господарстві з 1371 до 810 голів. Знизилася і продуктивність тварин. У порівнянні з 1997 роком надій молока від 1 корови зменшився на 1442кг і склав у 2001 році 1478кг. Це на 45% нижче ніж продуктивність корів, отримана в середньому по господарствах району.
Середньодобовий приріст ваги молодняку в 2001 році склав 286 грам що на 12 гр нижче рівня 1997 року і на 89 гр нижче середньо районного показника.
Скоротилася чисельність поголів'я худоби та низький рівень продуктивності тварин забезпечили в 2001 році виробництво молока в розрахунку на 100 га с/г угідь в кількості 164 цн, що на 32% менше, ніж в середньому по господарствах району. Виробництво м'яса в розрахунку на кожні 100 га угідь склало 17 цн. Це на 45% менше середньо районного рівня.
Необхідною умовою ефективного виробництва є високий рівень продуктивності праці.
Для визначення продуктивності праці в цілому по господарству розрахуємо показник продуктивності праці, що вимірюється кількістю виробленої продукції в розрахунку на 1 середньорічного працівника, зайнятого в сільськогосподарському виробництві.
Таблиця 1.7
Динаміка продуктивності праці
Показники
Од. зм.
Колгосп «Росія»
2001р. в середньому по господарствах району


1997р.
1998р.
1999р.
2000р.
2001р.

Валова продукція с/г в порівнянних цінах 1994
тис. руб.
1035
710
684
651
621
888
Середньорічна чисельність працівників, зайнятих у с/г виробництві
чол.
180
163
148
145
146
146
Виробництво валової продукції с/г на 1 середньорічного працівника
руб.
5750
4356
4622
4490
4253
6082

У сільськогосподарському виробництві на рівень продуктивності праці впливає також економічні чинники як розмір і спеціалізація виробництва, форми організації та оплати праці.
Зі скороченням виробництва сільськогосподарської продукції на 40% продуктивність праці в господарстві знизилася на 26% і склала в 2001 році 4253 рубля, що на 30% нижче, ніж в середньому по господарствах району.
Рівень продуктивності праці, що склався в колгоспі «Росія», впливає на собівартість продукції. У свою чергу собівартість залежить від обсягу виробленої сільськогосподарської продукції та розміру витрат праці і коштів на виробництво.

 Таблиця 1.8
Динаміка собівартості 1 цн основних видів с/г продукції (руб)
Назва продукції
Колгосп «Росія»
2001р. в середньому по району

1997р.
1998р.
1999р.
2000р.
2001р.

Зерно
47
58
141
157
135
146
Молоко
108
130
192
273
528
380
Приріст ВРХ
1350
1483
2063
2485
3168
3589

У системі показників економічної ефективності показник собівартості сільськогосподарської продукції займає особливе місце. В останні роки спостерігається зростання собівартості всіх основних видів с/г продукції в колгоспі. При цьому собівартість 1 цн молока на 39% перевищує середньо районний показник, виробництво ж 1 цн зерна в колгоспі «Росія» на 8% дешевше, а 1 цн приросту ваги ВРХ - дешевше на 12%. Існуюча інфляція, подорожчання всіх матеріальних цінностей, необхідних для виробництва, а саме, сільськогосподарської техніки, запасних частин до неї, паливно - мастильних матеріалів, добрив і ін призвели до подорожчання собівартості 1 цн зерна в порівнянні з рівнем 1997 року в 3 рази, подорожчання собівартості 1 цн молока - в 5 разів, 1 цн приросту ваги великої рогатої худоби - в 2 рази.
Кількість виробленої продукції, затрати праці і коштів на виробництво має суттєвий вплив на показники економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.
Таблиця 1.9
Економічна ефективність с/г виробництва.
Показники
Од. зм.
Колгосп «Росія»
2001р. в середньому по району


1997р.
1998р.
1999р.
2000р.
2001р.

Валова продукція с/г в порівнянних цінах 1994
тис. руб.
1035
710
684
651
621
888
в т.ч. на 100 га с/г угідь
тис. руб.
31
21
20
19
18
28
на 1 середньорічного працівника
руб.
5750
4356
4622
4490
4253
6082
на 100 гривень основних виробничих фондів
руб.
4
3
3
3
2
4
аа 100 рублів витрат
руб.
17
15
10
8
6
6
Грошовий дохід - всього
тис. руб.
2434
2071
3916
5187
5558
10058
в т. ч. на 100 га с/г угідь
тис. руб.
72
61
115
153
164
316
Прибуток + Збиток - всього
тис. руб.
-928
-1311
548
34
-1290
27
в т.ч. х витрат виділяють загальні для підприємства адміністративно-управлінські, господарські та збутові витрати, не пов'язані безпосередньо з виробничим процесом.
За способом включення до собівартості окремих видів продукції витрати поділяються на прямі і непрямі.
До прямих відносяться витрати, які пов'язані з виробництвом певних видів продукції і тому можуть бути віднесені на їх собівартість безпосередньо за даними первинних документів.
До непрямих відносяться витрати, пов'язані з виробництвом декількох видів продукції і розподіляються між ними пропорційно застосовуваному базису.
Ф.Л. Васін (12), крім того, пропонує класифікувати витрати за ступенем охоплення планом (плановані і не плановані), за місцем виникнення (виробничі і позавиробничі), а також витрати вхідні (придбані та наявні ресурси, використання яких має принести доходи в майбутньому) і минулі (ресурси, затрачені на отримання доходів).
А.А. Голованов (16) всі витрати підрозділів підрозділяються в першу чергу на дві великі групи: витрати, пов'язані з виробництвом продукції, витрати пов'язані з її реалізацією.
І.А. Белобжецкій (8) вважає, що за ступенем залежності від обсягу виробництва слід розрізняти умовно-змінні (які за своїми абсолютними розмірами змінюються залежно від зміни обсягу виробництва) та умовно-постійні витрати (абсолютна величина яких суттєво не змінюється при коливаннях обсягів випуску продукції) .
В. Б. Моссоковскій (34) ж вважає, що витрати в основних галузях сільськогосподарського виробництва в залежності від обсягів його слід розділити на три групи: постійні, умовно-змінні, змінні. Розмір постійних витрат не залежить від обсягу виробництва і кількості тварин, наприклад, амортизація основних засобів, страхові платежі, поточний ремонт, освітлення, опалення, знос МШП, утримання літніх таборів.
Сума умовно-змінних витрат визначається поголів'ям тварин і не залежить від виходу продукції, наприклад, вартість підстилки, медикаментів, водопостачання, заробітна плата, нарахована за обслуговування тварин. Ці суми можуть зростати із збільшенням виходу продукції, викликаним зростанням числа обслуговуванням тварин, але така залежність спостерігається не завжди.
До змінних потрібно відносити такі витрати, які зумовлюються виходом продукції, зокрема заробітна плата більшості виробничих робітників, нарахована за отриману продукцію.
В.Б. Моссоковкій (34) особливу увагу приділяє статті «Корми». Корм підрозділяється на підтримуючий (планується на голову худоби) і продуктивний (використовується на виробництво продукції). Корми є услони-змінні витрати, тому що їх відпуск на ферму здійснюється виходячи з наявності поголів'я і лише у виняткових випадках на продукцію (тоді вартість цих кормів буде являти собою змінні витрати).
Ряд авторів І. А. Белобжецкій (8), С. І. Бичка