ВСТУП 3
ТЕМА 1 ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКИЙ КОНТРОЛЬ, ЙОГО ПРЕДМЕТ І МЕТОД 4
1.1. СУТНІСТЬ, ЗАВДАННЯ І ФУНКЦІЇ КОНТРОЛЮ 4
1.2. ФОРМИ І ВИДИ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ 7
1.3. ЗМІСТ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ, ЙОГО ЦІЛІ 12
1.4. ПРЕДМЕТ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ ТА ЙОГО ОБ'ЄКТИ 13
ТЕМА 2 ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА КОНТРОЛЬНО-РЕВІЗІЙНОЇ РОБОТИ В УМОВАХ РІЗНИХ ФОРМ ВЛАСНОСТІ 17
2.1. ОРГАНІЗАЦІЯ контрольно-ревізійної роботи, ЇЇ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ В УМОВАХ РІЗНИХ ФОРМ ВЛАСНОСТІ 17
2.2. ФУНКЦІЇ РЕВІЗІЙНОГО АПАРАТУ ДЕРЖАВНОЇ КОНТРОЛЬНО-ревізійної служби. ПРАВА, ОБОВ'ЯЗКИ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ РЕВИЗОР 18
2.3. РЕВІЗІЯ ЯК ОДНА З ФОРМ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОГО КОНТРОЛЮ, ЇЇ ВИДИ І ХАРАКТЕРИСТИКА 19
2.4. ПОСЛІДОВНІСТЬ РЕВІЗІЙНОГО ПРОЦЕСУ, ЙОГО ПЛАНУВАННЯ І ПРОЦЕДУРИ ЗДІЙСНЕННЯ 21
2.5. ОРГАНІЗАЦІЯ І ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ 24
ТЕМА 3 МЕТОДИКА І ТЕХНІКА ПЕРЕВІРКИ облікової документації під час ревізії 27
3.1. ТЕХНІКА РЕВІЗІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ДОКУМЕНТІВ 27
3.2. ПРИЙОМИ ПЕРЕВІРКИ ДОКУМЕНТІВ СУТТЄВО 29
3.3. Криміналістична експертиза документів 30
3.4. СПОСОБИ ПЕРЕВІРКИ ДОКУМЕНТІВ 31
ТЕМА 4 РЕВІЗІЯ КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ 32
4.1. ЗАВДАННЯ, ПОСЛІДОВНІСТЬ, ДЖЕРЕЛА РЕВІЗІЇ 32
4.2. Раптової ревізії КАСИ 32
4.3. КОНТРОЛЬ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ ПОРЯДКУ ВЕДЕННЯ операції з готівкою 35
4.4. Документальних ревізій КАСОВІ ОПЕРАЦІЇ 36
4.5. РЕВІЗІЯ КОШТІВ В ДОРОЗІ 38
ТЕМА 5 РЕВІЗІЯ ОПЕРАЦІЙ З РАХУНКІВ У БАНКАХ 40
ТЕМА 6 РЕВІЗІЯ РОЗРАХУНКОВИХ ОПЕРАЦІЙ 43
6.1. РЕВІЗІЯ РОЗРАХУНКІВ з покупцями та замовниками 43
6.2. РЕВІЗІЯ Розрахунки з підзвітними особами 46
6.3. РЕВІЗІЯ Розрахунки за претензіями 48
6.4. РЕВІЗІЯ РОЗРАХУНКІВ ЗА відшкодування завданих збитків 49
6.5. РЕВІЗІЯ РОЗРАХУНКІВ з постачальниками та підрядчиками 51
6.6. РЕВІЗІЯ РОЗРАХУНКІВ ЗА податків і платежів 52
6.7. РЕВІЗІЯ РОЗРАХУНКІВ ЗА СТРАХУВАННЯ 55
6.8. РЕВІЗІЯ Розрахунки з оплати праці 57
6.8.1. ЗАВДАННЯ, ПОСЛІДОВНІСТЬ І ДЖЕРЕЛА РЕВІЗІЇ 57
6.8.2. ПЕРЕВІРКА додержанням установлених норм погодинною, відрядною ОПЛАТИ ПРАЦІ, ОПЛАТИ ЗА СУМІСНИЦТВОМ, суміщення професій і за роботу в надурочний ЧАС 58
6.8.3. КОНТРОЛЬ НАРАХУВАННЯ І ВИПЛАТИ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ І РОЗРАХУНКІВ ІЗ СОЦІАЛЬНОГО СТРАХУВАННЯ 60
ТЕМА 7 РЕВІЗІЯ ОПЕРАЦІЙ З ОСНОВНИМИ засобів, нематеріальних активів 67
7.1. ЗАВДАННЯ ТА ДЖЕРЕЛА РЕВІЗІЇ 67
7.2. ОСОБЛИВОСТІ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ 68
7.3. Документальних ревізій ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ 72
7.4. ПЕРЕВІРКА АМОРТИЗАЦІЙНИХ ВІДРАХУВАНЬ 73
7.5. РЕВІЗІЯ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ 75
ТЕМА 8 РЕВІЗІЯ ОПЕРАЦІЙ З ТОВАРНО-матеріальних цінностей 77
8.1. ЗАВДАННЯ, ПОСЛІДОВНІСТЬ І ДЖЕРЕЛА РЕВІЗІЇ 77
8.2. ОСОБЛИВОСТІ ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ ТОВАРНО-МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ 78
8.3. РЕВІЗІЯ РУХУ ТА НАЯВНОСТІ товарних запасів НА ОПТОВИХ склав 79
8.4. РЕВІЗІЯ РУХУ ТА НАЯВНОСТІ ТОВАРІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ 82
8.5. РЕВІЗІЯ НАЯВНОСТІ І РУХУ ТАРИ ПІД ТОВАРАМИ І ПОРОЖНІЙ ТАРИ 84
8.6. РЕВІЗІЯ Малоцінні та швидкозношувані предмети 85
ТЕМА 9 КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО ТА СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ 87
9.1. ЗАВДАННЯ, ПОСЛІДОВНІСТЬ І ДЖЕРЕЛА РЕВІЗІЇ 87
9.2. КОНТРОЛЬ І РЕВІЗІЯ ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА ПО ЕЛЕМЕНТАМИ ВИТРАТ І калькуляційних статей 87
9.3. РЕВІЗІЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ 89
ТЕМА 10 РЕВІЗІЯ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ ТА ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЇ 91
ТЕМА 11 РЕВІЗІЯ ДОХОДІВ І РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ 94
ТЕМА 12 РЕВІЗІЯ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ТА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ 99
ТЕМА 13 РЕВІЗІЯ СТАНУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ФІНАНСОВОГО ОБЛІКУ І ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ 102
13.1. ЗАВДАННЯ, ПОСЛІДОВНІСТЬ І ДЖЕРЕЛА РЕВІЗІЇ 102
13.2. ПЕРЕВІРКА СТАНУ ОБЛІКУ ТА ЗВІТНОСТІ 104
ТЕМА 14 РЕВІЗІЯ В УМОВАХ ЗАСТОСУВАННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ СИСТЕМ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ 108
ТЕМА 15 НАУКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ І РЕВІЗІЇ 110
15.1. МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ КУРСУ «КОНТРОЛЬ ТА РЕВІЗІЯ» 110
15.2. НАУКОВА ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ до Контрольно-ревізійного ПРОЦЕСІ 114
ТЕМА 17 ПОРЯДОК ПЕРЕДАЧІ матеріалів про нестачі ОРГАНІВ СЛІДСТВА ТА СУДУ 116
ТЕМА 18 ОСОБЛИВОСТІ ревізії, що проводяться на вимогу правоохоронних органів 118
ТЕМА 19 ВІДЗНАКИ МІЖ аудиту, обліку, ревізії І Судово-бухгалтерська експертиза 123
ТЕМА 20 ПРИЙОМИ І СПОСОБИ ЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ до Контрольно-ревізійного ПРОЦЕСІ 125

ВСТУП
Реформа бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні, затвердження нового Плану рахунків та Положень (стандартів) обліку обумовлюють необхідність реформування контрольно-ревізійної роботи. Такі атрибути ринкових відносин, як різноманітність економіки, різноманіття форм власності, вільне підприємництво, роздержавлення підприємств, їх приватизація та корпоратизація, іноземне інвестування, вимагають використання різних організаційних форм контролю, удосконалення його методології.
Відповідно до Указу Президента України «Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи» від 27 серпня 2000 р. передбачається посилення контролю за дотриманням фінансової дисципліни, цільовий і раціональним використанням бюджетних коштів. У зв'язку з цим значно зростають вимоги до підготовки і підвищення кваліфікації фахівців державної контрольно-ревізійної служби.
Підручник підготовлений з урахуванням нових законодавчих і нормативно-правових актів з обліку і контролю, принципів бухгалтерського фінансового та управлінського обліку та фінансової звітності. Підручник написаний відповідно до програми курсу «Контроль і ревізія» за спеціальністю «Облік і аудит». Він може бути використаний студентами вищих навчальних закладів зі спеціальності 7050106 "Облік і аудит», може зацікавити науковців, працівників контрольно-ревізійних та податкових служб, аудиторських фірм.
Третє видання підручника перероблене і доповнене.

Тема 1
ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКИЙ
КОНТРОЛЬ, ЙОГО ПРЕДМЕТ І МЕТОД
1.1. Сутність, завдання і функції к законності та ефективності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів суб'єктами підприємницької діяльності та підприємствами, які перебувають на державному забезпеченні;
- Дотримання розмірів встановлених штатів, ставок і фонду заробітної плати;
- Касової дисципліни та законності операцій по рахунках в банках;
- Забезпечення повноти оприбуткування та законності витрачання товарно-матеріальних цінностей;
- Правильності ведення бухгалтерського обліку та достовірності фінансової звітності;
- Використання обчислювальної (комп'ютерної) техніки з метою підвищення контрольних функцій бухгалтерського обліку у справі забезпечення ефективного використання суспільної власності та усунення умов, що породжують викривлення звітних показників і безгосподарність.
Функції контролю у суспільстві з ринковою економікою полягають у сприяння діяльності суб'єктів господарювання різних форм власності за допомогою економічних важелів і стимулів (кредитування, інвестування, оподаткування тощо). Фінансово-господарський контроль допомагає державі здійснювати безперервне спостереження і перевірку роботи на об'єкті управління, встановлювати причини порушення законодавства, стежити за правильністю розподілу і споживання суспільного продукту і використання фінансових ресурсів. Функції фінансово-господарського контролю зумовлюються дією основного економічного закону суспільства і його інтересами. Контроль є функцією управління суспільними процесами. Це стосується перш за все соціального управління, політичного керівництва, народної демократії, правової держави.
Відповідно до Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26 січня 1993 р. при Міністерстві фінансів створено Головне контрольно-ревізійне управління. В Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі створені контрольно-ревізійні управління, в районах, містах і районах у містах - контрольно-ревізійні відділи.
Основна функція державної контрольно-ревізійної служби - здійснення контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх зберіганням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку та фінансової звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, бюджетних установах, а також на підприємствах, що утримуються за рахунок бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів.
Державна контрольно-ревізійна служба має централізовану організаційну структуру. Головне контрольно-ревізійне управління України очолює заступник міністра фінансів України. Керівники регіональних контрольно-ревізійних управлінь і підрозділів призначаються вищими керівниками.
Важливою функцією вищих органів контрольно-ревізійної служби України є складання нормативно-методичних документів з питань організації і порядку проведення контрольно-ревізійної роботи, узагальнення передового досвіду.
1.2. Форми та види фінансово-господарського контролю
У ринкових умовах господарювання підвищення ефективності виробництва, розподілу, обміну та споживання суспільно необхідного продукту неможливе без належного контролю за використанням товарно-грошових відносин.
За суб'єктам фінансово-господарський контроль в Україні поділяється на державний, муніципальний, незалежний і контроль власника.
Державний контроль здійснюють органи державної влади і управління: Рахункова палата Верховної Ради України; Державна податкова адміністрація України; Державна контрольно-ревізійна служба України; Державне казначейство України (три останні органу контролю входять до структури Міністерства фінансів України); Фонд державного майна України; Міністерство економіки України; Міністерство фінансів України; Міністерство праці та соціальної політики України, Державний комітет статистики України; Антимонопольний комітет України; Національний банк України.
Спеціалізовані органи контролю: Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України), Державний митний комітет України, Державний комітет України з захисту прав споживачів (Держспоживзахист), Державна інспекція України з контролю за цінами, Державна автомобільна інспекція, Державна пожежна інспекція, Державна санітарна інспекція.
Муніципальний контроль здійснюють місцеві Ради народних депутатів та їх комісії.
Незалежний контроль - аудиторський - організується на госпрозрахункових засадах.
Контроль власника: відомчий (міністерства, відомства, концерни, асоціації, акціонерні виробничі об'єднання) і внутрішньогосподарський (власники підприємств, бухгалтерська та фінансово-економічна служба підприємств).
Рахункова палата Верховної Ради України, створена відповідно до Конституції України, організовує та здійснює контроль:
- За своєчасним виконання доходної та видаткової частини Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів;
- За утворенням і погашенням внутрішнього і зовнішнього боргу України, визначає ефективність і доцільність витрат державних коштів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів;
- За фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного спеціального і національно-культурного розвитку, охорони навколишнього середовища, використання об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації;
- За дотриманням законності щодо надання Україною позик, економічної та іншої допомоги іноземним державам, міжнародним організаціям;
- За використанням іноземних кредитів;
- За законністю і своєчасністю руху коштів Державного бюджету України та позабюджетних фондів в установах Національного банку України;
- За грошовою емісією, використанням золотого запасу, дорогоцінних металів тощо.
Державна податкова адміністрація України та її органи на місцях контролюють додержання законодавства про податки, правильність нарахування та своєчасність внесення до бюджету податків інших платежів.
Державна контрольно-ревізійна служба України та її органи на місцях контролюють дотримання фінансової дисципліни, правильність і законність витрачання коштів з державного бюджету суб'єктами господарювання незалежно від форм власності.
Державне казначейство України та його підрозділи в регіонах контролюють витрачання коштів державного бюджету установами і організаціями відповідно до їх кошторисів.
Фонд державного майна України (далі - Фонд) здійснює державну політику щодо приватизації державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю. У своїй діяльності Фонд підпорядкований і підзвітний Верховній Раді України. В Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, в інших містах і районах України Фонд створює регіональні відділення.
Основними функціями Фонду є реалізація прав на розпорядження майном державних підприємств у процесі приватизації, створення спільних підприємств, укладення договорів з посередниками щодо організації підготовки до приватизації та продажу об'єктів приватизації та видача ліцензій посередникам; вживання заходів по залученню іноземних інвесторів до процесу приватизації, проведення інвентаризацій загальнодержавного майна; здійснення аудиторських перевірок ефективності його використання тощо.
Міністерство економіки України контролює виконання планів економічного і соціального розвитку країни, затвердженої Верховною Радою України, виявляє відхилення від доведених завдань і вживає заходів щодо попередження їх.
Міністерство фінансів України та його місцеві органи здійснюють контроль за своєчасним виконанням державного бюджету, затвердженого Верховною Радою України, надходженням коштів та їх витратами і цільовим витрачанням.
Міністерство праці та соціальної політики України контролює дотримання законодавства з питань праці і заробітної плати в
галузях народного господарства, тарифних угод з оплати праці, розробляє і затверджує нормативні документи з питань регулювання зайнятості населення тощо.
Державний комітет статистики України контролює за даною звітності збалансованість ринку товарів, наявність товарних, матеріальних, трудових та інших ресурсів, здійснює вибіркові контрольні переписи ресурсів, перевіряє забезпечення достовірності державної звітності, видає обов'язки постанови про проведення ревізій господарсько-фінансової діяльності підприємств тощо.
Антимонопольний комітет України запобігає утворенню монопольного становища на ринку підприємців, що обмежують конкуренцію певного товару. В іншому випадку це тягне за собою порушення ринкових відносин у виробництві і реалізації окремих видів товарів, до недоброякісної конкуренції у підприємницькій діяльності.
Національний банк України відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» та згідно зі статутом контролює наявність грошей в обігу, використання кредитів за цільовим призначенням, дотримання касової дисципліни, правил розрахунків, правильність витрачання коштів з бюджету, здійснює емісію грошей, контролює діяльність комерційних банків шляхом проведення перевірок і ревізій, видає інструкції, положення з касових, кредитних та валютних операцій тощо.
До спеціалізованих органів економічного контролю належать державні комітети, інспекції та ін
Так, Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України) вживає заходів щодо стандартизації, забезпечення єдності та достовірності вимірювань і сертифікації продукції, здійснює нагляд за впровадженням і дотриманням вимог стандартів, технічних умов і зразків (еталонів) на продукцію (роботи, послуги) тощо.
Державний митний комітет України контролює дотримання митного законодавства і нормативних актів підприємцями і фізичними особами щодо сплати мита на експорт та імпорт товарів через кордон України, а також при внутрішньодержавних операціях, за які необхідно сплачувати мито.
Державний комітет у справах захисту прав споживачів (Держспоживзахист) і його органи на місцях здійснюють державний контроль за дотриманням підприємствами та громадянами законодавства про захист прав споживачів, інших нормативних актів з питань торгівлі та надання послуг населенню, здійснює перевірку безпосередньо на підприємствах промисловості, торгівлі, громадського харчування.
Державна інспекція України з контролю за цінами контролює застосування цін і тарифів міністерствами, відомствами, підприємствами всіх форм власності, дотримання порядку їх затвердження.
Інспекція має право перевіряти в будь-яких суб'єктів підприємництва бухгалтерські документи, книги, звіти, калькуляції і тому подібним, пов'язані з встановленням цін, отримувати необхідні пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час перевірок. Документом на право проведення перевірки є посвідчення, видане конкретному посадовцю керівником Інспекції або його заступником, завірений печаткою. Інспектор вивчає документи і копії з них про рівень і економічну обгрунтованість цін на товари, їх техніко-економічні характеристики, ефективність, споживчі властивості, отримані від об'єднань, підприємств і організацій (включаючи органи стандартизації, статистики, банки тощо).
У разі відмови у проведенні перевірки або недопущення працівників Інспекції до обстеження приміщень, непред'явлення (або відмова в пред'явленні) звітів, балансів, розрахунків, декларацій інспектор має право припиняти операції на рахунках у банках та в інших фінансово-кредитних установах і навіть застосовувати економічні санкції, розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Державна автомобільна інспекція (ДАІ) здійснює контроль за дотриманням законодавства та нормативних актів щодо реєстрації та обліку рухомого складу транспортних засобів підприємцями і фізичними особами. ДАІ також перевіряє дотримання власниками транспортних засобів та водіями правил дорожнього руху на дорогах України.
Державна пожежна інспекція контролює дотримання протипожежних правил підприємцями і населенням, вживає профілактичні заходи щодо запобігання пожежам, а в разі їх виникнення - здійснює гасіння.
Державна санітарна інспекція здійснює контроль за дотриманням санітарно-гігієнічного та протиепідеміологічної законодавства підприємцями і населенням, а також проводить профілактику виникнення епідемій і масових захворювань.
Муніципальний економічний контроль здійснюється відповідно до Закону України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве регіональне самоврядування» за додержанням проектів будівництва об'єктів житлово-комунального господарства. Комісії з питань планування, бюджету і фінансів здійснюють контроль за виконанням планів і програм економічного і соціального розвитку та бюджету.
Незалежний аудиторський контроль (зовнішній) на договірних платних засадах перевіряє достовірність звітних даних, балансів і водночас надає консультаційні послуги з питань обліку, фінансів, економіки тощо. Такий контроль призначений здебільшого для об'єктів недержавного сектору економіки.
Відомчий контроль здійснюється контрольно-ревізійними підрозділами міністерств і відомств, які фінансуються за рахунок бюджету, підпорядковується як вищому органу державного фінансового контролю, так і відповідному міністерству або відомству. Його основна функція - детальний контроль за правильністю витрачання бюджетних коштів. На відомчий фінансовий контроль відповідно до чинного законодавства покладений обов'язок періодичного проведення ревізій господарсько-фінансової діяльності підлеглих відомству або міністерству підприємств.
Внутрішньогосподарський фінансовий контроль здійснюється власниками, бухгалтерськими, фінансовими та іншими функціональними службами підприємств. Відповідно до Закону України «Про підприємства в Україні» основна відповідальність за організацію фінансового контролю на кожному підприємстві, перш за все, покладається на його безпосереднього власника в особі держави, колективу акціонерів, орендарів та ін, які несуть повну відповідальність за раціональність використання власних матеріальних, трудових і фінансових ресурсів. Контроль має дискретний характер (від лат. Discretus - відокремлений, відособлений, безперервний).
За періодичністю здійснення контроль поділяється на попередній, поточний (оперативний) і наступний (ретроспективний).
Попередній контроль здійснюється до виконання господарської операції з метою запобігання незаконних дій, неефективного використання коштів та прийняття необгрунтованих рішень. Він застосовується переважно на стадії узгодження і затвердження кошторисів, договорів, під час підписання розпорядчих та виконавчих документів на здійснення господарських операцій. Перед тим як виписати видатковий касовий ордер на видачу підзвітної суми, бухгалтерія підприємства перевіряє наявність грошей, доцільність витрат, відповідність їх потребам за нормами тощо.
Поточний (оперативний) контроль має оперативний характер і здійснюється в процес?? виконання господарських операцій. Поточний контроль покладається в основному на служби внутрішньогосподарського контролю. Його завдання - оперативне виявлення і своєчасне припинення порушень і відхилень, які виникли в процесі виконання господарських операцій і виробничих завдань. Наприклад, товар може бути виданий покупцю після попередньої оплати, здійсненої через банк (якщо така форма оплати прийнята, узаконена). Цим підприємство перевіряє законність господарських операцій, раціональність витрачання коштів, матеріальних цінностей, запобігає випадкам безгосподарності і зловживань.
Подальший (ретроспективний) контроль здійснюється після завершення господарських операцій після закінчення певного звітного періоду. Його мета - встановити правильність, законність і економічну доцільність здійснених господарських операцій, виявити недоліки в роботі підприємства, факти безгосподарності і крадіжок. За його результатами розробляються заходи щодо ліквідації виявлених недоліків та усунення причин та умов їх виникнення. Документальна ревізія є наступним видом господарського контролю. Завданням документальних ревізій поряд з виявленням порушень і зловживань є запобігання недоліків і безгосподарності. А тому важливе значення має детальне обговорення результатів документальних ревізій за участю громадськості.
За інформаційного забезпечення розрізняють документальний і фактичний контроль.
Документальний контроль полягає у встановленні суті та достовірності господарської операції за даною первинної документації, облікових регістрів і звітності, в яких вона знайшла відображення в бухгалтерському, оперативному і статистичному обліку.
Так, за даними первинної документації, обліку та звітності контролюють виконання планів виробництва та реалізації продукції, її собівартості і рентабельності.
Фактичний контроль полягає у встановленні реального (відповідного дійсності) стану об'єкта за допомогою зважування, рахунки, вимірювання, лабораторних аналізів тощо. До об'єктів фактичного контролю відносять: грошову готівкою в касі, основні засоби, нематеріальні активи, готову продукцію.
Фактичний і документальний контроль взаємопов'язаний, а тому сукупне їх застосування дає можливість встановити відповідне дійсності стан об'єктів, розробити заходи щодо усунення недоліків.
За формами здійснення контролю розрізняють превентивні і поточні контрольні перевірки. 1.2.2. ).
Превентивні (лат. praeventio - попередження, запобігання) контрольні перевірки здійснюють на стадії попереднього контролю виробничої і господарсько-фінансової діяльності підприємств. Власник перевіряє оптимальність планів і збалансованість ресурсів згідно з нормативами. Якщо органи контролю здійснюють превентивні перевірки періодично, то внутрішньогосподарський контроль влас