Облік і аналіз малоцінних і швидкозношуваних предметів

Зміст
ВСТУП
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ................................................ .............. 1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАВОДУ «ВЕЛМАШ»
1.1. Характеристика об'ємних показників ....................... 1.2. Коротка характеристика фінансового становища заводу «Велмаш ».......................................... ......................... 2. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ МШП. ЗАВДАННЯ ЇХ ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ.
2.1. Економічна сутність і зміст МШП .............. 2.2. Завдання обліку і аналізу МШП ...................................... 3. ОРГАНІЗАЦІЯ Синтетичний та аналітичний облік МШП.
3.1. Первинний облік МШП ............................................... ...
3.2. Синтетичний та аналітичний облік надходження МШП та передачі їх в експлуатацію ................................... 3.3. Синтетичний та аналітичний облік нарахування амортизації МШП ........................................... ................... 3.4. Синтетичний та аналітичний облік вибуття МШП ...
3.5. Інвентаризація МШП. Відображення результатів у бухгалтерському обліку ............................................. ................... 4. АНАЛІЗ ОБЛІКУ НАЯВНОСТІ ТА ВИКОРИСТАННЯ МШП.
4.1. Методологічна основа аналізу МШП ...................... 4.2. Аналіз стану і динаміки МШП ............................ 4.3. Аналіз забезпеченості підприємства МШП та ефективності їх використання .......................................... ...... 5. УДОСКОНАЛЮВАННЯ ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ МШП .......... ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ ............................................... .... СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ................................................ .......... ПРОГРАМИ ................................................. ........................ 
ВСТУП.
Великолуцький машинобудівний завод (АТ «Велмаш») є великим промисловим підприємством міста Великі Луки, що здійснює спільну діяльність з підприємствами та організаціями як нашої країни, так і зарубіжних країн. В даний час перед заводом «Велмаш», як і перед багатьма іншими підприємствами Росії, гостро стоїть проблема раціонального обліку матеріальних цінностей (зокрема, малоцінних і швидкозношуваних предметів (МШП)). Це зумовлено насамперед зростанням вартості малоцінних і швидкозношуваних предметів у складі витрат виробництва. Крім того, вибір методу списання вартості МШП з урахуванням специфіки підприємства робить істотний вплив на рівень собівартості виробленої продукції (виконуваних робіт, надаваних послуг), а також на розмір прибутку і рентабельності виробництва.
Метою дипломної роботи є виявлення шляхів удосконалення обліку та аналізу МШП для підвищення економічної ефективності їх використання.
Завданнями дипломної роботи є: вивчення первинного, синтетичного й аналітичного обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів, а також аналіз їх наявності, стану, динаміки і використання з урахуванням виробничо-економічної характеристики заводу «Велмаш».
Основні напрямки обліку і аналізу МШП викладені в п'яти розділах, де описані найважливіші аспекти та актуальні проблеми з організації обліку та аналізу МШП, зроблені відповідні висновки та пропозиції.
У даній роботі використовуються інструктивні, монографічний матеріали, газетні і журнальні статті, а також матеріали поточного бухгалтерського обліку та річної звітності по заводу «Велмаш», його облікова політика за 1995 ... 1999рр.
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.
В даний час в теорії та практиці існують невирішені питання і проблеми, що стосуються обліку та аналізу МШП. Так, одним зі спірних питань є питання віднесення обчислювальної техніки до основних засобів або до МШП. Справа в тому, що відповідно до ПБУ-6/97 «Облік основних коштів» передбачається віднесення обчислювальної техніки до основних засобів, і цим же Положенням визначено межі функціонування засобів в обігу; з чого випливає, що персональні комп'ютери можуть бути віднесені до МШП, якщо їх вартість не більше 100кратного встановленого законом мінімального розміру оплати праці. Як відзначає Миколаєва С.А. «Можливість неодноразової трактування нормативних актів приводить до того, що на практиці багато організацій, не без тиску податкових органів, враховують персональні комп'ютери як основні засоби незалежно від їх вартості» (27, 44). Грунтуючись на діючих нормативних актах, департамент методології бухгалтерського обліку та звітності повідомляє, що рішення даного питання знаходиться в компетенції керівника організації, і прийняте рішення має бути відображено в обліковій політиці організації на початку звітного року (4,9). І все ж більшість бухгалтерів і аудиторів, як зокрема, Русакова Е. дотримуються такої думки: «обчислювальну техніку, як і контрольно-касові машини, більш доцільно віднести до основних засобів ...». Хоча Русакова Е. і згодна з тим, що рішення даного питання знаходиться в компетенції керівника організації (35, 9). Таким чином, суворо однозначного вирішення даного питання знайти і обгрунтувати відповідно до чинних нормативних актів не є можливим.
Не менш спірною є проблема вибору одного з способів нарахування зносу МШП. Згідно ПБУ-5/98 «Облік матеріально-виробничих запасів», с 01.01.99г. може застосовуватися 4 способу нарахування зносу: перші два способи традиційні (50% на 50% і в розмірі 100% при передачі їх в експлуатацію), можливий також лінійний спосіб, а крім того, спосіб списання вартості пропорційно обсягу продукції (робіт, послуг). Вибір того чи іншого варіанту, на думку Ніколаєвої С.А., залежить від кількості МШП та їх питомої ваги у загальній величині майна підприємства, від інтенсивності руху засобів праці в обороті, а також цілей фінансової політики підприємства на звітний рік. Крім того, Миколаєва С.А. зазначає: «При першому варіанті обліку (50% на 50%) у разі значної кількості МШП та їх інтенсивного руху собівартість продукції щодо занижується, більш рівномірно розподіляючись по звітних періодах; при другому варіанті (100%) - за тих самих умов щодо завищується» (27, 45). На думку Медведєва А.Н. і Медведєвої Т.В., з точки зору податкового планування організації доцільно, звичайно ж, передбачати нарахування зносу в розмірі 100% при передачі предметів зі складу в експлуатацію, «... якщо тільки це не призведе до надмірного завищення собівартості, що неминуче спричинить за собою завищення відпускних цін і втрату конкурентоспроможності »(24, 25). Николаева С.А. вважає, що коли питома вага МШП в майні підприємства незначний, то на вибір того чи іншого варіанту нарахування зносу може вплинути навіть такий фактор, як трудомісткість обліку та його спрощення: при 100процентном нарахування зносу трудомісткість нижче (27, 29). Проблема вибору одного із способів нарахування зносу МШП зросла з введенням з 1 січня 1999 року, згідно ПБУ-5/98, таких додаткових способів: лінійного і пропорційно обсягу продукції (робіт, послуг). Одні фахівці дотримуються думки, що найбільш доцільним є лінійний спосіб нарахування зносу МШП, вважаючи, що даний спосіб «досить простий, дозволяє найбільш рівномірно нараховувати знос МШП, при цьому« собівартість продукції »не страждає. Складність полягає у визначенні терміну корисного використання МШП »(12, 37). Інші фахівці (зокрема, Л. Глибіна) рекомендує використовувати спосіб списання вартості пропорційно обсягу продукції, вважаючи, що даний спосіб дозволяє врахувати інтенсивність використання МШП. Але його рекомендується застосовувати лише тоді, коли віддача об'єкта протягом терміну його корисної експлуатації може бути визначена з достатньою точністю. Слід зазначити, що з введенням ПБУ-5/98 «Облік матеріально-виробничих запасів» МШП «наблизилися» до основних засобів і в питанні нарахування зносу (амортизації). Дійсно, поділ основних засобів і МШП вельми умовно. До того ж, до теперішнього часу існувала проблема відображення МШП у бухгалтерському балансі (за залишковою вартістю), особливо при їх передачі в експлуатацію. Тому введення додаткових способів нарахування зносу МШП, на думку автора, є доцільним і прогресивним.
Крім вищезгаданих, спірним є також питання включення витрат на ремонт МШП в собівартість продукції (робіт, послуг) або погашення їх за рахунок чистого прибутку підприємства. Дане питання ще чекає свого розгляду, особливо з прийняттям ПБУ-5/98. Справа в тому, що до цього моменту податкові органи вважали, що «раз при відпуску МШП в експлуатацію відбувається нарахування зносу в розмірі 50% або 100% (тобто за рахунок витрат відбувається погашення їх вартості), джерелом фінансування ремонту МШП може бути тільки прибуток , що залишилася в розпорядженні організації після сплати податків, та інші джерела власних коштів »(2, 31). «Винятком є підприємства торгівлі, громадського харчування, споживчої кооперації, а також будівельні організації, для яких допускається включення витрат на ремонт МШП в собівартість», - стверджує радник податкової служби III рангу Базанова С.О., грунтуючись на Типових методичних рекомендаціях з планування та обліку собівартості в названих галузях. До цього вона додає, що «витрати з ремонту спецодягу, взуття, захисних пристроїв відносяться на собівартість незалежно від галузі» (2, 52), посилаючись на Положення про склад витрат (28). Більш вузького думки дотримується Безруких П.С., який вважає, що МШП, будучи, як і основні засоби, засобами виробництва, за аналогією з ними переносячи свою вартість на собівартість продукції, схильні до зносу, можуть вимагати ремонту, і т.д. Тому «витрати по ремонту МШП підприємства мають право включати у витрати виробництва і обігу, за умови, що вони представляють витрати, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції» (8, 6). А ось витрати з ремонту МШП, що знаходяться у невиробничій сфері організації, на думку Безруких П.С., в собівартість продукції не включаються (дитячі дошкільні, медичні підрозділи тощо).
Одним із спірних питань є облік відсотків за позиковими коштами на придбання МШП: відповідно до п.6 ПБУ-5/98 «Облік матеріально-виробничих запасів» витрати з виплати відсотків за позиковими коштами, взятими на придбання матеріальних цінностей, можуть включатися до складу фактичних витрат на їх придбання. ступеня фондоозброєнності на 75%, в порівнянні з 1995 роком. Це відбилося й на рівні продуктивності праці робітників заводу «Велмаш»: у 1999 році даний показник виявився нижчим за рівень 1995 року на 8,3%, хоча в порівнянні з 1998 роком відбулося її збільшення на 13%. У 1999 році частка робітників у загальній чисельності працівників, у порівнянні з 1995 роком, нижче на 2,4%, але, у порівнянні з 1998 роком, вона збільшилася на 0,3%.
Таблиця 1.2.
Основні об'ємні показники діяльності підприємства за 1995 ... 1999 рр.. (в порівнянних цінах 1994 року), млн. руб.

Показники
1995
1996
1997
1998
1999
1999р. у% до 1998р.
1999р. у% до 1995р.
Обсяг валової продукції
19292,8
16840,8
18115,1
16032,2
18270,3
114,0
94,7
Обсяг реалізованої продукції
18315,2
16005,3
17296,7
15050,1
17344,5
115,2
94,7
Середньорічна вартість основних засобів
19331
13395
10200
7015
5163
73,6
26,7
Середньорічна вартість оборотних коштів
8769
9749
10960
10728
10889
101,5
124,2
Чисельність працівників, чол.
608
644
651
647
650
100,5
106,9
в тому числі робітників.
423
432
443
433
437
100,9
103,3
Питома вага робітників у загальній кількості,%
69,6
67,1
68,0
66,9
67,2

Середня заробітна плата,
415,2
395,2
386,9
379,3
338,0
89,1
81,4
в тому числі робітників.
386,1
372,8
361,3
358,0
310,4
86,7
80,4
Фондоозброєність, млн. руб./1чел.
31,79
20,80
15,67
10,84
7,94
73,2
25,0
Продуктивність праці 1 робочого
45,6
39,0
40,9
37,0
41,8
113,0
91,7

Таким чином, підприємство робить спроби вибратися зі скрутного становища, в якому воно знаходиться; на це вказує збільшення валової і реалізованої продукції, підвищення чисельності працівників. Однак значним гальмом у розвитку є дуже низький рівень технічного оснащення складу основних засобів. Крім того рівень оплати праці на підприємстві залишає бажати кращого.
1.2. Коротка характеристика фінансового становища заводу «Велмаш».
Для визначення фінансового становища використовуються різні показники, зокрема, показники, що характеризують платоспроможність організації, яка показує здатність підприємства своєчасно і в повному обсязі погасити свої короткострокові зобов'язання за рахунок наявних коштів і цінних паперів. Більш широким поняттям є фінансова стійкість, яка передбачає для визначення погашення короткострокової заборгованості залучення товаро-матеріальних цінностей та основних засобів (крім грошових коштів і цінних паперів).
,
де ДВ - сума грошових коштів по балансу;
П6 - шостий розділ пасиву балансу за винятком фонду споживання, резерву майбутніх витрат і платежів, доходів майбутніх періодів.
,
де ТМЦ - товарно-матеріальні цінності.
У тому випадку, якщо на підприємстві недостатньо грошових коштів і товаро-матеріальних цінностей для покриття своєї короткострокової кредиторської заборгованості, то необхідно додатково залучення основних засобів. При цьому розраховують коефіцієнт фінансової устойчівості2.
,
де ОЗ - основні засоби за балансом.
Розрахуємо ці показники в динаміці за 1995 ... 1999 року.

Таблиця 1.3.
Коефіцієнти платоспроможності та фінансової стійкості по заводу «Велмаш» за період 1995 ... 1999рр.
Показники
1995
1996
1997
1998
1999
Коефіцієнт платоспроможності
0,0004
0,0005
0,025
0,026
0,027
Коефіцієнт фінансової устойчівості1
1,068
0,751
0,694
0,841
0,884
Коефіцієнт фінансової устойчівості2
-*
1,844
1,397
1,570
1,529
* - У 1995 році підприємство стійко, і не потрібне залучення основних засобів.
Таким чином, протягом 1995 ... 1999 рр.. підприємство не можна віднести до платоспроможним, тобто підприємство відчуває нестачу грошових коштів. А в 1996 ... 1999 рр.. підприємство не могло погасити свої короткострокові зобов'язання навіть після залучення товарно-матеріальних цінностей, і лише залучення основних коштів могло сприяти погашення даних зобов'язань. Причому саме важке фінансове становище спостерігалося в 1997 році, а найсприятливіший - у 1995 році.
У таблиці 1.4 наведені показники, що характеризують фінансовий стан у порівнянні з нормативами.
,
де - коефіцієнт забезпеченості власними коштами;
П4 - четвертий розділ пасиву балансу;
П5 - п'ятий розділ пасиву балансу;
А1 - перший розділ активу балансу;
А2 - другий розділ активу балансу за мінусом ПДВ і заборгованостей засновників по внесках.
Показники, що відображають майно організації, створене за рахунок власних джерел організації, є чисті активи.
ЧА = А1 + А2-П5-П6,
де ЧА - чисті активи.
Так як величина коефіцієнта платоспроможності протягом аналізованого періоду є дуже низькою, необхідно розрахувати коефіцієнт відновлення платоспроможності:
,
де КВП - коефіцієнт відновлення платоспроможності;
Ктл.кон. (Поч.) - коефіцієнт поточної ліквідності на кінець (початок) періоду, при цьому:
,
Т - аналізований період (12 місяців).
Таблиця 1.5.
Показники, що характеризують фінансовий стан заводу «Велмаш» за 1995 ... 1999рр.
Показники
1995
1996
1997
1998
1999
Норматив

0,15
0,12
0,14
0,32
0,32
? 0,1
ЧА
23889
20941
18618
21063
28091
? статутного капіталу
КВП
0,67
0,52
0,49
0,69
0,77
? 1

Таблиця 1.5.
Визначення рентабельності реалізованої продукції за 1995 ... 1999рр. (в порівнянних цінах 1994 року), млн. руб.

Показники
1995
1996
1997
1998
1999
1999р. у% до 1998р.
1999р. у% до 1995р.
Вартість реалізованої продукції
18315,2
16005,3
17296,7
15050,1
17344,5
115,2
94,7
Собівартість реалізованої продукції
16396,8
15584,5
17041,1
14225,0
16347,3
114,9
99,7
Прибуток від реалізації
1918,4
420,8
255,6
825,1
997,2
120,9
52,0
Рентабельність реалізованої продукції,%
11,7
2,7
1,5
5,8
6,1
0,3
-5,6

Дані таблиці показують, що вищенаведені показники, за винятком коефіцієнта відновлення платоспроможності, відповідають нормативам. Слід зазначити, що підприємство в 1999 році було достатньо добре забезпечено власними коштами, при цьому величина чистих активів вище, ніж у попередні роки. Це пов'язано, головним чином, зі збільшенням оборотних коштів на підприємстві (при одночасному збільшенні капіталу і довгострокових пасивів). Незважаючи на те, що коефіцієнт відновлення платоспроможності не відповідає нормативу, слід зауважити, що його величина зросла з 0,67 - у 1995 році до 0,77 - у 1999 році.
Не менш важливими показниками, що характеризують фінансовий стан, є величина прибутку та рентабельності.
Як видно з таблиці 1.5, в 1999 році відбулося збільшення прибутку від реалізації продукції на 20,9%, в порівнянні з 1998 роком, але в порівнянні з 1995 роком, рівень 1999 нижче на 48%. Аналогічна тенденція спостерігається і при аналізі рентабельності реалізованої продукції: рівень 1999 вище рівня 1998 року на 0,3%, але нижче рівня 1995 року на 5,6%. Слід зазначити, що за аналізований період темпи зростання собівартості продукції випереджали зростання виручки від реалізації продукції на 5%, внаслідок чого показник рентабельності щорічно знижувався і лише в 1999 році зріс на 0,3% у порівнянні з 1998 роком, отже, можна судити про спробу підприємства поліпшити фінансові результати своєї діяльності.
Таким чином, підприємство, хоча і знаходиться в складному становищі і відчуває нестачу у коштах, проте керівництво заводу «Велмаш» вживає всі можливі спроби для забезпечення поліпшення результатів своєї діяльності та підвищення конкурентоспроможності продукції, що випускається, про що свідчить підвищення таких показників, як величини рентабельності реалізованої продукції, коефіцієнта відновлення платоспроможності та ін
2. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ МШП. ЗАВДАННЯ ЇХ ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ.
2.1. Економічна сутність і зміст МШП.
Згідно ПБУ-5/98 «Облік матеріально-виробничих запасів», МШП - частина матеріально-виробничих запасів організації, яка використовується як засобів праці протягом не більше 12 місяців або звичайного операційного циклу, якщо він перевищує 12 місяців, або має вартість на дату придбання нижче ліміту, затвердженого організацією в межах не більше 100 кратного мінімальних розмірів оплати праці, встановлених законодавством РФ.
У той же час очевидно, що поділ МШП та основних засобів досить умовно. Дійсно, і МШП і основні засоби є засобами праці, що багаторазово беруть участь у процесі виробництва, поступово переносячи свою вартість на собівартість продукції (робіт, послуг) шляхом нарахування амортизації. А з 1 січня 1999 року після введення додаткових способів нарахування амортизації МШП: лінійного і способу списання вартості пропорційно обсягу продукції (робіт, послуг), які можна застосувати раніше тільки до основних засобів, МШП ще більш «наблизилися» до основних засобів.
Особливість відображення МШП в обліку полягає в тому, що незважаючи на їх схожість з основними засобами, малоцінні і швидкозношувані предмети, у відповідності з діючими нормативними активами з бухгалтерського обліку, підлягають обліку в складі оборотних коштів як частина матеріально-виробничих запасів організації.
Відповідно до Положення з ведення бухгалтерського обліку та бухгалтерської звітності в Російській Федерації, затверджених Наказом Мінфіну РФ від 29 липня 1998 року № 34н (далі - Положення № 34н), до МШП відносяться:
* Предмети з терміном корисного використання менше 12 місяців, незалежно від їх вартості - «швидкозношувані предмети»;
* Предмети вартістю на дату придбання не більше встановленого ліміту, незалежно від терміну їх корисного використання - «малоцінні предмети».
В даний час гранична величина одиничної вартості МШП складає, відповідно до Положення № 34н, 100-кратний розмір (для бюджетних організацій - 50-кратний) встановленого законодавством Російської Федерації мінімуму місячної оплати праці. Винятком становлять сільськогосподарські машини і знаряддя, будівельний механізований інструмент, зброю, а також робочу і продуктивну худобу, які відносяться до основних засобів незалежно від їх вартості.
Слід зауважити, що, відповідно до Положення № 34н, керівник організації має право встановити менший ліміт вартості предметів для застосування до бухгалтерського обліку у складі засобів в обороті, що має бути закріплено в облікову політику підприємства.
На заводі «Велмаш» даний ліміт відповідає 100 мінімальних розмірів оплати праці (п.6 облікової політики (додаток 2)).
Крім того в складі МШП підлягають обліку незалежно від вартості та строку корисного використання об'єкти, перераховані в п.50 Положення № 34н. Серед них:
* Знаряддя лову;
* Спеціальні інструменти і спеціальні пристосування цільового призначення, призначені для серійного і масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуального замовлення;
* Спеціальний і формений одяг та взуття, постільні приналежності;
* Тимчасові (нетитульні) споруди, пристосування і пристрої, що використовуються в будівництві;
* Предмети, призначені для здачі в оренду за договором прокату;
* Лісозаготівельні предмети і пристосування та інші.
Також до складу МШП враховується тара вартістю не більше встановленого ліміту за одиницю за ціною придбання або виготовлення, яка використовується як інвентар для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах, або здійснення технологічного процесу виробництва продукції (відповідно до Основних положень з обліку тари на підприємствах, виробничих об'єднаннях і організаціях, затверджених Мінфіном СРСР 30сентября 1985р. № 166). Одиницею бухгалтерського обліку є номенклатурний номер, що розробляється організацією в розрізі найменувань і (або) однорідних груп (видів) МШП.
Аналітичний облік по рахунку 12 ведеться в натурально-вартісному вираженні МШП за матеріально-відповідальним особам, місць зберігання та експлуатації.
Аналітичний облік по рахунку 13 повинен забезпечувати одержання необхідних даних по окремих групах і найменуваннях МШП, сум накопиченого зносу, строками погашення вартості.
2.2. Завдання обліку і аналізу МШП.
Бухгалтерський облік і аналіз господарської діяльності займають важливе місце в управлінні і контролі за наявністю та використанням МШП, формуючи повну і достатню інформацію, необхідну для контролю за доцільністю господарських операцій, станом і рухом МШП, ефективністю їх використання. Більш того, бухгалтерський облік і аналіз господарської діяльності відіграє важливу роль у запобіганні негативних результатів господарської діяльності організації і виявлення внутрішньогосподарських резервів забезпечення її фінансової стійкості.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та дотримання законодавства при виконанні господарських операцій несе керівник організації.
На заводі «Велмаш» організацію обліку фінансово-господарської діяльності, а також контроль за збереженням і правильним витратою матеріальних і грошових засобів здійснює бухгалтерія підприємства під керівництвом головного бухгалтера згідно з законодавчими та іншими нормативними актами, затвердженими в установленому порядку.
Роботу з економічного аналізу виробничо-господарської діяльності із застосуванням комп'ютерних технологій виконує на заводі «Велмаш» планово-економічний відділ, який очолює начальник планово-економічного відділу.
Організація обліку м аналізу МШП повинна вирішувати наступні завдання:
* Повне і своєчасне оприбуткування МШП та розрахунок з постачальниками;
* Визначення фактичної собівартості придбання і виготовлення МШП;
* Правильне включення до собівартості витрат, пов'язаних з використанням МШП (у тому числі правильне нарахування амортизації МШП і відображення її в обліку);
* Контроль за збереженням МШП;
* Дотримання нормативних термінів служби МШП та їх правильне списання;
* Облік втрат у результаті списання що прийшли в непридатність, зіпсованих або загублених МШП;
* Визначення рівня забезпеченості організації необхідними видами МШП;
* Аналіз реальності заявленої потреби в конкретних видах МШП;
* Раціональне використання МШП з метою зниження собівартості виробленої продукції (виконуваних робіт, послуг, що надаються).
Рівень облікової та аналітичної роботи, що проводиться на заводі «Велмаш», досить високий. Це пояснюється, головним чином, професіоналізмом колективу та ступенем організації обліку і економічного аналізу на підприємстві.
3. ОРГАНІЗАЦІЯ синтетичн та аналітичного обліку МШП.
3.1. Первинний облік МШП.
Для обліку МШП застосовуються такі уніфіковані форми первинної облікової документації:
МБ-2 «Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів»;
МБ-4 «Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів»;
МБ-7 «Відомість обліку видачі спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв»;
МБ-8 «Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів».
Форми є первинними документами, що фіксують господарські операції з надходження, руху, вибуття МШП, і одночасно виконують функції регістра аналітичного обліку. Вони використовуються різними службами і підрозділами заводу «Велмаш» для оперативного, управлінського, статистичного і бухгалтерського обліку.
Опис викладених вище форм обліку МШП та основні вимоги до складання форм наведені в таблиці 3.1.
Наведемо приклад:
комірником столярного цеху заводу «Велмаш» були видані робочому цеху необхідні для роботи інструменти 20.04.99 - електродриль та 17.05.99 - електрорубанок. Електрорубанок в справному стані було повернуто на склад 19.05.99. Електродриль в результаті неправильної експлуатації була зламана і здана робітником на склад 02.06.99. Із зарплати працівника за його згодою була утримана сума заподіяного збитку (за ринковою вартістю електродрилі). Документально видача та повернення МШП оформляються у формах № МБ-2 і МБ-4 (додатки 3, 4).
Надходження МШП від постачальників на центральний склад оформлюють тими ж первинними документами, що і поступня матеріалів - прибутковим ордером (форма № М-4) (додаток 6), а при необхідності - актами - приймання (форма № М-7). МШП зі складу передають до підрозділів підприємства за вимогами (форма № М-11) (додаток 7). При встановленні контролю за раціональним використанням цих предметів слід керуватися нормативними термінами служби предметів. Прибутковий ордер оформляється в одному екземплярі і виписується МОЛ на фактично прийняте кількість цінностей в день їх надходження на склад. МШП можуть купуватися за дорученням форми М-2. Якщо є кількісні або якісні розбіжності з даними супровідних документів постачальника, а також при прийманні МШП без документів, то складається акт про приймання матеріалів (форма № М-7), який є юридичною підставою для пред'явлення претензій постачальнику. Акт складається у двох примірниках членами приймальної комісії з обов'язковим

Таблиця 3.1.
Основні вимоги до складання форм з обліку МШП.
МБ-2
Картка обліку МШП
МБ-4
Акт вибуття МШП
МБ-7
Відомість обліку видачі спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв
МБ-8
Акт на списання МШП
1
2
3
4
Для чого призначений документ
* Служить для обліку МШП, переданих в експлуатацію;
* Використовуються при виявленні особи, винної у втраті або псування МШП.
* Засвідчує факт вибуття МШП з експлуатації із зазначенням причини і служить підставою для складання акта на списання МШП (форма № МБ-8)
* Застосовується для обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв, переданих в експлуатацію;
* Використовується для контролю за збереженням та поверненням спецодягу та ін
* Застосовується для оформлення списання зношених і непридатних для даль використання МШП як у випадку ітеченія строку корисного використання, так і з інших причин.
Ким складається
Заповнюється матеріально відповідальною особою (МОЛ) на кожного працівника, що одержує МШП
Складається МОЛ, що видав МШП
Заповнюється МОЛ на працівників, які отримують спецодяг, спецвзуття та запобіжні пристосування.
Складається комісією, призначеною наказом (розпорядженням) керівника.
Ким підписується
* Працівник розписується за кожний отриманий МШП;
* Факт повернення МШП засвідчується підписом МОЛ;
* При закритті картка підписується МОЛ, яке веде облік МШП, із зазначенням посади та розшифровкою прізвища.
* Працівник розписується за зданий МШП, а також у графі 10 зворотного боку акту в разі згоди з сумою утримання за поломку (втрату) МШП.
Заповнений акт підписується:
* МОЛ, що ведуть облік МШП, переданих в експлуатацію;
* Бухгалтером;
* Керівником працівника;
* Керівником підрозділу.
* В графі «Підпис в одержанні (здачу)» розписується працівник, який одержує спецодяг. Якщо спецодяг здається, то в цій графі розписується МОЛ, що видавав спецодяг;
* При закритті відомість підписується МОЛ, що видавав МШП, і керівником підрозділу.