ВСТУП
Реалізація випущеної готової продукції - кінцева мета діяльності організації, заключний етап кругообігу його засобів, по завершенні якого визначаються результати господарювання, ефективність виробництва.
Мета обраної теми - більш глибоке вивчення операцій з випуску та оприбуткуванню готової продукції, її відвантаження і реалізації покупцям, а також методики відображення в обліку цих операцій.
Як завдання постараємося визначити один з найбільш ефективних методів визначення купівельної ціни для підприємства.
При більш детальному вивченні даної теми, спробуємо розібратися в деяких нюансах, пов'язаних з інвентаризацією готової продукції, визначенням суми для оподаткування. Як об'єкт дослідження візьмемо конкретне підприємство - ЗАТ завод «Росинка», яке є провідним підприємством з виробництва соко-мінеральної води та плодово-ягідних вин.
Після наведеної теорії, відобразимо деякі аспекти на прикладах, тобто як це здійснюється на практиці. Частина прикладів розглянемо на вже відомому нам підприємстві - ЗАТ завод «Росинка».
1 ОБЛІК РУХУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ
Готова продукція - кінцевий продукт виробничого процесу підприємства. Це вироби і продукти, цілком закінчені обробкою на даному підприємстві, відповідають вимогам стандартів і технічним умовам, прийняті відділом технічного контролю (ВТК), здані на склад готової продукції або представникам замовника. Продукція, закінчена обробкою, але не прийнята, числиться у складі незавершеного виробництва.
Підприємства виготовляють продукцію в строгій відповідності з укладеними договорами, розробленими плановими завданнями з асортименту, кількості і якості, постійно приділяючи велику увагу питанням збільшення обсягу продукції, що випускається, розширення її асортименту і покращення якості, вивчаючи потреби ринку.
Дані первинних документів з руху готової продукції матеріально-відповідальна особа вносить до картки кількісного обліку і виводить в ній залишок виробів після кожного запису. Контроль за веденням обліку руху готової продукції матеріально-відповідальною особою здійснює бухгалтерія. З цією метою у встановлені дні (щоденно, раз на тиждень, декаду і інші терміни) представник бухгалтерії перевіряє за зданими в бухгалтерію первинних документів про надходження та вибуття продукції точність (правильність) та повноту записів в картках кількісного обліку і виведених залишків, після чого завіряє перевірку своїм підписом.
Якщо в організації облік готової продукції автоматизований з використанням комп'ютерної техніки, облік руху виробів спрощується. Автоматизація обліку дозволяє відмовитися від ведення карток, тобто організувати бескарточний облік руху продукції. При бескарточном обліку зазвичай складають оборотні відомості обліку випуску продукції з виробництва та утворення її по місцях зберігання. Отже, при автоматизації обліку трудомістка робота спрощується. Автоматизація обліку забезпечує не тільки бескарточное ведення обліку, а й угруповання руху готової продукції за запитом у розрізі, необхідному для управління, контролю та складання звітності. У міру необхідності (як правило в кінці місяця) бухгалтерія отримує роздруківки - сортові оборотні відомості руху готової продукції по матеріально відповідальним особам і місць зберігання. У поточній роботі у міру здійснення операцій можна витягувати з пам'яті комп'ютера за запитом бухгалтерії, відділу збуту або іншої служби роздруківки про рух і залишки продукції.
Чітка організація обліку руху готової продукції обумовлює необхідність складання номенклатури - цінника, який складається за тим же принципом, як і номенклатура - цінник з обліку матеріалів. Номенклатура цінник по готовій продукції містить основні ознаки вироблених виробів (артикул, марку, фасон, сорт тощо), привласнений йому код (шифр), інші не обхідні показники, необхідні для здійснення контролю, а також облікові ціни. Номенклатурний номер проставляється на всіх документах реєструють рух продукції.
Автоматизація обліку дозволяє створювати різні довідники по готовій продукції, наприклад, розробляти довідники готових виробів, оподатковуваних і неоподатковуваних податками, та іншої інформації, необхідної для оперативного управління запасами виробленої продукції.
1.1 Облік готової продукції на складі
Готову продукцію на складі враховують у картках складського обліку в натуральному виразі або в книгах кількісно-сортового обліку аналогічно обліку матеріалів. Бухгалтерія відкриває картки на кожен номенклатурний номер готового продукту і передає їх завідувачу складом (комірникові), який є матеріально відповідальною особою. Ці картки видаються комірникові під розписку. Записи в них проводяться матеріально відповідальними особами на підставі документів з надходження і вибуття готових виробів у міру здійснення операцій. Після кожного запису в картці (книзі) виводиться нові залишок. Картки зберігаються на складі в спеціальних ящиках і розташовуються за групами виробів, а всередині їх - по номенклатурних номерами (кодами).
За наявності обчислювальної техніки, складський облік готової продукції механізуються.
Всі первинні документи (накладні, вимоги) щоденно (або один раз на кілька днів) матеріально відповідальні особи здають до бухгалтерії. При сальдової методі це робиться безпосередньо на складі. Працівник бухгалтерії повинен систематизувати, але не рідше одного разу на тиждень (декаду) безпосередньо на складі у присутності завідуючого складом (комірника), перевіряти правильність розноски даних первинних документів з руху продукції в картки складського обліку і підтверджувати це своїм підписом. Виявлені розбіжності і помилки тут же усуваються. Одночасно происходи приймання - здавання первинних документів працівникові бухгалтерії.
Приймання - здача первинних документів оформляється, як правило, спеціальним реєстром. Проте за згодою матеріально відповідальної особи підставою для приймання - здачі документів може служити розпис працівника бухгалтерії в картці складського обліку про перевірку записів по кожній операції.
При сальдової методі зв'язок кількісно-сортового обліку готових виробів на складі з їх урахуванням в підсумованому вираженні в бухгалтерії здійснюється за допомогою відомості обліку залишків продукції на складі. Протягом місяця вона зберігається в бухгалтерії і використовується для довідкових цілей.
Наприкінці місяця відомість передається на склад для проставлення залишків готової продукції в кількісному виразі на кінець місяця з карток складського обліку за кожним номенклатурного номеру. Після цього вона передається в бухгалтерію, де залишки таксіруются і подчітиваются відповідні їх суми.
Залишок продукції на складі за обліковими цінами нарешті місяця (звітного періоду), відповідно до відомості обліку залишків продукції на складі (звіту матеріально відповідальної особи), звіряється з аналогічним залишком, відображених в першому розділі відомості 16 «Рух готових виробів, їх відвантаження і реалізації». Збіг залишків говорить про правильність обліку, а неправильність - про наявність помилок, які необхідно усунути.
Відпуск готових виробів зі складу проводитися за вимогами на відпуск продукції, що виписуються відділом збуту або іншою службою, якою зобов'язано оформлення цих документів (ця відпустка).
1.2. Облік готової продукції в бухгалтерії
Замість відомості залишків продукції на складі сполучною ланкою складського обліку з обліків в бухгалтерії може служити звіт матеріально відповідальної особи про рух готової продукції на складі за місяць. Він складається за підсумковими даними карток (книг) складського обліку, в якому відображається рух по складу готових виробів кожного номенклатурного номера в кількісному виразі. У бухгалтерії звіт таксіруется і за його даними складається сортовий оборотна відомість.
У бухгалтерії ведуть відомість випуску готової продукції в натуральному і сумовому вираженні, а так само ведомость16 «Рух готових виробів, їх відвантаження і реалізації». У відомості 16 показується рух готових виробів в ціннісному вираженні, а так само їх відвантаження та реалізація.
У першому розділі «Рух готових виробів в ціннісному вираженні» А розділ «Загальні дані» відомості 16 відображається рух готових виробів на складі за обліковими цінами і фактичної собівартості по однорідних групах (підгрупах) продукції. Визначається питома вага фактичної собівартості залишку і що надійшла з виробництва продукції до їх вартості за обліковими цінами в розрізі однорідних груп (підгруп) виробів. Високий відсоток означає досягнення підприємства в зниженні собівартості продукції. Процентне співвідношення використовується бухгалтерією для розрахунку фактичної собівартості продукції, відвантаженої в звітному місяці, повернутої покупцями і залишку її на кінець місяця.
Діюча облікова методологія, передбачена насамперед Плану рахунків бухгалтерського обліку, дозволяє використовувати два варіанти відображення в обліку процесу випуску готової продукції (робіт, послуг): без застосування і з застосуванням счета37 «Випуск продукції (робіт, послуг)».
При традиційному варіанті на підставі документів на здачу складу з виробництва продукції вона оприбутковується за обліковими цінами (планової, нормативної собівартості) з кореспонденцією по рахунку 40 «Готова продукція» і кредитом рахунків, на яких обліковуються витрати: 20 «Основне виробництво», 23 «Допоміжне виробництво », 29« Обслуговуючі виробництва і господарства ».
Ця запис проводиться в бухгалтерському обліку на суму фактичної виробничої собівартості, що визначається за формулою:
Сф = НЗПн + З - НЗПк - О,
де НЗПн і НЗПк - велич незавершеного виробництва на початок і кінець звітного періоду;
З - валові витрати за звітний період;
О - відходи;
Сф - фактична виробнича собівартість готової продукції.
При другому варіанті що надходить з виробництва протягом місяця на склад продукція оприбутковується за дебетом рахунка 37. за кредитом цього рахунку і за дебетом рахунка 40 відображається так само облікова ціна (планова, нормативна собівартість).
Таким чином, у поточному обліку за рахунком 40 рух виробів відбивається, як правило, за обліковими цінами.
Виконані роботи та надані послуги на рахунку 40 не враховуються. У всіх випадках їх у міру здачі замовнику відносять безпосередньо на рахунок 46 «Реалізація продукції (робіт, послуг)» з одночасним кредитуванням рахунків 20,23.
У тому випадки, коли виготовлена продукція є матеріалом для подальшого його використання у виробничих цілях даної організації, її прибуткують по рахунку 10 «Матеріали» або по рахунку 21 «Напівфабрикати власного виробництва», якщо організація застосовує напівфабрикатний метод обліку і калькулювання продукції. Коли застосовується напівфабрикатний облік виробництва, незалежно від методу обліку витрат, напівфабрикати можуть передаватися з цеху в цех, минаючи центральний склад.
Аналітичний облік готової продукції здійснюється за видами виробів, їх сортами, цінами в натуральних показниках і вартісних вимірниках:
- В умовах ринкової техніки ведення обліку - в кількісно - сумових картках, які узагальнюються в оборотних відомостях, або в сальдової книзі (Ф. № - 14) - при оперативно - сальдової методі обліку;
- При автоматизації обліку - на комп'ютері оперативно отримують інформацію про рух готової продукції на будь-яку дату у заданих угрупованнях.
Визначення відхилень у фактичної собівартості від облікової ціни здійснюється перед калькулювання собівартості продукції, коли буде проінвентаризовано незавершене виробництво.
1.3. Інвентаризація готової продукції
Інвентаризація готових виробів проводиться відповідно до методичних вказівок по інвентаризації майна і зобов'язань організації.
Мета даної інвентаризації - забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності. Крім того, це один з найбільш дієвих механізмів внутрішнього контролю за збереженням повнотою і своєчасністю існування розрахунків за господарськими договорами та зобов'язаннями зі сплати податків своєчасному виявленні помилок в обліку і внесенням виправлень у дані бухгалтерського обліку та звітності.
У ході інвентаризації вирішуються наступні завдання: виявлення фактичної наявності готової продукції; зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку.
Порядок і термін провидіння інвентаризації встановлюється керівником організації, за винятком випадком, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством. Встановлений порядок проведення інвентаризації на майбутній фінансовий рік або ряд років затверджується керівником організації одночасно з прийняттям облікової політики як самостійний документ або відображається в наказі по обліковій політиці як один з його напрямків.
Інвентаризація може бути обов'язковою та ініціативною, планової та позапланової, повною і частковою (за ступенем об'єктів, що перевіряються).
Відповідно до ст.12 Закону № 129-ФЗ проведення інвентаризації є обов'язковим у наступних випадках: перед складанням річної бухгалтерської звітності; при зміні матеріально відповідальних осіб; при виявленні фактів розкрадання, зловживання або псування готових виробів; у випадку стихійного лиха, пожежі або інших надзвичайних ситуацій; при реорганізації ил ліквідації організації; в інших випадках, передбачених законодавством.
Інвентаризація, що проводиться відповідно до затвердженого порядку, характеризується як планове. Крім того, організації можуть проводити раптову (позапланову) інвентаризацію з метою забезпечення додаткового контролю за збереженням окремих видів продукції у матеріально відповідальних осіб або з інших причин.
При здійсненні повної інвентаризації перевірці підлягають усі об'єкти готової продукції, що підлягають інвентаризації відповідно до встановленого порядку її проведення. При частковій - перевіряється один з видів готової продукції.
Періодичність і строки проведення інвентаризації визначаються відповідно до специфіки діяльності організації з урахуванням встановлених законодавством вимог.
Для забезпечення повноти та своєчасності розрахунків з постачальниками та покупцями за договірними зобов'язаннями за придбані і реалізовані товари, роботи і послуги, з податковими органами, позабюджетними фондами та іншими органами з податків і обов'язкових платежів, а також іншим кредиторам і дебіторам представляється доцільним проводити інвентаризацію щоквартально відповідних розрахунків.
Для проведення інвентаризації наказом керівника організації призначається постійно діюча інвентаризаційна комісія.
При великому обсязі робіт, а також для проведення позапланової інвентаризації можуть бути створені робочі інвентаризаційні комісії.
До складу інвентаризаційних комісій включаються представники адміністрації організації, працівники бухгалтерської служби, інші фахівці (інженери, економісти, техніки і т.д.), а так само можуть бути включені фахівці служби внутрішнього аудиту або незалежних аудиторських організацій.
Інвентаризаційна комісія забезпечує повноту та точність відображення даних про фактичні залишки товари, внесених в інвентаризаційні описи та акти, і своєчасне оформлення результатів інвентаризації.
Відсутність хоча б одного члена комісії при проведенні інвентаризації є підставою для визнання результатів інвентаризації не дійсними.
При малому обсязі робіт проведення інвентаризації допускається покладати на ревізійну комісію (за її наявності в організації).
Порядок проведення інвентаризації встановлюється наказом (постановою, розпорядженням) керівника організації (форма інв-22), який є письмовим завданням на її проведення. У наказі (постанові, розпорядженні) вказується склад робочої інвентаризаційної комісії; перелік інвентарізуемих об'єктів; терміни проведення (дата початку та закінчення); причини.
Наказ (постанова, розпорядження) реєструється в журнале обліку контролю за виконанням наказів (постанов, розпоряджень) про проведення інвентаризації (форма інв-23) і вручається безпосередньо інвентаризаційної комісії.
До початку перевірки фактичної наявності готових виробів до інвентаризаційної комісії передаються останні на момент проведення інвентаризації прибуткові та видаткові документи або звіти про рух готової продукції.
Голова комісії візує всі прибуткові та видаткові документи, прикладені до реєстрів (звітів), із зазначенням «До інвентаризації на «_______» (дата)», що служить підставою для визначення залишків готової продукції на початок інвентаризації за обліковими даними.
З матеріально відповідальних осіб беруться розписки, що на початок інвентаризації всі видаткові і прибуткові документи здані в бухгалтерію або передані комісії і всі цінності, які надійшли під їх відповідальність, оприбутковані, а ті, що вибули списані за видатками. Розписка включена в заголовну частини інвентаризаційного опису.
У ході інвентаризації відомості про фактичну наявність готової продукції записуються в інвентаризаційні описи і акти, оформлені на бланках уніфікованих форм первинної облікової документації, затверджених Держкомстатом РФ, а також форм, затверджених Мінфіном РФ та галузевими міністерствами і відомствами, з урахуванням специфіки окремих галузей. < br /> Фактична наявність готової продукції при інвентаризації визначається шляхом обов'язкового підрахунку, зважування і обмірювання.
Стосовно товарів, що зберігаються в непошкодженому упаковці постачальника, кількість цих цінностей може визначатися на підставі документів при обов'язковій вибірковій перевірці в натурі частини цих цінностей.
Перевірка фактичної наявності готової продукції проводиться за обов'язкової участі матеріально відповідальних осіб.
Найменування інвентаризаційних об'єктів, а також їх кількість вказується в описах за номенклатурою та в одиницях виміру, прийнятих в обліку.
На кожній сторінці опису вказується прописом число порядкових номерів матеріальних цінностей і загальний підсумок кількості в натуральних показниках, записаних на даній сторінці, незалежно від того, в яких одиницях виміру (штуках, кілограмах і т.д.) ці цінності показані.
Описи заповнюються вручну або з використанням обчислювальної або іншої організаційної техніки. Описи заповнюються чорнилом або кульковою ручкою чітко і ясно. Не допускається залишати в описах незаповнені рядки, на останніх сторінках незаповнені рядки прокреслюються. Не допускаються виправлення і підчистки.
Виправлення помилок здійснюється в усіх примірниках шляхом закреслення неправильних записів і проставлення над закресленими правильних. Виправлення повинні бути обумовлені та підписані всіма членами інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальними особами.
Описи підписують усі члени інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальні особи.
Готова продукція, що зберігається на складах інших організацій, заноситься до опису на підставі документів, що підтверджують здачу виробів на відповідальне зберігання. В описах тоді зазначаються найменування, кількість, сорт, вартість (за даними обліку), дата прийняття вантажу на зберігання, номера та дати документів.
Інвентаризація готової продукції проводиться, як правило, у порядку розміщення продукції у даному приміщенні. При зберіганні продуктів у різних ізольованих приміщеннях в однієї матеріально відповідальної особи інвентаризація проводиться по місцях зберігання. Якщо інвентаризація готової продукції проводиться на протязі декількох днів, те приміщення, де зберігаються товари, при догляді інвентаризаційної комісії повинні бути опечатані, а опису зберігається в сейфі.
У випадку виявлення матеріально відповідальними особами помилки в описі, про це негайно заявити голові інвентаризаційної комісії.
По закінченню інвентаризації за розпорядженням за розпорядженням керівника організації можуть проводиться контрольні перевірки правильності її проведення. Їх слід проводити за участю членів інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальних осіб обов'язково до відкриття приміщення, в якому проводилася інвентаризація.
Результати інвентаризації підлягають відображенню в обліку того місяця, в якому вона була закінчила, а по річній інвентаризації - у річному бухгалтерському звіті.
Виявлені при інвентаризації розбіжності між фактичною наявністю готової продукції та даними бухгалтерського обліку відображаються на рахунках бухгалтерського обліку в порядку, встановленим ст.12 Закону № 129-ФЗ:
- Надлишок оприбутковується, і відповідна сума зараховується на фінансові результати організації;
- Недостача і псування в межах норм природного убутку відносяться на витрати виробництва або обігу;
- Недостача і псування понад норми убутку відноситься на винних осіб. При відсутності норм убуток розглядається як недостача понад норми;
- Якщо винні особи не встановлені або суд відмовив у стягненні збитків з них, то збитки від недостачі і псування списуються на фінансові результати.
Надлишки, виявлені в ході інвентаризації готової продукції, оприбутковуються по кредиту рахунку 80 «Прибутки та збитки» за ринковою вартістю.
Нестачі готової продукції за результатами інвентаризації відображаються за дебетом рахунка 84 «Нестачі і втрати від псування цінностей» в кореспонденції з кредитом відповідних рахунків, по яких виявлені недостачі.
При недостач на винних осіб вартість відсутньої готової продукції і втрат від її псування списується з рахунку 84 у дебет рахунку 73 «Розрахунки з персоналом за іншими операціями», субрахунок 3 «Розрахунки з відшкодування матеріального збитку».
За відсутності необхідних підстав для віднесення недостач і втрат від готової продукції на витрати виробництва і обігу, фінансові результати або для стягнення з винних осіб, виявлені недостачі і втрати покриваються за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні організації, і відображаються по рахунку 88 «Нерозподілений прибуток ( непокритий збиток) "на відповідному субрахунку, призначеному для цих цілей.
Наприклад, збитки, виявлені в ході інвентаризації, підлягають відшкодуванню за рахунок чистого прибутку організації в наступних випадках: якщо винні особи не встановлені і організація не вживає заходів до їх розшуку; якщо винні особи встановлені але організація не вживає заходів до стягнення з них збитків в адміністративному або в судовому порядку, якщо організація не має в своєму розпорядженні необхідними документами, що підтверджують, можливість віднесення збитків на витрати виробництва і обігу або на фінансові результати, або належні документи належним чином не оформлені і не можуть бути прийняті до розгляду.
Розглянемо порядок відображення в бухгалтерському обліку результатів інвентаризації готової продукції на прикладі ЗАТ завод «Росинка».
Приклад 1.
При нестачі товарів, у межах норм природних втрат.
У результаті інвентаризації було виявлено недостачу товарів у межах норм природних втрат в сумі 1600р. Товар придбаний без ПДВ.
У бухгалтерському обліку будуть зроблені проводки:
Д-т рах. 84 К-т рах. 41 - 1600р. - Відбита недостача товару в межах норм убутку;
Д-т рах. 44 К-т рах. 84 - 1600р. - Віднесені недостачі на витрати обігу;
Д-т рах. 44 К-т рах. 19 (68) - 320 - віднесення на витрати.
Приклад 2.
При втрати від псування готової продукції понад норми природних втрат.
У результаті інвентаризації була виявлена недостача готової продукції внаслідок її часткової псування з об'єктивних причин у сумі 1200р. за відсутності належних документів, що дають підставу для віднесення втрат на витрати виробництва і обігу.
У бухгалтерському обліку будуть зроблені проводки:
Д-т рах. 84 К-т рах. 40 - 1200р. - Відображення вартості продукції на суму втрат у результаті її часткової псування;
Д-т рах. 88 К-т рах. 84 - 1200р. - Віднесений збиток від псування продукції за рахунок чистого прибутку організації.
1.4. Облік реалізації ГП.
Завершальною стадією процесу кругообігу коштів підприємства є реалізація продукції (робіт, послуг), у результаті чого готові вироби (роботи, послуги) перетворюються на гроші.
З введенням в дію податкового кодексу РФ визначено поняття реалізації готової продукції. Відповідно до ст.39 податкового кодексу, реалізацією товарів (робіт, послуг) визнається передача права власності на товар від однієї особи до іншої.
Датою або моментом реалізації готової продукції в залежності від прийнятої платником податків облікової політики для цілей оподаткування вважається дата виникнення податкового зобов'язання в міру відвантаження і пред'явленню покупцю розрахункових документів, як найбільш рання з дат: день відвантаження ( «метод нарахування») готової продукції; день оплати готової продукції ( «касовий метод»), з дня пред'явлення покупцеві рахунки-фактури, а так само для платників податків, що взяли в обліковій політиці для цілей оподаткування дату виникнення податкового зобов'язання по мірі надходження коштів, як день оплати готової продукції.
Оплатою готової продукції визнається припинення зустрічного зобов'язання набувача відповідної готової продукції перед платником податків, які безпосередньо пов'язані з поставкою (передачею) цієї готової продукції, за винятком припинення зустрічного зобов'язання шляхом видачі покупцям - векселедержателем власного векселя.
Реалізація - основний об'ємний показник діяльності підприємства. Процесом реалізації є сукупність господарських операцій, пов'язаних зі збутом і продажем продукції. Планування процесу реалізації починається з забезпечення підприємства замовленнями. На їх основі складається план по номенклатурі, що є підставою організації виробничого випуску відповідних видів продукції. Замовлення узгоджуються з замовниками продукції і постачальниками матеріалів. З покупцями укладаються договори, в яких зазначається асортимент, терміни відвантаження, кількість і якість продукції, ціна, форма розрахунків.
При встановленні відпускних цін вказується франко, тобто за чий рахунок проводиться оплата витрат з доставки продукції від постачальника до покупця. Франко-станція призначення означає, що витрати з доставки готової продукції покупцю оплачує постачальник і вони включаються в відпускну ціну. Франко-станція відправлення означає, що постачальник оплачує витрати тільки по навантаженню у вагони. Всі ж інші витрати по перевезенню продукції (оплата залізничного тарифу, водного фрахту і т.д.) повинні оплачуватися покупцем.
Для узагальнення інформації про процес реалізації готової продукції, для визначення фінансових результатів від реалізації призначений результатний рахунок 46 «Реалізація продукції (робіт, послуг)». На ньому відображається собівартість і виручка (доходи) за готової продукції та напівфабрикатів власного виробництва; покупних виробів (придбаним для комплектації).
Сума за пред'явленими покупцям платіжними документами за відвантажену (відпущену) продукцію чи зараховані на рахунки грошові кошти в банках (касі підприємства) за вказану продукцію, а також збитки від реалізації фіксуються на кредиті рахунку 46, а за його дебетом відображаються фактична виробнича собівартість відвантаженої (реалізованої ) продукції, комерційні витрати, пов'язані з відвантаженої продукції, вартість тари, оплачуваної понад вартість продукції, ПДВ, акцизи, прибуток від реалізації. (Рис.1)

20, 23, 29, 37, 40 (45)


Фактична виробнича собівартість відвантаженої продукції (робіт, послуг)
Суми за пред'явленими покупцям платіжними документами за відвантажену (відпущену) продукцію (роботи, послуги)
62
43

Комерційні витрати пов'язані з відвантаженої продукції (робіт, послуг)
Суми зараховані на рахунки грошових коштів у банках за відвантажену продукцію (роботи, послуги)
51, 52
10

Вартість тари, оплачуваної понад ціни продукції
Суми, внесені в касу за відпущену продукцію (роботи, послуги)
50
68

Сума ПДВ за відвантажену продукцію. Суми акцизів.
Результати від реалізації (збитки)
80
80

Результат від реалізації (прибуток).



Рис.1 Модель відображення операцій по відвантаженню і реалізації продукції.
Порядок синтетичного обліку реалізації продукції залежить від обраного методу обліку реалізації продукції. Організаціям дозволяється визначати виручку від реалізації готової продукції для цілей оподаткування або з моменту оплати відвантаженої продукції, або з моменту відвантаження продукції і пред'явлення платіжних документів покупцеві (замовнику) або транспортної організації.
У бухгалтерському обліку продукція вважається реалізованою в момент її відвантаження (у зв'язку з переходом права власності на продукцію до покупця). Має місце використання касового методу, але тільки за малим підприємствам.
Якщо моментом реалізації вважається факт відвантаження (відпуску) готової продукції та пред'явлення платіжних документів до оплати, то в бухгалтерському обліку робляться такі записи:
1. Д-т рах. 62 К-т рах. 46 на вартість за цінами реалізації, ж/о 11: відвантажено готову продукцію покупцеві;
2. Д-т рах. 46 К-т рах. 40 на нормативну (планову) собівартість відвантаженої продукції: списана собівартість готової продукції;
3. Д-т рах. 51 К-т рах. 62 - проведено оплату покупцем реалізованої готової продукції;
4. Д-т рах. 46 (80) К-т рах. 80 (46) - визначений фінансовий результат від реалізації готової продукції та списано на рахунок «Прибутки та збитки». У разі відображення за Д-т сч.46 маємо прибуток, а в разі відображення за Д-т рах. 80 - збиток;
5. Д-т рах. 46 К-т рах. 76 с/з «Розрахунки по неоплачених ПДВ» - нарахований ПДВ по відвантаженої готової продукції;
6. Д-т рах. 76 К-т сч.68 - нарахований ПДВ до сплати в бюджет;
7. Д-т рах. 81 з/с «Платежі до бюджету з прибутку» К-т сч.68 - нарахований податок на прибуток.
Відповідно до статті 167 податкового кодексу РФ від 15.06.00г. оплатою готової продукції, зокрема, визнаються надходження грошових коштів на рахунку платника податків, або його повіреного у банку або в касу організації, у тому числі у вигляді авансових або інших платежів, у рахунок майбутніх поставок готової продукції; погашення заборгованості; передача платником податку права вимоги третім особі на підставі договору або відповідно до закону.
При методі реалізації «по оплаті» заборгованостей перед бюджетом по ПДВ виникає після оплати готової продукції покупцям. Тому після відвантаження продукції покупцям організації відображають суму ПДВ з реалізованої готової продукції: Д-т сч.46 К-т сч.70. Що надійшли платежі за реалізовану продукцію відображаються: Д-т рах. 51 К-т рах. 62. Після надходження платежів організації застосовують метод реалізації «по оплаті», відображають заборгованість з ПДВ перед бюджетом: Д-т рах. 76 К-т рах. 68. Погашення заборгованості перед бюджетом по ПДВ оформляють наступною проводкою: Д-т рах. 68 К-т рах. 51 (52). Таким чином, різниця в методах реалізації готової продукції для цілей оподаткування полягають у наступному. При методі реалізації «по відвантаженню» заборгованостей перед бюджетом по ПДВ оформляється відразу однією проводкою: Д-т рах. 46 К-т рах. 68. При методі реалізації «по оплаті» з ПДВ складаються дві проводки: 1. Д-т рах. 48 К-т рах. 76 - відбита сума ПДВ за реалізованої готової продукції; 2. Д-т рах. 76 К-т рах. 68 - відбита заборгованість з ПДВ перед бюджетом.
Буде доречним відзначити, що при використанні касового методу існують обмеження. По-перше, рівень середньооблікової чисельності працівників не повинен перевищувати граничного рівня, встановленого для даної галузі. По-друге, частка юридичних осіб не є суб'єктами малого підприємництва, у статутному капіталі організації не повинна перевищувати 25%.
Якщо договором постачання зумовлений відмінний від загального порядку момент переходу права володіння, користування і розпорядження відвантаженої готової продукції та ризику випадкової загибелі від організації до покупця, то для обліку такої відвантаженої продукції використовують рах. 45 «Товари відвантажені». При відвантаженні зазначеної готової продукції вона списується з кредиту рах. 40 в дебет рах. 45.
Після отримання повідомлення про передачу права володіння і розпорядження відвантаженої продукцією покупцю постачальник списує її з кредиту сч.45 в дебет сч.46. Одночасно вартість продукції за ціною реалізації (включаючи ПДВ та акцизи) відображається за кредитом сч.46 і дебетом сч.62. Визначену з реалізованої продукції сума ПДВ відображається за дебетом сч.46?? Залежно від застосовуваного організацією методу реалізації за кредитом сч.68 або сч.76. При використанні сч.76 після оплати реалізованої готової продукції покупцями нарахована сума ПДВ списується з дебету сч.76 на кредит сч.68.
У випадку якщо готова продукція не відвантажується й не транспортується, але відбувається передача права власності на цю продукцію, така передача права власності прирівнюється до її відвантаження.
У разі невиконання покупцем до закінчення строку позовної давності по праву вимоги виконання зустрічного зобов'язання, пов'язаного з постачанням готової продукції, датою оплати зізнається найбільш рання з наступних дат: день закінчення строку позовної давності; день списання дебіторської заборгованості.
При реалізації готової продукції на безоплатній основі дата реалізації готової продукції визначається як день відвантаження продукції. При реалізації платником податку продукції, переданої їм на зберігання за договором складського зберігання з видачею складського свідоцтва, дата реалізації зазначеної продукції визначається як день реалізації складського свідоцтва (см податковий кодекс РФ).
При реалізації готової продукції можуть застосовуватися різні методи визначення купівельної ціни: метод ФІФО, метод ЛІФО, метод середньої ціни придбання.
Метод ФІФО (first - in - first - out) полягає в тому, що продукція при передачі у виробництво оцінюється за вартістю перших надійшла партії.
Метод ЛІФО (last - in - first - out) означає, що продукція списується зі складу в цех за вартістю останнього надходження.
Метод фактичної ціни придбання полягає у визначенні середньозваженої ціни, коли загальна вартість однойменної продукції (залишок + надходження) ділиться на кількість одиниць цієї продукції.


Середньозважена
=
ціна
Вартість залишку
продукції +
Вартість надходження продукції по всім партіям

Кількість продукції в залишку +
Кількість надійшла продукції по всім партіям

Розглянемо приклад розрахунку методу ФІФО.
Таблиця 1.
Дата надходження та списання
Кількість
шт.
Ціна
руб.
Сума
Руб.
1
2
3
4
Залишок на 01.12.99
Прихід:
04.12.99
08.12.99
25.12.99
Разом:
Витрата:
09.12.99
25.12.99
Разом:
Залишок на 01.01.00
25
30
35
30
95
70
40
110
10
180
190
240
250
25 по 180
30 по 190
15 з 240
250
4500
5700
8400
7500
21600
13800
9800
23600
2500

Розглянемо приклад розрахунку методу ЛІФО.
Таблиця2.
Дата надходження та списання
Кількість
шт.
Ціна
руб.
Сума
Руб.
1
2
3
4
Залишок на 01.12.99
Прихід:
04.12.99
08.12.99
25.12.99
Разом:
Витрата:
09.12.99
25.12.99
Разом:
Залишок на 01.01.00
25
30
35
30
95
70
40
110
10
180
190
240
250
35 з 240
30 по 190
5 по 180
30 з 250
10 по 180
180
4500
5700
8400
7500
21600
15000
9300
24300
1800

На основі даних таблиць розрахуємо фактичну ціну придбаний