Аудит фінансового стану починають з визначення платоспроможності підприємства. До платоспроможному належить підприємство, у якого сума поточних активів (запаси, грошові кошти, дебіторська заборгованість та інші активи) більша або дорівнює його зовнішній заборгованості (зобов'язанням). Наприклад, визначимо поточні активи підприємства, тис. крб.
На початок року
На кінець року
Запаси і витрати (розділ 1 активу балансу
11 400
10 800
Мінус знос малоцінних і швидкозношуваних предметів (розділ 1 пасиву балансу)
850
1 150
Грошові кошти, розрахунку. та інші пасиви (розділ lll активу балансу)
1 940
5 100
Разом
12 490
14 750
Зовнішня заборгованість підприємства визначається за даними II і III розділів пасиву балансу. До неї відносяться коротко-, середньо-та довгострокові кредити, а також кредиторська заборгованість. У нашому прикладі вона становить на початок року 3640 тис. крб. (1700 + 1940), на кінець року - 2370 тис. крб. (940 + 1430) '.
Порівнюючи поточні активи з зовнішніми зобов'язаннями, аудитор робить висновок, що підприємство є платоспроможним, тому що за минулий і звітний роки поточні активи були більше зобов'язань. Однак необхідно враховувати, що наявність запасів на підприємстві (особливо державних) не визначає реальної платоспроможності, тому що в умовах ринкової економіки запаси незавершеного виробництва, готової продукції та Інших товарно-матеріальних цінностей при банкрутстві підприємства можуть виявитися не реалізованими для погашення зовнішніх боргів (частина їх неліквідна, а на балансі вони значаться як запаси).
До бистрореалізуемим активів належать грошові кошти та дебіторська заборгованість і до певної міри (за винятком надлишків і залежалися запасів) виробничі запаси. Тому необхідно зробити уточнений розрахунок платоспроможності, тобто визначити відповідність бистрореалізуемих активів зовнішньої заборгованості. Припустимо, що у складі виробничих запасів немає надлишків і непотрібних матеріалів. Тоді бистрореалізуемие активи складуть за минулий рік 7590 тис. крб. [(6500 - 850) + 1940], а за звітний - 11150 тис. крб. [(7200 - 1150) + 5100]. Порівняння із зовнішньою заборгованістю 4790 тис. крб. та 3940 тис. крб. свідчить, що активи перевищують заборгованість, а це характеризує підприємство як платоспроможне.
Підвищення або зниження рівня платоспроможності підприємства аудитор встановлює щодо зміни показника оборотного капіталу (оборотних коштів), який він визначає як різницю між усіма поточними активами (у наведеному прикладі на початок року 12490 тис. крб., На кінець року - 14750 тис. крб.) і короткострокова заборгованість, відповідно 4790 тис. крб. та 3940 тис. крб. Порівняння показує збільшення оборотного капіталу підприємства. Якщо на початок року він становив 7660 тис. крб. (12470 - 4790), то на кінець року-10810 тис. крб. (14750 - 3940), тобто збільшився на 5130 тис. крб. (10810-7680).
Застосування нових форм організації праці, перебудова організаційної структури управління економікою на підприємствах призвели до появи акціонерних, малих, орендних та інших форм господарювання. Тут аудиторська перевірка має деякі особливості. Наприклад, на державних підприємствах статутний фонд являє собою централізовані джерела фінансування, призначені для формування основних засобів і до певної міри оборотних коштів. На акціонерних підприємствах у статутному фонді відображаються акціонерний капітал, на малих - вклади, паї і т.д., на орендних - залишкова вартість основних засобів, взятих в оренду. Це істотно впливає на формування оборотного капіталу. На державному підприємстві оборотні кошти визначаються як: різниця між статутним фондом і основними засобами, на акціонерних та інших підприємствах оборотний капітал являє собою різницю між поточними активами (розділи II і III активу балансу) і зовнішніми зобов'язаннями.
Оборотний капітал складається з тих видів майна, яке повністю знаходиться на підприємстві протягом одного господарського року і здійснює повний оборот або кілька оборотів. Джерелами утворення його є: збільшення чистого доходу, довгострокових зобов'язань, акціонерного капіталу і т.д. Необхідно yчітивать, що найбільш надійним партнером вважається підприємство з великим розміром оборотногоo капіталу, так як воно може відзначати за своїми зобов'язаннями, збільшувати масштаби своєї діяльності. Орієнтиром для оптимізації розміру оборотного капіталу є його сума, яка дорівнює половині короткострокових зобов'язань. Залучення позикових коштів для здійснення господарської діяльності підприємства може мати різну ефективність, що залежить від раціонального формування структури джерел використовуваних засобів.
Ринкові умови господарювання змушують підприємства в будь-який період часу терміново погасити короткострокову заборгованість. Здатність підприємства погасити строкові зобов'язання визначається показником, який характеризує відношення оборотного капіталу до короткострокових зобов'язань. Це співвідношення повинно бути рівним одиниці. Несприятливим є як низьку, так і високе співвідношення. У наведеному прикладі на початок року співвідношення становить 1,6 (7680: 4790) і на кінець року - 2,74 (10810:: 3940), що свідчить про можливість підприємства, що перевіряється виконати всі зовнішні зобов'язання.