1.ОБЗОР ЛІТЕРАТУРИ
1. Лікування диспепсії телят
Лікування диспепсії є важливою ланкою в системі заходів щодозбереження новонароджених телят.
Для лікування хворих телят запропоновано безліч схем і методів,різних засобів, арсенал яких постійно збільшується. Для досягненняхороших результатів лікування хворих телят необхідно виконати наступніправила:
1. Лікування повинно проводитися при одночасному здійсненні профілактичної роботи.
2. Хворих телят слід відокремити від здорових або помістити в індивідуальні клітки в найбільш теплої частини приміщення.
3. Лікування хворих треба починати відразу ж при прояві перших клінічних ознак.
4. За хворими телятами необхідно встановити постійне клінічне спостереження.
5. Лікування має бути комплексним, а при важко протікають захворюваннях з індивідуальним підходом.
Раціональне лікування хворих телят здійснюється виходячи із знання конкретних причин захворювання на фермі, патогенезу і має бути спрямована на:
-- відновлення порушеного травлення;
- придушення посилилася умовно-патогенної і патогенної мікрофлори;
- боротьбу з зневоднюванням і поповненням електролітів;
- боротьбу з інтоксикацією;
- поліпшення діяльності серцево-судинної системи;
- підвищення захисних сил організму;
- підтримка теплообміну.
Для відновлення порушених функцій травлення дуже важливезначення має напівголодна, водно-сольова дієта. При цьому зменшуєтьсяподразнення травного тракту, поліпшується секреція травнихзалоз, посилюється діурез, зменшується кількість живильного матеріалудля умовно-патогенних і патогенних мікробів.
При виявленні перших ознак захворювання пропускається один, два аботри чергових годування. Якщо захворювання виникає в перші 1,5 добижиття теля - пропускається один випойка молозива, в 2-3 денному віці
- Дві, в 7-ми денному віці - три випойкі. Замість молозива з сосковийпоїлки задається одна з рідини: фізіологічний розчин, злегкапідсолений (від 0,5 до 0,85%) сінної настій, відвари і настої лікарськихтрав, чай. Набагато ефективніше діють електролітні розчини: Рінгера-
Локка, І.Г. Шарабріна зі співавторами (без включення соди, пеніциліну ікофеїну), запропоновані ВІЕВ. Для запобігання зневоднювання при легкомуперебігу захворювання застосовують оральний спосіб регідратації. При цьомувикористовують ізотонічні розчини електролітів з додаванням глюкози,які задають з молозивом, молоком або окремо (Ю. Я. розгардіяш, Е.Е.
Пробст, 1983; І.М. Шевцова, 1987).
З настанням часу наступного годування молозиво (молоко)випаювати в невеликій кількості (0,25-0,5 л). Якщо стан телятиполіпшується, то в кожне наступне годування кількість молозива, молоказбільшується на 200-300 мл і поступово має значний терапевтичнийефект.
Тяжкість захворювання значною мірою залежить від кількості, силитоксинів, шляхів їх надходження в організм, рівня його внутрішньоутробногорозвитку. Необхідно прагнути нейтралізувати токсичні продукти,швидше вивести їх з організму. Для видалення токсичних продуктів зСичугов рекомендують промивати його за допомогою носо-сичугового зонда Г.М.
Доценко, а для видалення токсичних продуктів з товстого кишечника --робити глибоку клізму.
Як відомо, застосування дезінтоксикаційної терапії в комплексномулікуванні телят, хворих диспепсією, має величезне значення.
Найбільш ефективні результати отримані С. С. Абрамовим, Ю.К. Коваленко
(1997) від застосування натрію гіпохлориду в концентрації 370 мг/л у дозі 150мл внутрішньовенно один раз на добу. Клінічне одужання, нормалізаціяморфологічних показників крові відбувалося після двох днів терапії.
Про розвиток серцево-судинної недостатності можна судити поклінічними ознаками. У хворих телят починається похолодання носовогодзеркальця, потім губ, щік, язика, вух, кінцівок, з'являється синюшнийвідтінок видимих слизових оболонок, послаблюються і поліпшуються серцевийпоштовх, тони і пульс.
Для зняття обезводнення, інтоксикації і поліпшення харчування організмувнутрішньовенно вводять 10-20 мл 40%-ий розчин глюкози, поліглюкін,амінопептід, гідролізін та інші кровозамінники в прийнятих дозах.
При використанні великих доз глюкози з метою попередженнягіперглікемічної шоку доцільно підшкірно инъецировать інсулін в дозі
0,5-1 ОД/кг маси тварини (Е. І. Туманова, 1983; Н. М. Карпуть і співавт.,
1989).
Для стимуляції загальної резистентності організму молодняку, хворогодиспепсією, на початку захворювання можна використовувати цітрірованнуюматеринську кров. Вводять її внутрішньом'язово з розрахунку 1-2 мл/кг дворазово зінтервалом 2-3 дні. Разом з тим, при застосуванні препаратів крові потрібнообов'язково перевірити їх на наявність антитіл до органів травлення (І.І.
Тарасов, 1987; А.Г. Ульянов, 1987).
З метою підвищення місцевого захисту травного тракту С.С. Абрамов,
І.Г. Аристов (1990) рекомендують ставити всередину 3-5-ти кратно ентеробіфідінв дозі 3-4 мл/кг.
Для стимуляції клітинного імунітету можна призначити левомізол в дозі
1-1,5 мг/кг три дні поспіль з перервою 3-5 доби протягом 2-3 тижнів.
Крім цього, при тяжкому перебігу диспепсії показані промивання Сичугов,очисні клізми, дача адсорбентів, активованого вугілля і лігніну,надплевральная новокаїнова блокада по В.М. Мосіна, шляхом введення 0,5% --ного розчину новокаїну по 200 мл в надплевральную клітковину з кожноюсторони або вісцелярна блокада за В. Герову, шляхом ін'єкції 1%-ногорозчину новокаїну в черевну порожнину в дозі 1 мл/кг (А. І. Чернишов, 1986;
В.В. Мітюшин, 1989).
При гострих шлунково-кишкових хворобах А.Н. Баженов (1988) рекомендуютьаерозолетерапію з використанням Тіла в комплексі з тетравітом.
З коштів, які покращують діяльність, М.М. Грозман та ін (1974)рекомендують тіамін (вітамін В1) внутрішньовенно в дозі 2 мг/кг спільно з 200мл 5%-ного розчину глюкози або з одним з електролітних розчинів.
Для підвищення захисних сил організму, обмінних процесів рекомендуютьвводити телятам гамма-глобуліни, кров коней, корів, білковігідролізати, вітаміни А, С, Д.
гідролізати і гемолізати, білкові препарати, позбавлені антигенних іанафілактичних властивостей і містять незамінні амінокислоти, надаютьхороший лікувально-профілактичний ефект (К. К. Мовсун-Заде та ін, 1988).
Поряд з цим, І.А. Скорина та ін (1988) рекомендують застосовувати дозиультрафіолетового опромінення крові.
Лікувальний спосіб підтримки теплообміну у хворих - це підвищеннятемператури повітря в профілакторії за рахунок різних джерел тепла
(парове опалення, калорифери, обігріваються підлоги, інфрачервоні опромінювачіі т.д.) (М. Х. Шайхаманов, 1974).
За останніми даними А.В. Єрмоліна і співавт. (1998), застосуванняпрепарату колівета всередину в дозі 500 мл, приготованого з розрахунку - 1мірна ложка на 1000 мл води за 0,5 години до випойкі молозива при диспепсіїтелят, призводить до скорочення строків клінічного одужання (на 10-едобу) і нормалізації морфологічних показників крові.
2. Профілактика диспепсії телят
Одним з найважливіших заходів у попередженні захворювання телятдиспепсією є поліпшення умов годування і утримання стельнихкорів, виділення сухостійних корів в окремі групи (С. Г. Кочеган, 1974).
Він пропонує також з метою профілактики захворювання використовувати сульфатцинку.
Для профілактики диспепсії телят М. Міненко, Ф. Жуков (1975) з успіхомзастосовували кухонну сіль у розсипний вигляді, яку регулярно вводили враціон стельних корів.
У господарствах, неблагополучних по диспепсії, В.К. Чернуха з співавт.
(1974) застосовували комплекс профілактичних заходів, спрямованих наполіпшення годівлі та усунення порушень в системі вирощування молодняку.
Поряд з цим, з профілактичною метою, вони застосовували вітамінніпрепарати, неспецифічний гамма-глобулін і стимулюючі методи терапії.
Для попередження диспепсії новонароджених телят головна увагаветеринарних спеціалістів має бути спрямована на якість кормів,гігієну змісту, умови годівлі телят у перші дні після народження
(В. В. Мосин, 1975). На думку автора, важливе значення в профілактицідиспепсії має застосування надплевральной новокаїнової блокади.
На думку А.І. Чернишова (1986, 1988), для профілактики шлунково -кишкових хвороб особливу увагу слід приділяти аналізу та обгрунтуванняряду ветеринарно-санітарних заходів, спрямованих на запобіганняпасерування та накопичення умовно-патогенної і патогенної мікрофлори. Сюдиможна віднести повноцінне годування, правильне утримання та активниймоціон стельних корів. Необхідно переводити корів у пологове відділення неменш ніж за 10 днів до пологів, створити змінні профілакторії, періодичноміняти і санувати місця утримання тварин.
Для профілактики і лікування диспепсії телят, Н.М. Сидоренко (1971)використовував екстракт дванадцятипалої кишки великої рогатої худоби,виготовленої за власною технологією. У ході експериментальнихдосліджень автором встановлена висока профілактична і лікувальнаефективність препарату.
Значного зниження випадків захворювання телят диспепсією досяг
Г.С. Кочебан (1974) при використанні сульфату цинку.
При нестачі в кормах каротину В.П. Шишков та ін (1989) рекомендуютьвсім стельним корів і нетелей за 1,5-2 місяці до отелення внутрімишесчновводити масляний розчин концентрату вітаміну А в дозі 500 тис. ИЕ один разна 5 днів, а також згодовувати хвойну борошно за 0,7-1 кг на голову на добу.
У разі нестачі кальцію і фосфору в природних кормах і призниження вмісту цих елементів у сироватці крові необхідно додаватив раціон мінеральні підгодівлі, які вирівнюють співвідношення кальцію і фосфорудо рівня 2:1 з одночасним наданням тваринам прогулянок і принеобхідності - ультрафіолетового опромінення.
З метою профілактики цього захворювання, В.А. Молоканов, І.В.
Молоканова (1998) рекомендують коровам і телятам, отриманими від них,підшкірно вводити гіперімунна антигістамінну сироватку: коровам за 20-30днів до отелення в дозі 40-50 мл, а телятам - у дозі 20 мл в перший, третій ішостий дні життя.
Як відомо, застосування дезінтоксикаційної терапії в комплексномулікуванні та профілактики диспепсії телят, М.М. Олексин (1997) використовувавсуміш ентеробіфідіна і лактобактерину, яку ставили з моменту народженняпротягом 5 днів з молозивом (ентеробіфідін з розрахунку 4 мл/кг живої маси,лактобактерин - по одній профілактичній дозі). В результат було з'ясовано, що поряд з профілактичним ефектом, дані пробіотики стимулюютьмеханізми природного захисту організму новонароджених тварин.
1. ВЛАСНІ ДОСЛІДЖЕННЯ, ЇХ РЕЗУЛЬТАТИ
1. Матеріал та методика досліджень
Роботу з вивчення диспепсії новонароджених телят проводили в період зсерпня по грудень 2002 року в СПК «Целінний» Троїцького району Челябінськоїобласті. Землекористування господарства розташоване в зоні з надлишковимвмістом селену, міді та недостатнім - кобальту і марганцю. Крімцього, сільгосппідприємство знаходиться в зоні викидів золотодобувногокомбінату г.Пласт.
У відповідності з поставленими завданнями матеріалом для дослідженьслужили глубокостельние корови і новонароджені телята.
диспепсії і її форми встановлювали на підставі комплексу даних:клінічних ознак, даних патологоанатомічного розтину,лабораторного, бактеріологічного досліджень матеріалів та аналізуумов годування і утримання молочних корів, нетелів, новонародженихтелят.
При диференціальної діагностики диспепсії від подібних захворювань мивиключали паратиф, колібактеріозу, інфекційне запалення пуповини.
Під час досвіду стежили за приростом маси тіла тварин, проявомклінічних ознак, за збереженням телят. Середньодобовий приріствизначали через 30 днів з початку експерименту.
Економічну ефективність проведених лікувально-профілактичнихзаходів розраховували за «Методикою визначення економічноїефективності ветеринарних заходів », затвердженою ГУВ МСХ СРСР від 4 травня
1982 року.
У відповідності з поставленими завданнями, в господарстві були сформованідві групи телят по 8 голів у кожній з характерними клінічними ознакамипростий і токсичної форми диспепсії.
Першої - дослідній групі телят ентерально вводили полісорб ВП зрозрахунку 200 мг/кг маси тіла тварини у вигляді водної суспензії.
З пакету з препаратом відбирали необхідну кількість порошку (1чайна ложка містить 1,0 г, а 1 столова ложка - 3 г препарату), вносили встакан, що містить 100 мл кип'яченої води, і ретельно примушували доотримання однорідної суспензії. 50 мл суміші випаювати телятам за 1-2 години догодування. Перший раз - натщесерце. Повторне введення препарату здійснюваличерез 6 годин. Суспензію можна зберігати 24 години в закритій тарі.
Друга - контрольна група телят піддавалася лікуванню за схемою,прийнятої в даному господарстві. Згідно зі схемою, застосовували відвари злікарських трав (звіробою та деревію) і антибіотикокситетрацикліни гідрохлорид.
Для приготування відвару брали 500 г лікарської рослини,заварювали в 5 л води, наполягали протягом 30 хвилин, проціджували черезмарлю і випаювати згідно зі схемою.
окситетрациклін вводили внутрішньом'язово в дозі 5-7 тис. ОД/кг маси зінтервалом 24 години протягом 5 днів.
Кров досліджували на 1,5,10 добу після народження тварин, тому що нафоні застосування нашого лікування до цього терміну спостерігається терапевтичнийефект.
Хімічний аналіз кормів проводили в міжкафедральної лабораторії
УГАВМ.
Для встановлення змін в крові при диспепсії провели аналізбіохімічних показників всіх досліджуваних тварин.
При цьому визначали кількість еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну,вміст кальцію, неорганічного фосфору, лужного резерву, загальногобілка і його фракцій.
2. Характеристика підприємства
1. Організаційна, природно-економічна характеристика господарства
СПК «Целінний» розташоване в південній частині Троїцького району Челябінськоїобласті. Центральна садиба-селище Целінний знаходиться в 42 км відрайонного центру та в 126 км від обласного центру - м. Челябінська. Другевідділення - село «Кам'яна Санарка» знаходиться на відстані 11 км відцентральної садиби.
Господарство спеціалізується на виробництві зерна і молока. Пунктомреалізації продукції є м. Южноуральська.
Господарство розташоване в зоні різко-континентального, напівпосушливийклімату, характерного для лісостепової зони. Середньорічна кількістьопадів становить 250-300 мм, більша частина яких припадає на другуполовину літа. Висота сніжного покриву 50-60 см. Тривалістьбезморозного періоду 140-150 днів. У цілому, природно-кліматичні умовизони дозволяють обробляти зернові та кормові культури.
За останні два роки в господарстві спостерігається тенденція зниженняпоголів'я і продуктивності великої рогатої худоби, що представлено втаблиці 1.
1. Поголів'я і продуктивність великої рогатої худоби
| Показники | 2000 р. | 2001 |
| Велика рогата худоба, усього голів | 1317 | 1270 |
| у тому числі корови | 180 | 145 |
| Удій на 1 корову | 1748 | 1575 |
| Середньодобовий приріст живої маси, г | 230 | 218 |
| Вихід телят на 100 корів, гол. | 85 | 78 |
Дані таблиці 1 показують, що в 2001 році в порівнянні з 2000роком, поголів'я великої рогатої худоби зменшилося на 47 голів, апоголів'я корів скоротилося на 35 голови. Удій на 1 фуражу коровузнизився на 173 кг або на 9,1% внаслідок неповноцінної годівлі танезадовільних умов утримання.
Вихід телят на 100 голів зменшився на 8,2%. Це пов'язано знезадовільною роботою з виробництва стада, з несвоєчаснимвиявленням хворих корів і поганим їх лікуванням, недостатнім контролем застельнимі коровами.
Тому доцільно направляти сили і засоби в господарстві напідвищення рівня годівлі тварин, поліпшення умов утримання,проведення племінної роботи з підбору стада, контроль за виконаннямслучек і розплоду маток для ліквідації яловості.
2. Рентабельність виробництва молока
| Показники | 2000 р. | 2001 |
| | | 595635 |
| Повна собівартість 1 ц продукції, грн. | 502572 | 295290 |
| Виручка, руб. | 163336 | -50,42 |
| Рівень рентабельності,% | -32,5 | |
Як видно з таблиці 2 рівень рентабельності молока знизився. УЗагалом господарство є збитковим.
Причиною низької рентабельності тваринництва є низькізакупівельні ціни на реалізовану продукції, а витрати на отримання цієїпродукції високі.
Для підвищення рентабельності господарства необхідно отримувати продукцію знайменшими витратами, здавати продукцію тільки високої якості.
Необхідно знизити відмінок і створювати міцну кормову базу.
2.2.2. Ветеринарно-санітарний стан господарства
СПК «Целінний» Троїцького району Челябінської області має двавідділення.
Штат ветеринарної служби складається з трьох чоловік.
Все поголів'я великої рогатої худоби сконцентровано на центральномувідділенні п. Целінний. Основний вид забудови ферми - вільний, зрозривами споруд 20 м. Територія ферми обнесена металевою сіткою,
30% якої розкрадені, що не виключає можливості проникнення бродячихтварин.
На виробничій дільниці, де міститься доросле поголів'я інародилися молодняк, є санпропускник, ветаптека, кабінетветспеціалістами.
У минулому, санпропускник був повністю обладнаний: була прохіднадля робочого персоналу, для проїзду автотранспорту був передбаченийдезбар'єри. В даний час цьому питанню приділяється менше уваги черезвеликих витрат, через нерентабельність підприємства та щорічногоскорочення загального поголів'я тварин.
На території господарства є бійня, де перед забоєм проводятьпопередній клінічний огляд тварин, обов'язкову термометри, атакож послеубойний огляд м'яса і внутрішніх органів до ветеринарно -санітарним висновком головного ветеринарного лікаря на придатність його вїжу.
Господарство вважається благополучним з інфекційних захворювань, такимяк туберкульоз, бруцельоз. Однак мають місце поодинокі випадки виявленнятварин, хворих на лейкоз. Причиною виникнення зазначеної патологіїє генетична схильність тварин до цього захворювання.
З незаразних захворювань найчастіше зустрічаються у дорослих тварин --ендометрити, мастити, остеодистрофія, велику питому вагу займаютьзахворювання кінцівок у корів. У молодняку значний економічнийшкоду наносять диспепсія, бронхопневмонія, рахіт, гастроентерит.
З інвазійних хвороб найбільш часто зустрічається вольфартіоз ігіподерматоз.
Основними причинами зазначених захворювань є серйозніпохибки в годівлі тварин, відсутність профілактичних заходів тапорушення зоогігіеніческіх умов утримання.
Дезінфекція та ремонт тваринницьких приміщень проводиться в літнійперіод, при цьому особлива увага приділяється дезінфекції пологових відділеньта профілакторію, де містяться новонароджені телята.
Водопостачання виробничих ділянок здійснюється із загальноїводонапірної мережі. Водозабір проводиться із свердловини з природноюочищенням. Напування тварин у зимовий період здійснюється з автопоїлок типу
АП-1 та ПА-1, а в літній період часу з природних водойм.
гноєвидалення регулярне - два рази добу здійснюється скребковимтранспортерами типу ТСН-30Б. Згодом гній завантажується в причіпнівізки і вивозиться в гноєсховище, розташованому на відстані 500 м відферми з подветренной сторони.
Мікроклімат у профілакторії, де містяться новонароджені телята, восновному відповідає зоогігіеніческім нормам. При сильному зниженнізовнішньої температури повітря в зимовий період часу в приміщенні включаютьелектроколоріфер.
У господарстві на кожному відділенні є спеціально обладнаніскотомогильники, огороджені ровом, куди направляються трупи тварин післяїх розкриття.
Таким чином, умови для дотримання ветеринарно-санітарних правил нафермі є. Однак, слабке фінансове становище господарства не дозволяєреалізувати їх у повній мірі. Забезпеченість ветеринарним майном,лікарськими засобами, спеціальним одягом господарствінезадовільна. Для лікування тварин використовують в основному дешеві,малоефективні препарати, нерідко з закінченим терміном зберігання. Найчастішевикористовуються недоброякісні корми і незбалансовані раціонимолодняку. У зв'язку з цим в господарстві широке поширення має диспепсіятелят.
2.2.3. Технологія виробництва на фермі
Основу успішного ведення тваринництва становить технологія, якарозробляється відповідно до природно-кліматичними, економічнимиумовами, а також з урахуванням спрямованості виробництва.
СПК «Целінний» - господарство молочно-зернового напрямку.
Система утримання тварин - стійлово-пасовищна. Спосіб утриманнякорів - прив'язні. Улітку тварини утримуються в таборі під навісом надерев'яних підлогах без підстилки. Травостій пасовищ представлений такими видамирослин, як пирій повзучий, вогнище безостий, вівсяниця лугова, мітлицябіла, конюшина біла і рожева, буркун жовтий, люцерна посівна, осока, викамишача, чину лугова та іншими представниками різнотрав'я.
При стійловому зміст глубокостельние корови з корівникапереводяться в пологове відділення. Однак не завжди витримуються термінизапуску корів, що призводить до зміни фізико-хімічних і технологічнихякостей молозива, молока, а це може сприяти розвитку гострогорозлади травлення у новонароджених тварин.
Годування тварин у пологовому відділенні дворазове, корми дуженизької якості, а вводиться в раціон сіно за своїм зовнішнім виглядомнагадує солому.
При аналізі результатів, отриманих районної ветбаклабораторіейбіохімічними дослідженнями сироватки крові, було виявлено зниженнялужного балансу в організмі тварин, порушення співвідношення фосфорно -кальцієвого обміну, низький рівень цукру в крові, а також низьказміст каротину.
В осінньо-зимовий період новонароджені телята містяться спеціальнообладнаному телятнику-профілакторії. Зміст телят групове по 6-8телят в клітці.
Слід зазначити, що умови утримання для них в основномузоогігіеніческім відповідають нормам.
Годування новонароджених телят - трехратное. До 14-денного вікутваринам випаювати молоко, а після 14-ти днів - в їх раціон поступововключають спеціально приготовані каші.
На наш погляд, однією з причин розвитку гострого розладутравлення у новонароджених є запізніла дача перші порціїмолозива. Так як при готелі корів у нічний час чергує лише нічнийскотар, чергових доярок немає, тому випаювати першу порцію молозивачерез 6-8 годин після отелення, що досить негативно позначається настан процесів всмоктування і його розщеплення. Непогано поставлена роботана фермі з профілактики і лікування диспепсії телят шляхом застосування відварівз лікарських трав. Вся підготовча робота, правильністьприготування відварів, з дозування здійснюється головним ветеринарнимлікарем господарства.
У віці 30-ти днів формують групи телят, враховуючи особливостістаті і ваги, з подальшою передачею їх на інші відділення господарства.
Таким чином в господарстві є серйозні технологічніпохибки в годівлі та утриманні глубокостельних корів і новонародженихтелят, що призводить до розвитку диспепсії телят.
2.2.4. Охорона навколишнього середовища
Охорона навколишнього середовища - це комплекс державних і громадськихзаходів, спрямованих на раціональне природокористування,відновлення природних і примноження біологічних ресурсів,запобігання забрудненню навколишнього середовища.
Стаття 18 Конституції Російської Федерації свідчить про те, що вінтересах сьогодення і майбутнього поколінь вживаються необхідні заходи дляохорони і науково-обгрунтованого раціонального використання землі та її надр,водних ресурсів, рослинного і тваринного світу, для збереження в чистотіповітря і води, забезпечення відтворення природних багатств і поліпшеннянавколишнього середовища людини.
Стаття 67 говорить про те, що кожен зобов'язаний дбати про збереженняісторичної та культурної спадщини, берегти пам'ятки історії, культури іприроди.
Охороні про забруднення, псування, пошкодження, руйнування на території РФпідлягають природні екологічні системи, озоновий шар атмосфери,земля, її надра, поверхневі і підземні води, атмосферне повітря, ліси іінша рослинність, тваринний світ, мікроорганізми, генетичний фонд,природні ландшафти.
Природа та її багатства є національним надбанням народів
Росії, природною основою їх сталого соціально-економічногорозвитку та добробуту людини.
Закон РФ «Про охорону навколишнього природного середовища» від 19 жовтня 1991року в комплексі з заходами організаційного, правового, економічного івиховного впливу покликаний сприяти формуванню тазміцненню економічної безпеки на території РФ.
Стаття 67 Конституції РФ свідчить про те, що кожен зобов'язаний зберігатиприроду і навколишнє середовище, дбайливо ставитися до тваринного і рослинногосвіту.
На даний століття високих темпів науково-технічного прогресу всіхвидів виробництва, проблема охорони навколишнього середовища та раціональноговикористання природних ресурсів сала однією з найважливіших державнихзавдань.
Охорона навколишнього середовища - найважливіша проблема сучасності. Людина іприрода невіддільні один від одного і тісно взаємопов'язані. Для людини, як ідля суспільства в цілому природа є середовищем життя і єдинимджерелом, необхідним для існування. Природа та її ресурси - база, наякій живе і розвивається людське суспільство, першоджерелозадоволення матеріальних і духовних потреб людей.
В даний час підвищується інтенсивність використання природнихресурсів і це викликає необхідність звернути серйозну увагу напитання охорони навколишнього середовища.
Під охороною навколишнього середовища ми розуміємо систему заходів,спрямованих на раціональне використання, відтворення та охоронуприродних ресурсів, на захист природного середовища від забруднень і руйнувань,а також на задоволення матеріальних і культурних потреб іінтересів, як нинішніх, так і майбутніх поколінь людей.
На принципах раціонального використання природних багатствгрунтується вся господарська діяльність людини. Тенденція додотримання даних принципів спостерігається і в СПК «Целінний» Троїцького району
Челябінської області.
Грунт - першоджерело всіх матеріальних благ. Грунт даного господарствапредставлена чорноземами звичайними, чорноземами солонцюватими, дерен -солонцюватими, болотно-іловатимі і осолоділі. Чорноземи звичайні івилужені складають 85% площі ріллі. В основному, грунти придатні дляобробітку зернових. Слід зазначити, що господарство розташоване в зоні зрізко континентальним кліматом з характерним для нього вітрами, внаслідокчого родючий шар грунту схильний до сильної вітрової ерозії. Тому всібільше зростає необхідність збільшення площі полезахисних смуг лісу,яких у СВК «Целінний» явно недостатньо.
Винос поживних речовин з грунту з урожаєм неминучий і єнедостатнім процесом. Щорічне чергування сільськогосподарських культурведе до більш рівномірному вилучення поживних речовин і, отже,продовжує родючість грунту. Але в кінцевому рахунку структура грунтувиснажується. Боротьба з виснаженням грунтів здійснюється за рахунок внесеннямінеральних і органічних добрив. Добрива і отрутохімікати вносять догрунт в межах допустимих доз, але іноді, при відсутності належногоконтролю, ці нормативи порушуються і хімікати вносять в набагато більшомукількості. Крім того, господарство розташоване в зоні викидівзолотодобувного комбінату міста Пласт.
Інтенсивне використання земель в сільському господарстві посилилозабруднення водойм грунтовими змивами. Це створило необхідністьсвоєчасно утилізувати гній. Безпосередньо в нашому господарстві гнійвидаляється щодня, складується у спеціальні металеві ємності, апотім вивозиться для подальшої обробки.
Охорона водних ресурсів у процесі сільськогосподарського використанняпередбачає не тільки проведення заходів, спрямованих науникнення забруднення водойм, а й раціональне використання іекономію води.
Слід також зазначити, що полювання на тварин і рибна ловля повинніпроводиться тільки в спеціально передбачених місцях за наявності путівокі тільки членами товариства мисливців і рибалок. На жаль, частодоводиться зустрічатися з людьми, які мають незареєстровані рушниці абовиловлюють рибу мережами. Всі випадки повинні виявлятися і строгокаратися.
З метою покращення роботи з охорони навколишнього середовища хотілося бпорекомендувати наступне:
1. Створити екологічну службу, твердо визначити її цілі і завдання, зобов'язати членів брати активну участь в охороні природи.
2. Збільшити площа полезахисних лісосмуг.
3. Провести заходи з благоустрою та озеленення тваринницьких ферм і територій садиби.
4. Організувати суворий контроль за збереженням і використанням хімічних препаратів (добрив, інсектицидів, пестицидів).
5. Раціонально використовувати земельні ресурси. Здійснювати комплекс агротехнічних і меліоративних заходів щодо боротьби з вітрової ерозією грунтів.
6. Пропагувати природоохоронні знання серед населення.
2.3.Результати та аналіз матеріалів власних досліджень
З метою вивчення етіології і розробки способу можливих лікувально -профілактичних заходів при диспепсії ми провели дослідження складураціону глубокостельних корів.
У раціоні глубокостельних корів в надлишку були такі елементи, якмагній, калій, сірка, залізо, мідь, цинк, у браку - каротин, вітамін Ді Є.
Однак недолік у раціоні вітаміну Д і Е спільно з дисбалансомцукру, макро-і мікроелементів веде до глибоких порушень обміну речовин,які найбільш яскраво проявилися не стільки у матерів, скільки уновонароджених телят.
Вивченню причин диспепсії новонароджених телят дозволило об'єднати їхв наступні групи:
1. Нам вдалося з'ясувати, що тварини в даному озяйстве забезпеченікормами на 70%. На 100% тварини забезпечені лише грубими кормами в зимовийі зеленими кормами - в літній період.
2. При аналізі раціону для корів встановили, що він не відповідаєвстановленим нормам за поживністю, вітамінів та мінеральних речовин,макро-і мікроелементів. Раціон не збалансований по цукрово-протеїнового ікальцій-фосфорно відносин. При дослідженні силосу встановлено наявністьмасляної кислоти.
Систематичний недокорм тварин неповноцінними кормами, особливосилосом, що містять масляну кислоту, сприяв порушення у нихобмінних процесів і негативно позначається на їх фізіологічномустані.
3. На підставі даних дослідження раціонів годівлі корів-матеріввстановлено, сто поряд з недостатнім, одноманітним годуванням, в ньомубракує великої кількості таких основних компонентів, як кальцій,каротин, низький вміст вітамінів, макро-і мікроелементів, мінеральнихречовин і вуглеводів, що стало причиною захворюваності і падежу телят угосподарстві.
Годування стельних корів у зимовий період кормами, бідними вітамінами ібагатими кислотами (силос) призводило до неповного засвоєння організмоммінеральних речовин, пов'язаних з кислотами кислого силосу. Цеобумовлює зсув кислотно-лужної рівноваги в бік ацидозу,зниження лужного резерву крові і збільшення в ній кетонових тіл, щопризводить до захворювання стельних корів Кетози, а новонароджених телят - дозахворюванню токсичної диспепсією.
4. Аналіз обставин, що передували появі на початокзахворювання, дозволяє зробити висновок, що однією з основних причинмасового захворювання новонароджених телят диспепсією були допущеніпохибки в їх вирощуванні. Тому, в годівлі телят важливо дотримуватисьсуворий режим щодо норм і часу годування (випойкі):
- у цьому господарстві встановлено запізнення на 3-6, а то й на 10 -
14 годин з дачею першої порції молозива . Це найчастіше буває, коли растели проходять в нічний час;
- випоювання молозива (молока) від корів, хворих на мастит.
Допускалися та інші похибки в годівлі телят молозивного періоду.
Молозиво, завдяки підвищеному вмісту білків, жирів і мінеральнихречовин, є повноцінною висококалорійною їжею для новонародженоготеля. Воно містить у собі захисні речовини - антитіла протизбудників інфекційних захворювань у дітейй. З молозивом в організмновонародженого теляти надходить сприятлива молочно-кисла флора,яка перешкоджає розвитку гнильної умовно-патогенної мікрофлори.
Зустрічалися такі фактори, як випойка забрудненого і холодногомолозива. Для випойкі використовувалася брудний посуд, гумові соски знестандартним отвором. Випаювати телят через різні проміжки часу.
На підставі вищевикладеного видно, що всі ці фактори сприяютьвиникнення диспепсії новонароджених телят.
Через швидше напоєне теля після доїння, тим краще, тому щобактерицидні властивості молозива після його видаіванія швидко знижуються ічерез 2-3 години зникають.
Особливо важливою є випойка телят теплим молоком відразу ж післядоїння, поки воно не охололо. Підігрівання молока, а також недотриманнясанітарно-гігієнічного режиму при доїнні веде до його забруднення.
Відомо, що при випоювання телятам забрудненого молозива (молока),як правило, виникає елементарна диспепсія. З іншого боку, випойкателят холодним молоком (нижче 35 0С) погано впливає нафункцію шлунково-кишкового тракту, зокрема, на секреторну функціюСичугов, знижує його кислотність. Зі зниженням кислотності порушуєтьсярозщеплення молочного цукру до молочної кислоти, внаслідок цього вкишечнику розмножуються гнильні мікроби, перекручується реакціяперетравлення молозива (молока).
гнилісні процеси в кишечнику гальмують заселення його бактеріями,які перетворюють молочний цукор на молочну кислоту.
Результати бактеріологічного дослідження кишкової мікрофлорихворих диспепсією телят показали переважання гнильної грамнегативноюмікрофлори в 20 і більше разів над грампозитивної.
Швидка випойка молозива призводить до розладу травлення, аотже, і до зниження стійкості організму. Тільки при повільномунапування телят молоком воно надходить в сичух і там поступово створаживатьсяв пухкий згусток, легко розщеплюється ферментами. При швидкому - вононадходить в рубець, де піддається бродінню і створюється сприятливасередовище для розвитку мікрофлори.
Молоко, що надходить до сичух, швидко створаживаться в щільний згусток,який потрапляє в кишечник, подразнює слизову оболонку, підсилюєперистальтику і викликає пронос з наступним зневоднюванням організму.
Перераховані вище фактори, а також порушення зоогігіени в приміщенняхведуть до ослаблення опірності організму проти різних захворювань,в тому числі і диспепсії.
Тому керівникам, особливо фахівцям і працівникамтваринництва, необхідно знати основні фактори зовнішнього середовища,зоогігіеніческіе нормативи, і ветеринарно-санітарні правила, впровадження тадотримання яких сприятиме успішній ліквідації даногозахворювання в молозивного період.
5. У приміщенні спостерігалося різке коливання температури повітря, підвищена вологість і вміст шкідливих газів.
Охолодження викликає в організмі нервово-рефлекторний розлад, щове
