Міністерство аграрної політики України

Дніпропетровський державний аграрний університет

Факультет ветеринарної медицини

Кафедра епізоотології

Реферат на тему:

«Лептоспіроз»

Виконав: студент 4 курсу гр. В - 4а - 99

Спицький Ю.Ю.

Перевірив:

Ткаченко А.А.

Дніпропетровськ 2003

Лептоспіроз (Leptospirosis) - інфекційна хвороба пріродноочаговаябагатьох видів тварин, що характеризується короткочасною лихоманкою,анемією, жовтяницею, гемоглобінурія, некрозами слизових оболонок і шкіри,атонією шлунково-кишкового тракту, абортами, народженням нежиттєздатногопотомства. Хворіє і людина.

Збудник - лептоспір сем. Spirochetaceae. Збудниками лептоспірозусільськогосподарських тварин є лептоспір серогрупи: у свиней -
Pomona, Tarrasovi; у великої рогатої худоби - Hebdomadis, Pomona,
Tarrasovi; у дрібної рогатої худоби - Grippotyphosa, Pomona, Tarrasovi.
Рідше у свиней зустрічаються лептоспір серогрупи Hebdomadis,
Jcterohaemorrhagiae, Canicola, Grippotiphosa; у великої рогатої худоби -
Canicola, Jcterohaemmorrhagiae; у дрібного - Hebdomadis,
Jcterohaemorrhagiae. Лептоспіроз сільськогосподарських тварин інших видіввикликають лептоспір цих же груп. По стійкості до деззасобів віднесенідо 1-й групі збудників інфекційних хвороб.

Епізоотологічний дані. Хворіють велика рогата худоба, свині, коні,вівці, олені, собаки, лисиці, песці і тварини інших видів. Джерелоінфекції - хворі і перехворіли тварини, що виділяють лептоспіроз узовнішнє середовище з сечею. Сприятливим середовищем для збереження їх є водавідкритих водойм (ставки, болота, поволі поточні річки), а також калюжі івологий грунт. Водний шлях передачі інфекції - основний. Зараження можливепри поїданні трупів гризунів-лептоспіроносітелей або кормів, інфікованихсечею цих гризунів. Промислові тварини заражаються в основному припоїданні продуктів забою хворих на лептоспіроз тварин. Спорадичнівипадки захворювання і невеликі спалахи, характерні для цього захворювання,мають місце переважно в пасовищний період, можливі й інші сезони.

Перебіг та симптоми. Протікає гостро, підгостро, хронічно табезсимптомно. У свиней і підсвинків, дорослої великої рогатої худоби,коней, овець та кіз протікає переважно безсимптомно. Гострий плинз характерними клінічними ознаками буває у невеликої кількостітварин. Незалежно від перебігу хвороби в крові тварини виявляютьсяспецифічні антитіла на 5 - 7-й день після зараження, а через 10 - 20днів розвивається лептоспіроносітельство, яке триває до 1 - 2 років.
Кількість лептоспіроносітелей на неблагополучної фермі серед великоїрогатої худоби може становити 1 - 5%, іноді до 10 - 20%, свиней - 30 -
80% і більше.

Гостре протягом частіше спостерігається у молодняку, супроводжуєтьсякороткочасною лихоманкою, гематурією, іноді жовтяничним забарвленням інекрозу слизової та окремих ділянок шкіри, порушенням функції шлунково -кишкового тракту (пронос, запор). У неімунних свиноматок, рідше у корів,спостерігаються аборти в останній місяць вагітності або народженнянежиттєздатного потомства. При подостром плині відзначаються ті жсимптоми, але менш виражені. При хронічному - ознаки виражені слабо,прогресує схуднення і зниження продуктивності.

Патологоанатомічні зміни. На шкірі некротичні ділянки різноївеличини. Слизові оболонки, а також тканини жовтяничній пофарбовані. На слизовійоболонці ротової порожнини виразки. Крововиливу на серозних і слизовихоболонках шлунково-кишкового тракту. Лімфатичні вузли збільшені,жовтяничним. Печінка збільшена, в'яла, глинистого кольору. Січовий міхурпереповнений сечею, часто вишнево-червоного кольору. Для свиней не характерніжовтяничне фарбування тканин і кривава сеча, видимі поразкипереважно локалізуються в нирках (мармурова забарвлення, червоні інфаркти,точкові сіро-білі некротичні вогнища, крововиливи, сглаженістькордонів між мозковим і кірковим шарами).

Діагноз. Встановлюють на підставі епізоотичних, клінічних,патологоанатомічних даних і результатів лабораторного дослідження
(бактеріологічне і серологічне дослідження - РА, РМА). Зарезультатами лабораторних досліджень зчитується встановленим в будь-якому знаступних випадків:

1. лептоспір виявлені при мікроскопії крові чи суспензії із органів тварин в абортованому плоді, сечі або органах лабораторного тварини, що упав після зараження досліджуваним матеріалом;

2. культура лептоспір виділена із патологічного матеріалу або органів лабораторного тварини, зараженого цим матеріалом;

3. лептоспір виявлені в гістосрезах нирок або печінки;

4. встановлено наростання титру антитіл в п'ять або більше разів при повторному дослідженні через 7 - 10 днів крові РМА при виявленні антитіл у раніше реагували тварин;

5. специфічні антитіла виявлені в сироватці крові при одноразовому дослідженні РМА по більш ніж у 25% обстежених тварин.

Деффіренціруют від бруцельозу, ЗКГ, кампілобактеріоза, тріхоманоза,сальмонельозу, лістеріозу, чуми свиней, пики, дизентерії, чуми м'ясоїдних,інфекційного гепатиту.

Лікування. Гіперімунна сироватка, стрептоміцин (у дозі 12 - 13 тис.
ОД/кг маси тварини через кожні 12 годин 4 - 5 днів).

Профілактика і заходи боротьби. Охорона господарств від занесення збудникаінфекції (карантінірованіе і обстеження на лептоспіроз знову вводитьсяпоголів'я), виключення можливості передачі збудника гризунами, черезкорми та інфіковані водойми і в результаті контакту з поголів'ямнеблагополучного господарства. Обстеження тварин з підозрою налептоспіроз і в плановому порядку (у племінних господарствах, на станціяхштучного осіменіння, у групах тварин перед виводом для племіннихабо пользовательних цілей).

При встановленні діагнозу вводять обмеження, проводять комплекс загальнихветеринарно-санітарних заходів, що виключають поширення хвороби.
Хворих тварин ізолюють і лікують, інших вакцинують. Обмеженнязнімають у відгодівельних господарствах після здачі на забій неблагополучної групитварин та проведення заключної дезінфекції, у племінних - післяобстеження поголів'я на лептоспіроносітельство. Для специфічноїпрофілактики використовують полівалентної вакцину.

Список літератури:

1. Фадєєва Н. Б. «Сучасна енциклопедія фельдшера».

Изд. «Сучасний літератор», Мінськ, 2000 р.

2. Довідник ветеринарного лікаря/Сост. І заг. Ред. В.Г. Гавриша і

І. І. Калюжного - Ростов - на - Дону. Изд-во «Фенікс». 1999р. - 608с.