Війна завжди була для людей одним із найбільших лих на протязі всієїісторії. Вона знищувала значні людські і матеріальні ресурси, приводила засобою інші лиха, гальмувало розвиток людства. З кожним роком сила зброїставала все сильнішою і сильнішою, а наслідки її використання всежахлівішімі. Зараз, на рубежі тисячоліть, людство має ядерну зброю, якаможе знищити все живе на планеті. p>
Отже в цій роботі зроблено спробу охопити і проаналізувати різніекстремальні та надзвичайні ситуації воєнного часу, як за локальнихконфліктів, так і в разі глобальної війни. p>
Перш за все ми повинні визначити, джерела винекнення та видинадзвичайних ситуацій, які небезпечні або шкідливі для життєдіяльностілюдини. p>
Джерела p>
Звісно першим і самим небезпечним джерелом є зброя. На даний час миможемо виділити такі види зброї: p>
1) зброя масового ураження, яка в свою чергу розділяється на а) ядерну зброю, б) хімічну зброю, в) біологічну зброю. Вся ця зброя веде до масового ураження населення на великих територіях, а при ядерному ударі і до значних руйнацій. P>
2) звичайна зброя, яка застосовується при локальних і шірокомаштабніх бойових діях. Розрізняють багато видів звичайної зброї, але вся вона застосовується для знищення людей та матеріальних об'єктів. P>
Наприклад при застосуванні системи залпового вогню на площі бізько p>
13 га будуть знищені всі споруди і майже 82% живої сили ворога. p>
3) засоби радіоелектронної боротьби, які не ведуть до знищення споруд, але надзвичайно шкідливі для людини. p>
Іншим джерелом небезпеки є надзвичайна антісанітарна обстановка підчас ведення бойових дій. Перш за все це велика кількість трупів, які незавжди можна поховати (наприклад у містах ведення інтенсивних бойових дій),подруге порушується нормальна робота комунальних служб міст, що призводитьдо погіршення якості води, перебоїв каналізаційної системи і т.п. Такожзавжди спостерігається зріст популяції гризунів і інших тварин, які завждиє переносниками хвороб. Також відчувається недостатня медичнеобслуговування, нестача медичних препаратів (більшість іде на фронт). Отжестворюється сприятлива ситуація для винекнення епідемій, особливо в теплімісяці. Також багато людей можуть потерпати від звичайних хвороб які незможуть ефективно лікуватися в умовах воєнного часу. p>
Третьою складовою є складна екологічна та техногенна обстановка. Требавраховувати, що сучасна війна не обходиться без значних руйнувань, які саміпо собі являють загрозу життю людини і зазвичай супроводжуються пожежами. p>
Але ще більшу небезпеку несуть в собі підприємства, які й за мирнихумов були джерелом небезпеки і шкідливих викидів. Хімічні підприємства,
АЕС, нафтопереробні заводи у разі їх часткового або повного руйнуваннявикличуть техногенну катастрофу і будуть становити значну небезпеку дляжиттєдіяльності людей у районі розташування. p>
Розглянувши основні джерела надзвичайних ситуацій воєнного часу хочуперейти до опису їх видів і наслідків, та способів локалізації таліквідації. p>
В сучасних умовах при вінекнені шірокомаштабної війни не викликаєсумнівів вікорісання зброї масового ураження і перш за все ядерної зброї.
Розглянемо наслідки такого використаня для життєдіяльності людини. P>
Ядерна збоя має декілька факторів ураження: світловий удар, тепловийудар, ударна хвиля та променеве ураження. Кожен з них становить великунебезпеку для життя і здоров'я людини. Світловий удар приводить до сліпоти,загорання одежі і предметів навколишньої обстановки, тепловий доповнює цейефект. Ударна хвиля руйнує будівлі і споруди, а послідуюче радіоактивнеураження робить перебування на зараженій території небезпечним для здоров'ята життя. Ядерний удар характеризується великим радіусом дії (120 км длябомби середньої потужності), великими втратами серед людей (90% в радіусі
100 км) і ще більшою кількістю опромінених. Після нього територіянепридатна для проживання, а вінікші пожежі розносять за вітромрадіоактивні елементи. Люди отримують опіки різного ступеня, механічніушкодження від ударної хвилі і звичайно променеву хворобу. В залежності відїї ступеня наступає смерть або розвивається лейкемія, ракові захворювання,значно послаблюється імунітет. Звісно при ураженні поводяться евакуаційнізаходи, люди переховуються в спеціальних сховищах з фільтрацією повітря ізапасами води та їжі. Проводяться роботи по розбору завалів і локалізаціїта тушіння ядерних пожеж. Люди повині мати засоби індивідуального захисту,які призначені для таких випадків. Район ураження локалізується іочеплюється для запобігання розповсюдження радіоактивного забруднення.
Проводиться повна евакуація людей, особового складу формувань та техніки таїх повна дезинфекція після виведення з зон ураження. Ядерна зброяпредставляє найбільшу загрозу для життя і здоров'я людини. p>
Також можливе широке використання хімічної зброї, в основному газів іотруйних речовин для зараження водних ресурсів. Хімічні бойові речовиниуражають слизові оболонки людей, очі та відкриті ділянки шкіри і маючи восновному нервово-паралітічну дію приводять до їх смерті. При невиконаннізаходів індивідуального захисту можливий великий процент втрат людей. Такожслід зауважити, що строк дії цих речовин досить довгий і вони уражаютьтварин та рослини. Так при застосуванні бойового газу SD-12 залішієтьсятільки випалено земля і пусті споруди. Окремо стояв отруйні речовини якимизабруднюють джерела води, як важливі стратегічні об'єкти. При такомудіверсійному акті великі міста можуть залишитися без достатньої кількостіводних ресурсів. p>
У разі подання сигналу "Хімічна тривога" необхідно відразу жнадягнути протигаз, а при необхідності і інші засоби захисту, і при першійможливості прибути до сховища. В той же час сілімі військ та підрозділів ГОрозгортаються евакуаційні заходи, медична допомога постраждали і їхтранспортування до сховищ, починаються перші етапи дегазації. Потрібношвидко ліквідувати загрозу для життя людей, локалізувати і очистити зонизабруднення води, недопустити росповсюдження отруєння на великі території.
Для цього існують спеціальні війська хімічного захисту та підрозділи ГО і
МНС. P>
Ще складніше ліквідувати наслідки дії біологічної зброї. Звичайнобіологічна зброя застосовується в вигляді штамів різних хвороботворнихбактерій, зачасту генетично змінених, які прищеплюються гризунами, комахами,рослинам для викликання епідемій і ураження живої сили противника і підривуйого тілів. Ознаки біологічної атаки виявити зразу складно і можливо пойдене менше місяцядо цього. Тому важливо проводити попереджуючий контроль, апри перших ознаках біологічної атаки оголошується карантин і всі силикидаються на виявлення збудників хвороби та їх преносчіків. Проводитьсядезинфекція міст зараження, дератізація, відлов бродячих тварин,похована трупів. Можливе отруєння водних ресурсів бактеріями. В такомуразі повинне бути забезпечене постачання незаражену водою з зовнішньогопериметру. Складність заключається в тому, що наслідки біоатак можутьнакласти на епідемії воєнного часу. Сполучення з зараженим районом строгообмежується і здійснюється тільки через КПП з відповідним санітарнимконтролем. Вся техніка та люди з зараженого району мають пройтивстановлений карантин і дезінфекцію. p>
При пріміненні звичайних видів зброї відбуваються значні руйнування тазагибель великої кількості людей. При бомбардуванні і веденні бойових дійсучасною зброєю виникають пожежі які представляють значну загрозу життю таздоровю людей, особливо при застосуванні спеціальних запальних боепріпасівз напалмом та іншими горючими речовинами. Для таких випадків в підрозділах
ГО та військ формуються спеціальні пожежні команди для допомоги в гасінніпожеж, недопущенні знащення матеріальних цінностей та людей. Головнимзавданням таких команд є зразу ж після нанесення удару виявити,локалізувати та погасити пожежі до того як ті завдали шкоди майну і людям.
Цивільне неселення евакуюється з зони пожежі в першу чергу, а потімпочинається евакуація майна якщо зупинити вогонь на даному етапінеможливо. p>
Також при бойових діях і бомбардуваннях утворюються завали і під нимиможуть бути заблоковані люди які не встигли сховатися в бомбосховище.
Підрозділи ГО повинні розчищати завали, ліквідовувати небезпеку новихзавалів, евакуювати населення з небезпечної зони. Але в першу черга повиннапроводитися робота по вчасному евакуюванні населення в бомбосховище передзагрозою бомбардування. На цих роботах повинна в повній мірізастосовуватися спеціальна техніка МНС. p>
Особливу увагу слід приділяти техногенним катастрофам які можутьвиникнути від руйнування у ході бойових дій екологічно небезпечнихоб'єктів. Візьмемо гіпотетичний приклад: бойові дії йдуть поблизу Києва.
Для послаблення обороноздатності міста противних знищує Київську ГЕС.
Наслідки для столиці катастрофічні - затоплені багато районів, перерванікомунікації, знищені або в непрацездатним стані багато підприємств, зниклаелектрична енергія і звісно значні людські жертви. Іншим прикладом можестати знищення під час бомбардування великого хімічного підприємства звиробництва небезпечних для людей хім. речовин (тієї ж хімічної зброї).
Можна тільки уявити до яких жертв це приведе. Ще більш непредбачуванімібудуть наслідки удару по АЕС. Треба взяти до уваги, що противник завждинамагатиметься знищити або захопити важливі стратегічні об'єкти, як тоелектростанції, крупні промислові підприємства і т.п. Варто сказати щоПершочерговою задачею для військ є недопущення цього, але війна є війна ітому підрозділи ГО, особливо у великих промислових центрах, завжди повиннібути готові мінімізувати наслідки будь-яких таких ситуацій. p>
Особливою статею слід виділити загрозу Винекненя епідемій у звязку зантісанітарнімі умовами. Як було сказано вище не завжди є можливістьпоховати останки загиблих під час військових дій, що приводить до значногоЗростаня ризику спалаху інфекційних захворювань. До того ж бродячі тварини,гризуни та комахи які мають контакт з тілами можуть стати переносникамиінфекцій. В умовах війни та неможливості дотримуватися правил гігієни,бруду спостерігається розквіт вошів, бліх та інших паразитів які єпереносниками такої небезпечної інфекції як тиф, короста і т.п. Також водата продукти можуть бути заражені різними бактеріями у звязку з попадання уних тіл та продуктів життедіяльності зі збудниками інфекцій. Особливонебезпечною ситуація стає в теплі пори року, коли всі мікроорганізмирозмножуються надзвичайно швидко. p>
При загрозі винекнення епідемій мають запроваджуватися слідуючіневідкладні заходи: p>
1) повне захоронення тіл та останків загиблих, а при неможливості, їх спалення p>
2) поведення комплексів дезинфікуючих заходів східних з аналогічними при біологічній атаці p>
3) контроль за гігіеною в військах та у цивільного населення, ліквідація міст рознос педікульозу та інших подібних захворювань p>
4) ретельний контроль за станом здоровя населення, станом води та продуктів харчування p>
5 ) карантин у місцях спалаху епідемій p>
Отже ми розглянули основні на мою думку надзвичайні ситуації військовогочасу. Я намагався дати лише типові приклади і слід розуміти, що їх можебути набагато більше. Слід памятати, що я зосередився на розгляді ситуаційякі виникають в тилу, і не зачепив саме ведення бойових дій, тому що тамдіють зовсім інші правила. p>
Основні висновки які я можу зробити такі: p>
1) в період війни небезпека для життя і здоровя людини значно підвищується, незалежно чи в тилу чи на фронті p>
2) сучасне тилове забезпечення включає в себе цілу сітку заходів, які необхідно виконувати в необхідному об'ємі для досягнення максимальної безпекідля людини p>
3) мінімізація наслідків екстемальніх ситуацій описаних вище залежить від злагоджених дій військ , підрозділів ГО та цивільного населення. Тільки при таких діях можливе повне виконання планів ГО і збереження населення та майна p>
4) навики ГО повинні бути добре засвоені кожним громадянином. Повинен бути розроблений план ГО для кожної конкретної ситуації, для кожного міста і підприємства в цьому місті p>
Але основним являється те, що краще не доходити до війн! P>
Реферат з дисципліни "Безпека життєдіяльності " p>
На тему: p>
НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ВОЕННОГО ЧАСУ p>
Виконав: студент ІІІ курсу p>
Група Е-62 p> < p> Лисенко Олег p>
Прервіріла: p>
Саулового Л.В. p>
Список літератури p>
1) "Гражданская оборона», Москва 1989р ., навчальний посібник для офіцерів запасу
2) Кириленко В.І. «Підготовка офіцерів запасу», Москва 1988р. P>