ПЕРЕЛІК ДИСЦИПЛІН:
  • Адміністративне право
  • Арбітражний процес
  • Архітектура
  • Астрологія
  • Астрономія
  • Банківська справа
  • Безпека життєдіяльності
  • Біографії
  • Біологія
  • Біологія і хімія
  • Ботаніка та сільське гос-во
  • Бухгалтерський облік і аудит
  • Валютні відносини
  • Ветеринарія
  • Військова кафедра
  • Географія
  • Геодезія
  • Геологія
  • Етика
  • Держава і право
  • Цивільне право і процес
  • Діловодство
  • Гроші та кредит
  • Природничі науки
  • Журналістика
  • Екологія
  • Видавнича справа та поліграфія
  • Інвестиції
  • Іноземна мова
  • Інформатика
  • Інформатика, програмування
  • Юрист по наследству
  • Історичні особистості
  • Історія
  • Історія техніки
  • Кибернетика
  • Комунікації і зв'язок
  • Комп'ютерні науки
  • Косметологія
  • Короткий зміст творів
  • Криміналістика
  • Кримінологія
  • Криптология
  • Кулінарія
  • Культура і мистецтво
  • Культурологія
  • Російська література
  • Література і російська мова
  • Логіка
  • Логістика
  • Маркетинг
  • Математика
  • Медицина, здоров'я
  • Медичні науки
  • Міжнародне публічне право
  • Міжнародне приватне право
  • Міжнародні відносини
  • Менеджмент
  • Металургія
  • Москвоведение
  • Мовознавство
  • Музика
  • Муніципальне право
  • Податки, оподаткування
  •  
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

         
     
    Прилади радіаційної розвідки
         

     

    Військова кафедра

    План

    Вступ 2

    Класифікація і принцип пристрою приладів радіаційної розвідки 4

    Вимірювачі потужності дози (рентгенметри) 5

    народногосподарські прилади, які використовуються в ГО 10

    Прилади контролю опромінення 11

    Висновок 14

    Список використаної літератури 15

    Введення < p> У випадку застосування противником ядерної та хімічної зброї, а такожпід час аварій на підприємствах атомної та хімічної промисловостірадіоактивному зараженню піддадуться повітря, місцевість і розташовані наній споруди, техніка, майно.

    Ситуація, яка утворилася в результаті радіоактивного зараження місцевості,називається відповідно радіаційної. Онa характеризується масштабами іхарактером радіоактивного зараження і може зробити істотний вплив навиробничу діяльність об'єктів народного господарства, діїневоєнізованих формувань, життєдіяльність населення.

    Небезпека ураження людей, сільськогосподарських тварин, рослинвимагає швидкого виявлення та оцінки радіаційної обстановки та обліку їївпливу на ведення рятувальних робіт.

    Радіаційна обстановка може бути виявлена і оцінена методомпрогнозування. Це так звана передбачувана, або прогнозована,обстановка.

    Прогнозування здійснюється на основі встановлених закономірностей:масштабів і характеру радіоактивного зараження місцевості, від потужності івиду ядерного вибуху, виду 0В та засобів її доставки, а так само відметеорологічних умов.

    Оскільки процес формування зон радіоактивного зараження триваєкілька годин, це дозволяє використовувати дані прогнозу для організаціїнизки заходів щодо захисту населення, особового складу формувань,сільськогосподарських тварин і орієнтовної оцінки наслідківзараження. Вихідні дані для здійснення прогнозування на об'єктіотримують, як правило, від вищих штабів ЦО.

    З іншого боку, знання радіаційної обстановки може грунтуватися наданих розвідки. Виявлення фактичної радіаційної обстановки включаєзбір та обробку даних про радіоактивне зараження та нанесення за цимиданими зон зараження на карту місцевості або план об'єкта.

    Остаточне рішення на ведення рятувальних робіт та встановленнярежимів роботи об'єкта в умовах радіоактивного або хімічного зараженняприймається, як правило, після виявлення і оцінки фактичної радіаційноїабо хімічної обстановки, Тому виявлення обстановки, збір і обробкаданих розвідки є найважливішими завданнями штабу, служб і командирівформувань ЦО.

    На об'єктах (в міському і сільському районах) виявлення фактичноїрадіаційної обстановки проводиться постами радіаційного та хімічногоспостереження (ПРХН), ланками та групами радіаційної та хімічної розвідки,розвідниками-дозиметристами-хіміками формувань ЦО. На територіїтваринницьких ферм і комплексів розвідка покладається на хіміків -дозиметристів ланки забезпечення КЗЖ або ланка ветеринарної розвідкирайонної станції по боротьбі з хворобами сільськогосподарських тварин.

    Розвідувальні формування оснащуються засобами радіаційної тахімічної розвідки. Для успішного виконання завдань з ведення розвідкиособовий склад формувань повинен добре знати основи дозиметрії,пристрій і принцип дії приладів розвідки, вміти правильно нимикористуватися, утримувати в постійній готовності і дбайливо їх зберігати.

    Класифікація і принцип пристрою приладів

    радіаційної розвідки

    В оснащення формувань ЦО входять табельні прилади радіаційноїрозвідки, контролю опромінення і зараження ДП-5В (ДП-5А, ДП-5Б), що євимірниками потужності дози (рівня радіації і ступеня радіоактивногозараженості); ДП-22В, ДП-24, ВД-1, ІД-11, що представляють собою комплектиіндивідуальних дозиметрів, призначених для визначення (контролю) дозопромінення.

    При недостатньому їх кількості або виході з ладу можна використовуватизбереглися на об'єктах застарілі прилади ДП-63, ДП-63А, ДП-64
    (індикатори), ДП-2 (рентгенметр), ДП-12 (радіометр), а також прилади,випускаються для потреб народного господарства, наприклад CPI1-68-01, РКБ4-1еМ іінші, що використовуються в атомній промисловості, геології та інших галузяхнародного господарства.

    Майже всі сучасні дозиметричні прилади працюють на основііонізаційного методу. Сутність його полягає в тому, що під впливомядерних випромінювань в ізольованому обсязі відбувається іонізація газу:електрично нейтральні атоми (молекули) газу розділяються на позитивніі негативні іони. Якщо в цей обсяг помістити два електроди, до якихдокладено постійна напруга, то між електродами створюєтьсяелектричне поле. У результаті в іонізованому газі виникаєспрямований рух заряджених частинок, тобто через газ проходитьелектричний струм, званий іонізаційним струмом. Вимірюючи його величину,можна судити про інтенсивність радіоактивних випромінювань.

    Практично цей метод втілений у вигляді спеціальнихпристроїв-іонізаційний камери і газорозрядних лічильника. Прилади,що працюють на основі іонізаційного методу, влаштовані в принципі однаково івключають сприймає /, підсилювальне 2, вимірювальне 3 пристрої, блокхарчування 4 і джерела живлення 5 (рис. 1).

    сприймає пристрій /-детектор випромінювань (датчик)-призначенодля перетворення впливає на нього енергії радіоактивних випромінювань велектричну. Як сприймає пристрою в польових приладахзастосовують іонізаційні камери або газорозрядні лічильники.

    підсилювальний пристрій 2 призначене для посилення слабких сигналів,вироблюваних сприймає пристроєм до рівня, достатнього для рабо1ивимірювального пристрою. Як підсилювального пристрої застосовуютьелектрометричні лампи.

    Вимірювальний пристрій 3 служить для вимірювання сигналів,вироблюваних сприймає пристроєм. Шкали приладів градуйованабезпосередньо в одиницях тих величин, для вимірювання яких призначенийприлад.

    У блоці харчування 4 напруга джерел живлення перетвориться впостійне висока напруга, необхідне для роботи газорозряднихлічильників.

    Рис. 1. Блок-схема пристрою дозиметричних приладів

    Як джерела живлення 5, що забезпечують роботу приладу,використовують сухі елементи або акумулятори.

    Вимірювачі потужності дози (рентгенметри)

    В даний час основним приладом радіаційної розвідки, що надходятьна постачання невоєнізованих формувань ГО, є вимірювачпотужності дози (рентгенметр) ДП-5В.

    Призначення приладу Д11-5В. Прилад призначений для вимірювання рівнівгамма-радіації і радіоактивної зараженості різноманітних предметів гамма -випромінювання. Потужність експозиційної дози гама-випромінювання визначається вмілірентгенах на годину (мР/год) або рентгенах на годину (Р/год) для тієї точкипростору, в якій знаходиться блок детектування приладу.
    Крім того, є можливість виявлення бета-випромінювання. Технічнеопис та інструкція з експлуатації, а також принципова схемадодаються до кожного прилад) і вивчаються в середній школі.

    Підготовка приладу до роботи. Перед роботою прилад необхідно:

    1) витягти з укладання ящика й зробити зовнішній огляд навідсутність механічних ушкоджень;

    2) встановити або замінити джерела живлення (три елементи КБ-1), якщоприлад готується до роботи вперше або після тривалої перерви. Кришкавідсіку живлення кріпиться до основи невипадающім гвинтом. При харчуванніприладу від постійних джерел постійного струму, наприклад акумуляторівтранспортних засобів, користуються дільником напруги, який вставляють увідсік харчування замість елементів, встановивши рухливі пружинні контакти впоруч із напрузі від акумулятора (12 або 24вольта);

    Рис. 2. Вимірювач потужності дози ДП-5В

    3) пристебнути до футляру поясний і плечовий ремені;

    4) отримати з нижньої гнізда футляра блок детектування (зонд) іприєднати штангу, яка використовується як ручка;

    5) включити освітлення шкали (при необхідності);

    6) поставити ручку перемикача на чорний трикутник. Стрілка приладуповинна встановитися в режимному секторі (жирної межі на шкалі між цифрами
    2 і 3). Якщо стрілка мікро-амперметра не відхиляється або не встановлюєтьсяна режимному секторі, необхідно перевірити придатність джерел живлення;

    7) по черзі встановлюючи ручку перемикача піддіапазонів вположення Х 1000, Х 100, Х 10, X 1, Х 0,1, перевірити працездатністьприладу на всіх піддіапазону, крім першого, за допомогою контрольногоджерела, укріпленого на поворотному екрані зонда, для чого встановитиекран у положення «К» і підключити телефон, вставивши його вилку в гніздоприладу. Працездатність перевіряють за клацання в телефоні. При цьомустрілка мікроамперметра повинна зашкалювати на 6-м і 5-м піддіапазону,відхилятися на 4-м, а на 3-м і 2-му може не відхилятися через малуактивності контрольного джерела. Порівняти показання приладу на 4-мпіддіапазон з показанням, записаним у формулярі при останньої перевіркиприладу перевірочним органами. Натиснути кнопку «скидання», при цьому стрілкаповинна встановитися на нульовій позначці шкали;

    8) повернути екран у положення «Г», а ручку перемикача піддіапазонівв положення «режим» (чорний трикутник). Прилад готовий до роботи.

    Проведення вимірювань. Вимірювання рівня радіації проводиться на висоті
    1 м, тобто на рівні основних життєвих центрів людини ( «критичнихорганів »). Для визначення потужності дози гамма-випромінювань (рівня радіації)необхідно: поставити екран зонда в положення «Г», перемикачпіддіапазонів-в положення 200 і через 15 с зробити відлік по стрілціприладу на нижній шкалі. Отриманий відлік указує на величину гамма -випромінювання в рентгенах на годину. Якщо стрілка приладу відхиляється незначно
    (в межах 0-5 Р/год), го вимірювання слід проводити на більшчутливому поддіаяазоне.

    У цьому випадку перемикач піддіапазонів переводиться в положення Х1000або Х100 (залежно від відхилення стрілки). Відлік проводиться заверхній шкалі через 15 с при вимірах на піддіапазон Х1000 і через 40 зпри вимірах на піддіапазон Х100. При вимірах на більше чутливихпіддіапазону-Х10, х1, Х0, 1 тривалість вимірів 60 с. Значеннявідліку за шкалою, помножена на коефіцієнт піддіапазону, відповідаєвимірюваної потужності дози гама-випромінювання (мР/год).

    Якщо при вимірах на якому-небудь піддіапазон прилад зашкалює
    (стрілка йде в крайнє праве положення), то переходять на більш грубийпіддіапазон вимірювання.

    При вимірах слід уникати відліків при крайніх положеннях стрілки
    (на початку чи кінці шкали). При тривалій роботі необхідно через кожні
    30-40 хв перевіряти режим роботи приладу.

    Для підвищення точності вимірювання детектор (зонд) приладу орієнтуєтьсяв просторі так, щоб його вісь, що відповідає максимальнійчутливості, була паралельна землі.

    Визначення зараження радіоактивними речовинами поверхні тіла,одягу, вовняного покриву тварин та інших об'єктів може здійснюватися втому випадку, якщо зовнішній гамма-фон не перевищує гранично допустимогозараження даного об'єкта більш ніж в 3 рази. Гамма-фон вимірюється навідстані 15-20 м. від досліджуваного об'єкта (зонд на відстані 1 м. відземлі).

    Зараженість поверхні об'єкта вимірюється на всіх піддіапазону,крім 200.

    Для вимірювання ступеня зараженості зонд з екраном в положенні «Г»необхідно піднести опорними точками до поверхні об'єкту і, повільнопереміщаючи його над нею, визначити місце максимальної зараження понайбільшою частоті клацань або максимальному показання мікроамперметра ізняти показання приладу. З цього свідчення віднімають величину гамма-фону іотримують дійсну ступінь зараженості об'єкта. Якщо свідченняприладу при обох вимірах однакові, значить об'єкт не заражена.

    Для виявлення бета-випромінювань на зараженому об'єкті необхідновстановити екран зонда в положення «Б». Збільшення показань приладу наодному і тому ж піддіапазон в порівнянні з показниками за гамма-випромінювання
    (екран зонда в положенні «Г») буде свідчити про наявність бета -випромінювання, а отже, про зараження обстежуваного об'єкта бета-, гамма -радіоактивними речовинами, що підвищує ступінь небезпеки зараженогооб'єкта при контакті з ним. Виявлення бета-випромінювань необхідно також ідля того, щоб визначити, на якій стороні брезентових тентів, кузовівавтомашин, стінок тарних ящиків і кухонних ємностей, стін і парегородокспоруд знаходяться продукти ядерного вибуху або інших джерелрадіоактивного забруднення.

    Для вимірювання зараженості рідких і сипучих речовин на зонд надіваєтьсячохол з поліетиленової плівки для запобігання датчика від забрудненнярадіоактивними речовинами.

    Практично визначити гранично допустимі дози зараження води,продовольства і кормів у зонах радіоактивного зараження на сліді вибуху
    (де мінімальний рівень ратану 0,5 Р/г) не можна. Тому розвідники повиннів зонах зараження відібрати проби води, продовольства та фуражу згіднонаявними інструкціями та виміряти зараженість в захисних спорудах,істотно знижують гамма-фон.

    Для зручності роботи при вимірюванні зараженості різних об'єктіввикористовується подовжувальних штанга. Вона ж дозволяє при необхідностізбільшити відстань від дозиметриста до контрольованого об'єкту.

    Основні правила поводження з приладами. При зверненні з приладомнеобхідно дотримуватися наступних правил:

    1) утримувати в чистоті;

    2) оберігати від ударів і вібрації;

    3) захищати від прямих сонячних променів, сильного дощу і морозу;

    4) вимикати в перервах між роботою;

    5) стежити за наявністю мастила в різьбі корпусу зонда;

    6) не перегинати занадто сильно кабель зонда;

    7) не докладати великих зусиль при обертанні ручок потенціометра іперемикачів;

    8) після роботи під дощем пульт і зонд протирати промасленим ганчіркою;

    9) раз на 2 роки проводити градуювання і налаштування приладу. Відправленняприладів на градуювання необхідно вести за графіками, затверджениминачальником ГО. Позапланова градуювання і налагодження приладу проводитьсяпри зміні лічильників, стабілізаторів або при заміні інших деталей, різкозмінюють параметри приладу;

    10) після роботи в зонах з високим рівнем радіації вироблятидезактивацію приладу. Поверхня приладу ретельно протирають вологоюганчіркою або тампонами, щоб зняти пил. Використані ганчірки і тампонивикидають в спеціальну тару або ящик.

    Основні відмінності у модифікаціях вимірювачів потужності дози типів ДП -
    5А, ДП - 5В і ДП - 5В. Призначення і принцип дії всіх модифікаційвимірювача потужності дози (рентгенометр) ДП-5 одні й ті ж, різниця міжними полягає в основному в конструктивному виконанні і частково велектричній схемі.

    Прилад ДП-5А конструктивно відрізняється від ДП-5В наступним:

    1) в корпусі приладу (вимірювальному пульті) розміщений додатковийгазорозрядні лічильник типу СІ-ЗБГ, що використовується при роботі на піддіапазон
    200. Тому при роботі на цьому піддіапазон вимірювання рівня радіаціївиробляється самим пультом (в 1 м від землі). Лічильники, розташовані взонді, при цьому відключаються;

    2) контрольний препарат укріплений на внутрішній стороні кришки футляра іприкритий кришкою, яку під час перевірки приладу зрушують в бік.
    Екран зонда має не три, а два робочих положення: «Г» і «Б»;

    3) у зонда є коротка відстібається ручка;

    4) на вимірювальному пульті є додаткова ручка потенціометра
    «Режим». Під час підготовки приладу до роботи після установки перемикачапіддіапазонів в положення «режим» цією ручкою стрілка приладу виводиться начорний трикутник на шкалі;

    5) дільник напруги призначений для використання зовнішніхджерел постійного струму напругою 3, 6 і 12 вольт;

    6) кришка відсіку джерел живлення кріпиться чотирма гвинтами ззастосуванням викрутки;

    7) у таблиці на кришці футляра дані застарілі в даний часгранично допустимі рівні радіоактивного зараження деяких об'єктів.

    Прилад ДП-5Б схожий з ДП-5А, відрізняючись від нього кріпленням кришки відсікухарчування, фіксацією подовжувальний штанги до зонду і даними в табличцівеличин допустимого забруднення об'єктів контролю, які аналогічніприладу ДП-5В.

    Крім того, прилади ДП-5А і Д??-5Б виготовлені з більш тендітногоматеріалу, ніж ДП-5В, і вимагають обережного поводження.

    народногосподарські прилади, які використовуються в ГО

    сцинтиляційне радіометр пошуковий УРП-68-01 призначений для пошукурадіоактивних руд на їхню гамма-випромінювання і для радіометричної зйомкимісцевості (рис. 3).

    Рис. 3. Сцинтиляційне радіометр пошуковий УРП-68-01

    В період ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вінвикористовувався для ведення радіаційної розвідки, визначення ступенязараженості тварин, продуктів рослинного і тваринного походження,кормів і води. Прилад зберігає працездатність в інтервалі температур від
    -20 До +50 ° С і відносній вологості до 90% при температурі 30 ° С.

    УРП-68-01 дозволяє проводити вимірювання потужності експозиційної дозигамма-випромінювання в межах від 0 до 3000 мкР/год (3 мР/год). Ступіньрадіоактивного забруднення вимірюють в межах від 0 до 10000 імп/с.

    Час встановлення робочого режиму не. перевищує 1 хв. Приладдопускає безперервну роботу протягом 8 ч. Відхилення показань не більше
    ± 10%. Комплект харчування включає дев'ять елементів типу 343 (12 В). Масаробочого комплекту 3,6 кг, в укладальної ящику 9,5 кг.

    Прилад складається з пульта (РПГ4-01), блоку детектування (БДГ4-01),комплекту запасних частин, інструменту, документації та укладання скриньки.

    Бета-радіометр РКБ4-1еМ призначений для експресних вимірів питомої
    (об'ємної) бета-активності води, грунту, рослинності, харчових продуктів.
    Прилад може бути використаний у ветеринарних лабораторіях,санепідемстанція. Складається з пульта, блоків детектування БДЖБ-02 і БДЖБ-
    07, блоку живлення, сполучного кабелю, комплекту ЗІП. Діапазонвимірювань від 5 • 10-5 мкКі/кг (л) до 0,5 мки/кт (л). Час вимірювання 35 хв.
    Робочий діапазон температур від 4 до 40 ° С. Напруга живлення 220 В.

    Прилади контролю опромінення

    Комплект індивідуальних дозиметрів ДП-22В (рис. 4) призначений длявимірювання індивідуальних доз гамма-випромінювання в діапазоні від 2 до 50 Р призміну потужності дози від 0,5 до 200 Р/г. Похибка вимірювань ± 10%.
    Саморозряд не перевищує 4 Р/добу. Робота дозиметрів забезпечується вінтервалі температур від -40 до +50 ° С, відносній вологості повітря 98%.
    До комплекту ДП-22В входять 50 прямопоказуючий дозиметрів ДКП-50-А, заряднийпристрій ЗД-5, футляр, технічна документація.

    Рис. 4. Комплекти індивідуальних дозиметрів ДП-22В (а) і ДП-24 (б):

    /- зарядний пристрій. 2 - дозиметри: 3 - ручка потенціометра. 4 --кришка відсіку живлення. 5-зарядний гніздо. 6 - ковпачок.

    Підготовка комплекту до дії складається з зовнішнього огляду, перевіркикомплектності і зарядки дозиметрів ДКП-50-А. При огляді виявляють їхтехнічну справність.

    Для підготовки дозиметра ДКП-50-А до роботи відгвинчують напрковпачок (захисна оправлення) дозиметра і ковпачок гнізда «заряд» на зарядномупристрої. Ручку «заряд» Виводять проти годинникової стрілки, дозиметрвставляють у гніздо, впираючись в його дно, при цьому внизу гнізда запалюєтьсялампочка, яка висвітлює шкалу дозиметра. Оператор, спостерігаючи в окуляр і обертаючиручку «заряд» за годинниковою стрілкою, встановлюючи зображення нитки на нульовупозначку шкали дозиметра, виймає дозиметр з гнізда і нагвинчують захиснийковпачок. Потім дозиметри видають особовому складу формувань, які працюють узоні радіоактивного зараження.

    Після повернення з вогнища знімають показання дозиметра і заносятьжурнал обліку опромінення особового складу (усі дозиметри пронумеровані і можутьзакріплюватися за окремими членами формувань).

    У неробочому стані дозиметри повинні зберігатися зарядженими в сухомуприміщенні при температурі 20 ° С у вертикальному положенні.

    Комплект дозиметрів ДП-24 складається з зарядного пристрою ЗД-5 іп'яти дозиметрів ДКП-50-А. Комплект призначений для невеликих формуваньта установ ЦО. Підготовка та використання приладу аналогічні ДП-22В.

    Комплект вимірювача дози ІД-1предназначен для вимірювання поглинених дозгамма-нейтронного випромінювання в інтервалі температур від -50 до +50 ° С івідносній вологості до 98%. Дозиметр забезпечує вимірювання поглиненихдоз гамма-нейтронного випромінювання в діапазоні від 20 до 500 рад з потужністюдози від 10 до 366000 рад/г.

    саморозряд дозиметра при 20 ° С, атмосферному тиску 100 кПа,відносної вологості 65% не перевищує за 24 год одне поділ, за 150 год дваподілу.

    Відлік вимірюваних доз проводиться за шкалою, розташованої всерединідозиметра і що спостерігається на світ через окуляр. Зарядка дозиметрівпроводиться від зарядного пристрою ЗД-6. У комплект, крім зарядногопристрої, входять 10 дозиметрів та інструкція, вкладені у футляр.

    Принцип роботи зарядного пристрою заснований на наступному: при обертанніручки за годинниковою стрілкою важільний механізм створює тиск нап'єзоелементи, які, деформуючись, утворюють на торцях різницяпотенціалів, прикладену таким чином, щоб по центральному стрижнюзарядного гнізда подавався плюс на центральний електрод іонізаційнийкамери дозиметра, а по корпусу-мінус на зовнішній електрод іонізаційнийкамери.

    Для приведення дозиметра у робочий стан його слід зарядити. Дляцього треба повернути ручку зарядного пристрою проти годинникової стрілки доупору, вставити дозиметр в зарядно-контактне гніздо зарядного пристрою;направити зарядний пристрій дзеркалом на зовнішнє джерело світла ідомогтися максимального освітлення шкали поворотом дзеркала; натиснути надозиметр і, спостерігаючи в окуляр, повертати ручку зарядного пристрою погодинниковою стрілкою до тих пір, поки зображення нитки на шкалі дозиметра НЕвстановиться на 0, після цього вийняти дозиметр із гнізда, перевіритиположення нитки на світло (при вертикальному положенні нитки її зображеннямає бути на 0).

    Дозиметр під час роботи в полі дії іонізуючих випромінювань носять вкишені одягу. Періодично дивлячись в окуляр дозиметра, визначають заположенню зображення нитки на шкалі дозиметра дозу гамма-нейтронноговипромінювання, отриману під час роботи.

    При експлуатації для попередження механічних пошкоджень необхіднооберігати комплект від поштовхів, ударів, падінь. При перевезенні приладиповинні знаходитися у футлярі та розташовуватися по можливості в передній частинікузова. При роботі захищати комплект від забруднень і погодних умов
    (дощу, снігу, прямих сонячних променів і т. п.). Після роботи з комплектомнеобхідно його технічне обслуговування.

    Індивідуальний вимірювач дози ІД-II призначений для індивідуальногоконтролю опромінення людей з метою первинної діагностики радіаційнихпоразок. У комплект входить 500 індивідуальних вимірювачів дози ПД-11,розташованих у п'яти укладальних ящиках, вимірювальний прилад ВП вукладальної ящику, два кабелі живлення, технічна документація, ЗІП,градуювальних ГР і перевантажувальний ПР детектори. Маса комплекту 36 кг.
    Індивідуальний вимірювач дози забезпечує вимірювання поглиненої дозигамма-та змішаного гамма-нейтронного випромінювання в діапазоні від 10 до 1500рад. Доза опромінення підсумовується при періодичному опроміненні і зберігається вдозиметрі протягом 12 місяцем Маса ВД-11 25 г.

    Висновок

    Основне завдання дозиметрії у цивільній обороні - виявлення та оцінкаступеня небезпеки іонізуючих випромінювань для населення, військ іневоєнізованих формувань ЦО з метою забезпечення доцільнихдій в різних умовах радіаційної обстановки.

    З її допомогою здійснюються виявлення та вимірювання радіоактивноговипромінювання (рівня радіації) для вирішення завдань щодо забезпеченняжиттєздатності населення та успішному проведенню рятувальних і невідкладнихаварійно-відновлювальних робіт в осередках ураження; вимір ступенязараженості різних об'єктів для визначення необхідності та повнотипроведення дезактивації та санітарної обробки, а також визначенняпридатності заражених продуктів, води і кормів до споживання; вимірдоз опромінення з метою обмеження переопромінення та визначення працездатності іжиттєздатності населення і окремих людей у радіаційному відношенні;лабораторне вимір ступеня зараженості РВ продуктів харчування, води.кормів.

    Список використаної літератури

    - «Повчання з організації та ведення цивільної оборони на об'єктах народного господарства». Воениздат, 1990г.

    - Акімов Н.И , Ільїн В.Г. Цивільна оборона на об'єктах сільськогосподарського виробництва. М.: «Колос», 1984.

    - Атаманюк В.Г. та ін «Гражданская оборона». М.: «Правда», 1986.

    - Баленко Є.Д. «Лекції з цивільної оборони». ДОСААФ, 1989г.

    - Цивільна оборона на об'єктах агропромислового комплексу.

    Під редакцією Миколаєва Н.С., Дмитрієва М.І. М.: ВО

    «Агропромиздат», 1990.


         
     
         
    Реферат Банк
     
    Рефераты
     
    Бесплатные рефераты
     

     

     

     

     

     

     

     
     
     
      Все права защищены. Reff.net.ua - українські реферати ! DMCA.com Protection Status