Яке паливо краще h2>
Ще
наші далекі предки печерні обігрівалися біля вогнищ. Полум'я служило також для
освітлення і для приготування їжі. Вогонь підтримували дровами, і саме вони,
ці шматки дерева, довгий час були основним видом палива для людства. p>
При
допомоги дров жителі Землі вирішували багато проблем: обігрівалися, готували їжу,
навіть почали плавити метали (Щоправда, для цього спочатку дрова перетворювали на
деревне вугілля). Дерево грало настільки вирішальну роль в житті суспільства, що в
історії залишилися згадки про «блукає» містах. Наприклад, столиця Ефіопії --
Аддіс-Абеба - в минулі часи постійно кочувала з місця на місце в міру
того, як жителі вирубували навколишні ліси. p>
Але
проходили століття, людей на планеті ставало все більше, а лісів - все
менше. І в XIX столітті Англію - саму передову промислову країну того часу
- Збагнув паливна криза. Дров на острові перестало вистачати для потреб населення
та промисловості. Потрібно було терміново шукати їм заміну. p>
Пошуки,
втім, були недовгими. Про те, що прекрасно можуть горіти також вугілля і нафту,
люди знали здавна. Щоправда, одна справа знати, а інше - використовувати ці знання
на практиці. Адже вугілля і нафту треба шукати, видобувати. Та й топити ними теж
треба вміти. Скажімо, вугілля просто від сірника як хмиз не займеться. А звичайні
печі для нафти так і взагалі не годяться. p>
Але
нужда всього навчить. У тій же Англії, а потім і в інших країнах світу з
часом навчилися топити вугіллям ще краще, ніж дровами. Звичайно, це зовсім не
означало, що про дрова негайно забули. Адже вони потрібні навіть для того, що б
розпалити вугілля. А в тих місцях, де лісів було вдосталь, дрова, як і раніше
широко використовувалися. Так, у Росії початку 20 століття дрова давали більше половини
всієї енергії, одну четверту частину вугілля, шосту - нафта. p>
«Один
божевільний пропонує висвітлювати Лондон - чим би ви думали? Уявіть собі --
димом !...» - так писав Вальтер Скотт в листі одному зі своїх друзів, не
підозрюючи, що висвітлення димом, а точніше газом, цілком можливо, і слідом за
Лондоном ріжки з'являться незабаром у Парижі, Нью-Йорку, Берліні, Петербурзі і
Москві. p>
В
ті часи світильний газ отримували переробкою кам'яного вугілля. Але вже на початку
20 століття зрозуміли, що той газ, який виходить з надр Землі, горить не мало не
гірше. Зайве тому доказ - газові плити, що стоять у багатьох будинках і по
цього дня. p>
В
1910 році, як свідчить статистика, більшу частину палива у світі
становив вже вугілля - 65%. За ним йшли дрова і на останньому місці стояла нафту.
Її частка у світовому паливному балансі становила лише 3%, а природний газ взагалі
не використовувався. p>
Ще
через чверть століття частка кам'яного вугілля знизився до половини, в той час як
частка нафти в паливному балансі зросла до 15%. У багатьох країнах світу почали
використовувати і природний газ. p>
Ще
більш разючі зміни відбулися в Росії. Уже в роки перших п'ятирічок
країна почала стрімко нарощувати темпи вуглевидобутку. «Хлібом промисловості»
назвав вугілля В. І. Ленін, і країна не хотіла тримати на голодному пайку свою розвивається
індустрію. Щорічно вугільна промисловість давала приріст більш 100%. З 1930
по 1940 рік видобуток вугілля зріс у три рази: з 70 до 220 мільйонів тонн на рік.
Подібні темпи збереглися і в перші повоєнні роки. За п'ятирічку з 1950 по
1955 роки було досягнуто приріст у 170 мільйонів тонн. p>
І
все-таки, незважаючи на настільки бурхливе зростання вугільної промисловості, вона поступово
втрачала лідируюче положення. p>
В
70-і роки перше місце в паливному балансі впевнено зайняла нафту - близько 35%.
Доля кам'яного вугілля знизився до 30%. На третьому місці виявився природний газ --
близько 20%. Потім йшли дрова - 10%. Інші джерела енергії, у тому числі
електростанції на воді і на атомній енергії, давали всього 5% енергії. p>
В
наші дні перші місця посідають нафта і газ - вони забезпечують понад дві третини
паливного балансу. p>
Чому
так вийшло? Адже вугілля і сьогодні предостатньо: його розвідані запаси
складають 1075 млрд тонн - 87,5% всіх паливних запасів планети. А все
справа в тому, що нафта і газ більш зручні в експлуатації. Ось тільки один
приклад: вугілля в топку кидали лопатами замурзані кочегари; рідке ж і
газоподібне палива легко подавати за допомогою насосів по трубах, а палити --
форсунками і пальниками. p>
Ці
зручності особливо видно на транспорті. На сьогоднішній день практично вся
потреба в паливі судів і тепловозів, літаків та автомобілів, тракторів і
мотоциклів забезпечується за рахунок нафти і газу. p>
І
така тенденція, цілком ймовірно, збережеться ще довго. Тому що нафту з
газом горять краще будь-якого іншого палива. Так при згорянні 1 кг нафти
виділяється 46 тис кДж, при згоранні 1м3 газу - близько 38 тис. кДж, в той час
як 1 кг вугілля дає в кращому випадку лише 29 тис. кДж. Кажучи іншими словами,
теплота згоряння нафти приблизно в 1,5 рази вище, ніж у вугілля, і в два з гаком
рази перевищує теплоту згоряння дров. І з цим теж доводиться рахуватися. p>
Так
що, як бачите, на відміну від арифметики, в паливному балансі від зміни місць
доданків загальна картина може змінитися разюче. p>
Список літератури h2>
Для
підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://subscribe.ru/archive/hind.chem.neftegaz/
p>