Яке паливо краще

Ще наші далекі предки печерні обігрівалися біля вогнищ. Полум'я служило також для освітлення і для приготування їжі. Вогонь підтримували дровами, і саме вони, ці шматки дерева, довгий час були основним видом палива для людства.

При допомоги дров жителі Землі вирішували багато проблем: обігрівалися, готували їжу, навіть почали плавити метали (Щоправда, для цього спочатку дрова перетворювали на деревне вугілля). Дерево грало настільки вирішальну роль в житті суспільства, що в історії залишилися згадки про «блукає» містах. Наприклад, столиця Ефіопії -- Аддіс-Абеба - в минулі часи постійно кочувала з місця на місце в міру того, як жителі вирубували навколишні ліси.

Але проходили століття, людей на планеті ставало все більше, а лісів - все менше. І в XIX столітті Англію - саму передову промислову країну того часу - Збагнув паливна криза. Дров на острові перестало вистачати для потреб населення та промисловості. Потрібно було терміново шукати їм заміну.

Пошуки, втім, були недовгими. Про те, що прекрасно можуть горіти також вугілля і нафту, люди знали здавна. Щоправда, одна справа знати, а інше - використовувати ці знання на практиці. Адже вугілля і нафту треба шукати, видобувати. Та й топити ними теж треба вміти. Скажімо, вугілля просто від сірника як хмиз не займеться. А звичайні печі для нафти так і взагалі не годяться.

Але нужда всього навчить. У тій же Англії, а потім і в інших країнах світу з часом навчилися топити вугіллям ще краще, ніж дровами. Звичайно, це зовсім не означало, що про дрова негайно забули. Адже вони потрібні навіть для того, що б розпалити вугілля. А в тих місцях, де лісів було вдосталь, дрова, як і раніше широко використовувалися. Так, у Росії початку 20 століття дрова давали більше половини всієї енергії, одну четверту частину вугілля, шосту - нафта.

«Один божевільний пропонує висвітлювати Лондон - чим би ви думали? Уявіть собі -- димом !...» - так писав Вальтер Скотт в листі одному зі своїх друзів, не підозрюючи, що висвітлення димом, а точніше газом, цілком можливо, і слідом за Лондоном ріжки з'являться незабаром у Парижі, Нью-Йорку, Берліні, Петербурзі і Москві.

В ті часи світильний газ отримували переробкою кам'яного вугілля. Але вже на початку 20 століття зрозуміли, що той газ, який виходить з надр Землі, горить не мало не гірше. Зайве тому доказ - газові плити, що стоять у багатьох будинках і по цього дня.

В 1910 році, як свідчить статистика, більшу частину палива у світі становив вже вугілля - 65%. За ним йшли дрова і на останньому місці стояла нафту. Її частка у світовому паливному балансі становила лише 3%, а природний газ взагалі не використовувався.

Ще через чверть століття частка кам'яного вугілля знизився до половини, в той час як частка нафти в паливному балансі зросла до 15%. У багатьох країнах світу почали використовувати і природний газ.

Ще більш разючі зміни відбулися в Росії. Уже в роки перших п'ятирічок країна почала стрімко нарощувати темпи вуглевидобутку. «Хлібом промисловості» назвав вугілля В. І. Ленін, і країна не хотіла тримати на голодному пайку свою розвивається індустрію. Щорічно вугільна промисловість давала приріст більш 100%. З 1930 по 1940 рік видобуток вугілля зріс у три рази: з 70 до 220 мільйонів тонн на рік. Подібні темпи збереглися і в перші повоєнні роки. За п'ятирічку з 1950 по 1955 роки було досягнуто приріст у 170 мільйонів тонн.

І все-таки, незважаючи на настільки бурхливе зростання вугільної промисловості, вона поступово втрачала лідируюче положення.

В 70-і роки перше місце в паливному балансі впевнено зайняла нафту - близько 35%. Доля кам'яного вугілля знизився до 30%. На третьому місці виявився природний газ -- близько 20%. Потім йшли дрова - 10%. Інші джерела енергії, у тому числі електростанції на воді і на атомній енергії, давали всього 5% енергії.

В наші дні перші місця посідають нафта і газ - вони забезпечують понад дві третини паливного балансу.

Чому так вийшло? Адже вугілля і сьогодні предостатньо: його розвідані запаси складають 1075 млрд тонн - 87,5% всіх паливних запасів планети. А все справа в тому, що нафта і газ більш зручні в експлуатації. Ось тільки один приклад: вугілля в топку кидали лопатами замурзані кочегари; рідке ж і газоподібне палива легко подавати за допомогою насосів по трубах, а палити -- форсунками і пальниками.

Ці зручності особливо видно на транспорті. На сьогоднішній день практично вся потреба в паливі судів і тепловозів, літаків та автомобілів, тракторів і мотоциклів забезпечується за рахунок нафти і газу.

І така тенденція, цілком ймовірно, збережеться ще довго. Тому що нафту з газом горять краще будь-якого іншого палива. Так при згорянні 1 кг нафти виділяється 46 тис кДж, при згоранні 1м3 газу - близько 38 тис. кДж, в той час як 1 кг вугілля дає в кращому випадку лише 29 тис. кДж. Кажучи іншими словами, теплота згоряння нафти приблизно в 1,5 рази вище, ніж у вугілля, і в два з гаком рази перевищує теплоту згоряння дров. І з цим теж доводиться рахуватися.

Так що, як бачите, на відміну від арифметики, в паливному балансі від зміни місць доданків загальна картина може змінитися разюче.

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://subscribe.ru/archive/hind.chem.neftegaz/