Ноїв ковчег для Чорного континенту

Кілька мільйонів років тому на тому краю Африканського материка, що зустрічає схід сонця, вибухнув вулкан, залишивши після себе величезну, заповнену киплячій лавою лійку. Багато часу пройшло, поки затих гнів підземного вогню, круті схили й плоске дно кратера порослі лісом та саваною і стали для тисяч тварин надійним, затишним будинком, відомим тепер усьому світу як заповідник Нгоронгоро.

В давно погаслий вулканічну западину Нгоронгоро можна потрапити по єдиній грунтовій дорозі, що прокладена по східному схилі кратера. Серпантин цієї гірської траси проходить через вологий, оповитий густим туманом тропічний ліс, де око, заплутавшись у зелені багатоярусних джунглів, не відразу розрізняє окремі породи дерев - сріблясті стовбури кассіпурей, плоскі крони альбіцій, невисокі крупнолістние кротона, унизані пучками мохів і орхідей. За міру підйому ліс рідшає, розступаючись в сторони галявини, порослими соковитою травою, що залучає місцевих мешканців - зебр, буйволів, антилоп.

З гребеня кратера в ясні дні видно практично вся грандіозна чаша Нгоронгоро. Що лежить на плато, піднятому на висоту близько 2 400 м, вона постає величезною округлої западиною, діаметр якої майже 20 км. Поступово виростаючи з туману, колосальною дугою йде до обрію стіна кратера, протилежний край якій ледь помітний в ранковій імлі. На 600 м піднімаються над дном цієї чаші круті, майже стрімкі сухі схили, порослі будяком і канделябровимі молочаями. Дно спочатку здається плоскою зеленою рівниною й, лише придивившись, починаєш помічати темно-зелені плями лісових острівців акації, невисокі пагорби і білястий поверхню в'юнкої річечки і мілководних мулистих озер.

Люди з'явилися в цих місцях відносно недавно. Важкодоступна, ізольована від навколишньої місцевості чаша кратера довгий час залишалася в необмеженій володінні диких тварин, які заселили савани, ліси, озера і болота кратера, знайшовши тут привільні пасовища, рясну полювання і безпечне притулок.

В 1891 році в Нгоронгоро зумів проникнути перший європейський дослідник -- німець Бауман. Однак аж до середини XX століття в цьому віддаленому районі Східної Африки змогли побувати лише кілька зоологів. Статус самостійної території, що охороняється Нгоронгоро одержав в 1959 році, коли він був виділений з національного парку Серенгеті. Необхідність вживання термінових заходів по захисту диких тварин Нгоронгоро, що стали об'єктом промислу браконьєрів, була очевидна. Нагадують про ті роки, коли вирішувалася доля Нгоронгоро, служить невеликий скромний пам'ятник, встановлений на гребені кратера, неподалік від дороги. На пірамідці, складеної із гранітних каменів, табличка з написом: «Міхаель Гржимек. 12.4.1934 - 10.1.1959. Він віддав усе, що мав, навіть свою життя, за те, щоб зберегти диких тварин Африки ». Літак Міхаеля Гржімека розбився тут, у Нгоронгоро, заповіднику, створеному в чому зусиллями цього німецького натураліста й зусиллями його батька.

Сьогодні Нгоронгоро - це понад 800 тис. гектарів охоронюваних територій, до складу яких крім самого кратера входять околиці великого вулканічного плато, на якому розташований заповідник. Примикають до Нгоронгоро охоронювані простору представляють собою трав'янисті савани на сході і великі, вже не діючі вулкани на заході - Олмоті, Олдеані, Емпакаі. На території площею більше 250 км2 живе 30 000 диких тварин, що представляють чи не всю фауну Африки.

Навіть з гребеня кратера можна розрізнити, як на днищі чаші пасуться череди зебр, газелей, антилоп. В озерах і болотах люблять коротати спекотні дні бегемоти, буйволи і носороги, приходять викупатися слони. Водойми, ліси і савани заповідника населяють тисячі птахів - фламінго, чаплі, журавлі, марабу, дрохви, Ткачик. Достаток дичини залучає численних хижаків, в основному левів, гієн і лисиць, але нерідко зустрічаються також леопарди, шакали та гепарди.

Відмінною унікальною особливістю Нгоронгоро є справжній калейдоскоп африканських ландшафтів, які з усією повнотою (за винятком пустель) представлені в цьому заповіднику. Тут на порівняно невеликій території можна побачити всю Африку в мініатюрі, Африку, що сховався в утробі древнього вулкана, який, подібно до Ноєвого ковчега, вкрив мешканців Чорного континенту від бурхливих хвиль сучасної цивілізації.

Список літератури

Для підготовки даної роботи були використані матеріали з сайту http://www.worlds.ru/