Тема: "Сучасна структура банківської системи та її роль в

здійсненні державної грошово-кредитної політики."

План.
Введення.

1. Банки, їх суть функції та структура банківської системи.
2. Методика впливу центрального банку на ринкову економіку.
3. Проблеми становлення сучасної банківської системи в Україні.
4. Висновок
5. Додаток
6. Література.

Введення.

Невідкладні заходи щодо прискорення реформ в Україні і виведення України з крі -зісного стану - основні питання подальшого розвитку та вдосконалять -вання банківської системи країни.

У розвиненій банківській сфері країни відбулися глибокі якісні вимірюв -вання. Утвердилася нова, досить розгалужена ринкова банківська си -СТЕМ, хоча вона ще не повністю відповідає вимогам сьогодення. Бан -ський система в економіці, пов'язаної ринковими відносинами, повиннавиконувати велику, якщо не найголовнішу роль. По-перше, розвинена структу -ра комерційних банків, керує системою платежів у розвиненихекономічно-ринкових відносинах, величезної більшості комерційних угодздійснюється шляхом перерозподілу коштів між роздрібними банківськимивкладами, за допомогою чеків або електронних переказів.

По-друге, на ряду з іншими фінансовими посередниками, банки спрямовуютьзаощадження у фірми і підприємства. Ефективність здійснення процесуінвестування коштів у значній мірі залежить від здатності бан -ський системи направляти грошові фонди саме тим позичальникам, якізнайдуть способи їх оптимального використання. Україна з 52.000.000млн. насе -ленням і ресурсами, а також інтелектуальним потенціалом входить в першу п'ятого -тертку держав Європи.

Сама економіка змушує капітал мігрувати, забезпечуючи ефективнейого вкладення, шукати шляхи підвищення прибутків. Сьогодні Україна належить докраїн з високим рівнем попиту на закордонні інвестиції. Загальний обсяг не -обхідних закордонних інвестицій в економіку України становить
40.000.000.000 $ США, при вступі малого обсягу зарубіжних інвестиційреконструкцій пріорітених опреацій, можна здійснювати на протязі 5 років, аможливо комерційні банки, діючи відповідно до кредитно-грошовоїполітикою центральних емісійних банків, що регулюють кількість грошей, на -що ходять в обігу в тій чи іншій економічній системі. Стабільний іпомірне зростання грошової маси - це запорука забезпечення сталого рівняпри досягненні якого ринкові відносини впливають на еко-кусистему самим ефективним і вигідним чином. Тому, лише сущес-ничихвплив банківської системи в економіку, може призвести до поклади-ковізміни.

§ 1 Банки, їх сутність функції, структура банківської системи.

Банки - одна з найдавніших і найбільш поширених груп кредитнихустанов, що виконують роль більшості кредитно-фінансових послуг і засуті є інститутами універсального профілю, класичнібанківські операції - залучення коштів на розрахункові (поточні) рахунки,строкові вклади, надання акумулювання коштів у сферу на умовахплатності, терміновості, поворотності. В даний час коло банківських опера-цій істотно розширився, все більше і більше грань між банківськимиі квазібанковскімі операціями.

У відповідності з функціональною спеціалізацією обсягу і якістю передо -ставлять окремим господарством кредитно-фінансових послуг урокредітнойсистеми складає банківська система, на яку падає основне навантаженняза кредитно-фінансового обслуговування господарського обороту, а єдиниморганом координуючим діяльність кредитних інститутів, являєтьсяцентральний банк - емісійний банк, що виконують функції управлінняпроцесом організації кредитно-розрахункового і фінансового обслуговуваннягосподарства (схема 1). Однак, пряме і безпосередній вплив ірегулювання, кон-трольние і наглядові функції, Центральний Банк виконуєтільки по відношенню до банківських установ, іншим інститутамспеціалізуються на суто банківських операціях, в залежності відпідпорядкованості кредитних інститутів, відповідно до банківського законодавстваієрархічній структурі кредитної системи, можна виділити два типинадбудовані банківської системи одне і дворівневу. Одноуровневаябанківська система передбачає переважання з горизонтальних зв'язків міжбанками, універсалізацію їх операцій та функцій.

У рамках однорівневої банківської системи всі кредитні інститути, вклю -чаю і Центральний Банк, перебувають на одному ієрархічному кроці, виконуючианалогічні функції з кредитно-розрахункового обслуговування клієнтури.

Україна, як держава колишнього СРСР - переходить до нової економічноїсистемі, заснованої не на комадно-адміністративної, а на ринкових ставлення -пах. Ринкової економіці, необхідно відповідна банківська система,яка постійно, поступово починає складатися.

Обрана мною тема курсової роботи, є найбільш актуальною насего-дняшній день. Даная тема дає можливість більш глибоко ознайомитися івивчений чити принципи банківської системи України, її роль і вплив наеконо-Міку країни - це в свою чергу дає можливість в деякій міріоволодіти навичками упрвленія нею.

На основі статистичних даних:
1) Дати характеристику сучасної банківської системи, простежити за її тенденціями підйому (складу).
2) Переглянути ключові фактори стійкості їх конкурентноздатності банківської системи.
3) Вивчити проблеми становлення.
4) Дати оцінку конкурентоспроможності та ліквідності контактів.

Ця проблема сьогодні хвилює всіх. Оскільки комерційні банки так само

швидко распадаються, як і створюються, спробувати відповісти на питання -

"Якому комерційному банку сьогодні можна довіряти?".
5) Зробити висновки на курсовій роботі.

Подібний принцип побудови характерний в основному, як для країн ізслабо розвиненою економічною структурою, так і для країн з тоталітарно -админи-стративно регіонами управління. Дворівнева банківська системаосновиваеться на побудові взаємини між банками у двох площинахпо вертикалі і по горизонталі. По вертикалі відносини підпорядковані між
Центральним Банком як керівним, керуючим центром і низовими ланкамикомерційними та спеціалізованими банками, при цьому відбуваєтьсяподіл адміністративних і оперативних функцій пов'язаних з обслуговуваннямгосподарства. Центробанк остаеться банком в повному розумінні слова тільки длядвох категорій клієнтів - комерційних, спеціалізованих іурядових структур прийом переважання функцій "Банку - банку",управління діяльністю банківських установ з метою регулювання таконтролю за функціонування кредитно-фінансових послуг.

Банки - сфера діяльності яких являється торгівля грошима і передо -уявлення пов'язаних з нею послуг юридичним і фізичним особам, у залежністьмости від специфіки виконуваних ними функцій, поділяються на два види:
1) емісійні 2) неемісійні (комерційні).

Емісійні банки - центробанки наділені правом емісії грошових зна-ківу зверненні. У різних країнах вони називаються по-різному: народні,національні, резервні. Головне завдання банків, що виконують функціїцентральних, які торгують грошовим товаром, тільки серед банків і не встуила -пающіх безпосередньо у відносини з окремими господарськими єдині-цями,полягає в тому, що виконують управління емісійної, кредитної, рас-лічильноїдіяльністю банківської системи. Вони ж являються комерційнимиорганізаціями, які не органами державного управління в традиційномупонятті цього слова. Емісіонним правом держава наділяє як правилотільки один банк, оскільки надання права емісії грошей усім банкамрозширило б грошове обертання країни.

Емісіонний банк може мати у своєму розпорядженні такими великими коштами, якими немає в своєму розпорядженні ні одна з великих банків, тому що його пасиви - це засіббюд-жета та готівкові гроші в обращеніі.Ето обставина дає йомуможливість надавати підтримку іншим банкам і керувати їхдіяльністю. Емісійно-ний банк ставати - центром з організаціїбанківської справи в країні, по-коло якого группіруються всі інші банкита інші кредитно-фінансові установи. Характерними для Центрального банкуявляються такі фун-кціі:
1) Емісія і контроль грошового обігу.
2) розрахунковий та резервний центр банків.
3) Управління державним боргом, наповнення держбюджету.
4) Виконання ролі "кредитора" останньої інстанції "Банку - банків".
5) Проведення наукових досліджень.

Наділення Центробанку зазначеними повноваженнями дозволяє забезпечити ефек -бництва функціонування дворівневої банківської системи.

Комерційні банки - занімаються практично всіма видами кредитно -розрахункових та фінансових операцій, пов'язаних з обслуговуванням хоздеятельнос -ти своїх клієнтів. Спочатку, комбанки створювались як галузеві. Такв Україні були створені: Укрлесбанк, Укрстройбанк, Укрмонтажспецбанк, енер -гобанк та ін Ці банки повинні були сприяти вирішенню перш за всевнутрішньогалузевих проблем, прискоренню темпів науково-технічного прогресу напідприємствах, збільшення обсягів виробництва та підвищенню якостіпродукції, що випускається.

Галузеві міністерства та підвідомчі їм підприємства, створеннямсвоїх банків, намагалися мобілізувати як можна більше грошових коштів нарозвиток галузі і стати незалежним від кредитно-фінансової політики,проводилася державою через так звані спеціалізовані банки -
Промстройбанк, Агропромбанк, Житлосоцбанку.

Комбанки классіфіціруються за рядом ознак залежно від форм влас -громадськості. Вони підрозділяються на приватні і державні. В данийчас в Україні державною комбанків являється лише Ексімбанк
(Експортно-Імпортний банк). За формою організації, серед приватних банківпереважають акціонерні, у вигляді, товариств відкритого та закритого типу.
Комерційні банки, в залежності від виконуваних операцій, бувають універ -сальними і спеціалізованими.

В даний час на Україні всі комерційні банки прагнуть бути уні -версальнимі, хоча далеко не всі вони виконують спектр банківських операцій
(схема 2). У залежності від території діяльності комерційні банки де -ляться на міжнародні, республіканські, регіональні. Міжнародні банкистворюються за участю іноземного капіталу і можуть мати філії в іншихкраїнах. В Україні вони тільки починають з'являтися, їх створення, неподдержіваеться Українським Національним Банком так, як захоплення ключовихпозицій, до яких перш за все відноситься банківська справа, представляєвелику небезпеку для себе (економіки), що перебуває в стадії глибокогоекономічної кризи.

До республіканських комерційних банок відносяться банки: "Україна",
"Промінвестбанк", "Ексімбанк", "Ощадбанк" - що мають розгалужену мережуокремих філій по всій території України. Більшість же комерційних чеськихбанків є регіональними. Вони обслуговують клієнтів, як пра-вилопевної області, міста, району чи ж регіону.

Залежно від організаційної структури, на ряду з багатофіліальнимибанками існують безфіліальні банки, багато з них працюють успішно.
Хоча конкурувати з великими банками усе важче. Одна з основних цілейкомерційних банків - це одержання прибутку, що є джерелом виплатидивідендів, акціонерам створення фондів банку, базою підвищеннядобробуту працівників банку.

Прибуток банку являє собою різниця між його валовим доходом івитратою. Валовий дохід залежить насамперед від обсягу його кредитнихвкладень та інвестицій, розміром процентної ставки - по видаваних кредитах,від величини і структури активів банку. Основним джерелом доходівбільшості комерційних банків являються%-ти, стягнутих з боржників закористування позичкою. Це об'ясняеться тим, що банки являються фінансовимипосередниками перерозподілу грошових коштів між ними, у кого вонививільнилися і тими, у кого з'явилася тимчасова потреба.

Розмір кредитної ставки за користування кредитом, обирається впроцесі переговорів між банками і позичальниками, при укладенні предметногодоговору. Причому, він не однаковий не тільки в різних банках, але в одному ітому ж банку по відношенню до різних позичальників. Банки також можуть отримуватидоходи від операцій з цінними паперами, але оскільки ринок цінних паперівпочинає формування в Україні, то і доходи банків від цих опрецій поки незначні. Операції з іноземними валютою та цінними паперами проводятьсябанками що мають на це ліцензії, видані відповідно НБУ і Мінфіном
України. Банки здійснюють для своїх клієнтів широкий спектр послуг --надання гарантій і доручень клієнтів, розрахунково-касовеобслуговування, довірчі консультації, аудиторські, лізингові,фекторінговие послуги, операції з монетарними металами. Ці операціїприносять дохід, як правило у вигляді Комісійні вознагрожденія та іншихвидів оплачуваних послуг. Частка цих видів у валовому доході кожного банкуне однакова і залежить від виконуваних операцій та їх обсягу. Слідзазначити, що часто надані послуги за певних обставин можутьпринести не дохід, а збитки. Тому, комбанки повинні досить обережнопідходити до здійснення цих операцій. Багато комбанки беруть плату зі своїхклієнтів за здійснення розрахункових операцій, перекладних, Жена,касових. Ця плата повинна покривати всі витрати на здійснення розрахунковихоперацій, у тому числі плату банку регіонально-розрахункового, за здійсненняекстрених платежів. Деякі великі банки з метою позбавлення від малихклієнтів, які їм часто не вигідні, можуть домагатися перекладу або своїхрозрахункових рахунків в інші банки, шляхом підвищення плану за вчиненнярозрахункових операцій.

Витрати комерційних банків, як і в будь-якій іншій галузі, можнапідрозділити на відносно-постійні і відносно-змінні.
Щодо-постійні являються витратами банків на заробітну плату інарахування на неї, бланки і канцелярські приналежності, зміст поме -щеній, охорони, амортизаційні пречісленія і т.д. Правда в довгостроковомуплані і ці витрати змінних.

До перемінних витрат відносимо: виплата відсотків за вкладами депозитів іміжбанківського кредиту за залишки коштів на розрахункових рахунках. Вонизалежать, як від обсягу залучених банками кредитних ресурсів, так і від їхстои-мости. До цих витрат відносяться: також плата за послуги регіональної тарегіонального розрахунково-касового центру за здійснення розрахункових операцій,забезпечення готівкою. Перемінними можуть бути витрати на рекламу,на відрядження, поштово-телеграфні витрати й інші. Відповідно додіючої методики, комерційні банки визначають прибуток або збитки від своєїдіяльності. Щоквартально розподіл прибутку банку осуществляеться попідсумками діяльності за рік, відповідно до рішення загальних зборівакціонерів банку. Протягом року прибуток розподіляється у вигляді авансу наоснові встановлених пропорцій. У залежності від податковогозаконодавства банки сплачують податки до держбюджету і місцевий з прибуткуабо доходу. Після сплати податків і штрафів, що накладаються податковою інспекцією
НБУ й іншими органами з прибутку банків, виробляються відрахування в йогорезервний фонд у розмірі не нижче 5% прибутку залишається в розпорядженнібанку. потім здійснюється відрахування у фонди економічного стимулюваннябанку, на благодійні і спонсорські заходи на виплатувинагород керівництву банку. З суми, що залишилася виплачуютьсядивіденди акціонерам. Все інше може бути спрямована на індексаціюакцій або ж на приріст умовного фонду банку. Збитки за підсумкамидіяльності за рік покривається за рахунок його резервного фонду, а при йогонедостатності за рахунок зменшення фонду. При збиткової діяльності банкуакціонерами чи національним банком, надається альтернативний вибір провирішенні питання, щоб банк у майбутньому чітко функціонував. Прибутокє найважливішим показником оцінки діяльності комерційних банків. Вонавикористовується аналітиками для визначення рейтингів банків на основі їхбалансів. Нині у нас за рубежем поки немає загальноприйнятої методики нарахуваннярейтингів комбанків. Тому рейтинг розрахований за різними методиками. Можутьістотно розрізнятися, а отже різними будуть оцінкидіяльності банків (схема 3). Оскільки методика має свої поло-жітельниеі негативні сторони, необхідно відібрати з них такі, кото-риенайбільш повно характеризують діяльність банків. Для цього перш за всеслід установити загальну для всіх банків форму балансу. Правильно визна -поділені рейтинги балансів дозволяють клієнтам обрати ті з них, якіможна буде без ризику поміщати і вкладати свої гроші.

§ 2 Методика впливу Центрального банку на ринкову економіку.

НБУ організований у 1991р. на базі колишньої Української республіканської кон -тори Держбанку СРСР і її обласних управлінь.

Він являє собою систему єдиного банку і включається - центральнийап-Параті у м.Київ, Кримське республікансное і 24 обласних управління.
Управ-ня НБУ діють від його імені в межах наданих їмповноважень і функцій. Вони підзвітні Правлінню банку. Структурнимпідрозділом Національного банку виступає апарат інколаціі.Руководящіморганом Центробанку України є Правління, склад якого призначається
Президентом і Президією Верховної Ради України за поданням
Голови Верховної Ради строком на 4 года.НБУ не є не залежністьмим, він підлеглий Верховній Раді й оперативно підпорядкований Кабінету мініс -трів України. Голова правління НБУ входить до складу кабміну. Верхов -ний Рада щорічно затверджує основні напрямки грошово-кредитноїполітики, а також розглядає звіт про роботу НБУ і затверджує розподіл -ня його прибутку. Практику НБУ, його оперативна діяльність по грошово -кредитному регулюванню координується, він із програмою дії і прак -тичної роботи кабміну України. Законодавство України предопріделі-лопобудову банківської системи відповідно до дворівневим принци -пом організації.

НБУ є банком 1-го рівня. Він виконує традиційні функції ха -рактерние для Центрального банку держави: є еміcсіонним кредит -вим центром держави, банком-банків і банкіром-уряду. НБУ -надано монопальное право на випуск грошей, в обігу Скарбник -ство Міністерства фінансів України не мають права емісії грошей і осущес -твляет фінансування державних витрат у межах надійшлидоходів до бюджету, а також отриманих кредитів. Цим самим позначенакредитна основа сукупного грошового обороту України. На НБУ покладеновідповідальність за створення матеріально-технічної бази виробництвавласної валюти (гривні), він визначає організаційно-технічніоснови здійснення, готівково-грошового обороту 1) Правила перевезення,зберігання та інкасації грошової готівки 2) правила виконання касовихоперацій банками та господарськими суб'єктами 3) створює і управляє резер -внимі фондами, банками 4) встановлює ступінь платоспроможності де -ніжних знаків, як розрахунковий Центр країни НБУ встановлює правила про -ведення безготівкових розрахунків з господарюючими суб'єктами, а також гаран -тірует, розрахунки між комбанками в Україні. Він представляє інтереси го -сударство у відносинах з центральними банками інших країн, в міжна -них фінансових установах.

Найважливішою задачею банку виступає налагодження системи міжнароднихміжбанківських розрахунків і в першу чергу з країнами СНД. НБУ уста -встановлюються правила і проводить реєстрацію комерційних банків на території
України. Як Банк-банків, він веде рахунки комерційних банків, встановлюєправила функціонування міжбанківського кредитного ринку в Україні. НБУорганізовує касове виконання бюджету банковс системи України,надає кредити уряду України. На нього покладено виконанняоперацій з розміщення державних цінних паперів, обслуговування внут -реннего боргу государства.Видача кредитів уряду здійснюєтьсязгідно рішення Верховної Ради України. НБУ заборонено фінансуватидефіцит державного бюджету (схема 5), крім того на НБУ покладеновиконання операцій, пов'язаних з функціонуванням валютного ринку України.
Він, за згодою з кабміном України, установлює функціональновалютний курс національних грошей, створює валютні резерви організацією,операції з монетарними металами. На НБУ покладено регулир-ваннябанківських операцій, пов'язаних з обігом приватизаційних цін-них паперів,встановлення форм депозитів, приватизаційних паперів, установ-ня умовїх обліку, зберігання і погашення. Основним економічним завданням банкує забезпечення стабільності національної грошової одиниці. На їїрішення спрямована система грошово-кредитного регулир-вання.

НБУ - здійснює нагляд за діяльністю комерційних банківських відділень -лений, філій представництв на території України. Він спрямований назабезпечення стабільності банківської системи, захист інтересів вкладників,зміна зменшення витрат у діяльності комерційних банків.
Зміст нагляду, обумовлених повноважень, встановлених Законом
України про банки і банківську діяльність. Функцію нагляду здійснюєуправління з банківського нагляду НБУ. Операції по нагляду виконуютьрегіональні управління.
НБУ відповідно до доведеної їм програмою, завданнями управління з бан -ського нагляду. Забезпечення ринкової стабільності банків - необхіднаумова ефективного функціонування економіки. Банк як комерційнепідприємство, зацікавлений у найбільш прибутковому вкладенні наявних великихресурсів. Законодавством України регулювання ліквідності комерційнихбанків можливо по національності, банк із преміненіем методівекономічного адміністративного впливу. Відповідно до законодавства всвоєї діяльності, комерційні банки зобов'язані дотримуватися економічніпріоретети встановлюються національним банком. Рішенням НБУвстановлюється мінімальний розмір умовного фонду комерційного банку. Церегулює кількість знову створюваних комерційних банків.

Оскільки кредитно-банківська система має важливе значення дляекономіки країни, вона служить об'єктом ретельного нагляду і регулювання,як з боку НБУ, так і з боку вищих органів державної владиі управленія.Надзор за комерційними банками і регулювання їхньоїдіяльності переслідує головним чином 2 мети: забезпечення стійкості ізапобігати-вання банкрутства банків. Обмеження концентрації капіталів уруках небагатьох банків з метою недопущення монопольного контролю надгрошовим ринком. Це досягається шляхом установлення НБУ економічнихнормативів, що регулюють діяльність комерційних банків, і здійсненнянагляду за їх діяльністю. Для дотримання встановлених НБУ --економічних нормативів і запобігання санкцій з його боку, комерційнібанки повинні проводити систематичну роботу. На сьогоднішній день НБУнадає давно великі кредити уряду і в результатінесвоєчасної виплати боргів. Борг уряду НБУ складає 11055млн. гр. Сьогодні НБУ має кореспондентські відносини з 30 - юіноземними банками. Політика НБУ спрямована на поступовулібералізацію валютного ринку України, початок давати позитивнірезультати.Необходімо сказати, що тільки обсяг торгівлі з 3-х валютах
(долари, марки, рублі) в перші місяці цього року збільшився в 3 рази, попорівняно з минулим роком. За останні роки НБУ зумів узяти під контрольситуацію на грошово-кредитному ринку України. НБУ, дотримуючись монетарноїполітики, зміг вивести Україну з гіперінфляції 1993 р., коли і рівеньбув вище 10.000%. У 1994р. знизив рівень інфляції до 401%, 1995р. - 182%і вже до грошової реформи рівень інфляції був 1% (схема 4).

НБУ - орган, покликаний контролювати стан комерційних банків,давно і серйозно займатися нормотворчістю, оперуючи безліччюнаданих йому важелів і періодично регулюючи банківські параметри.
Наскільки ті або інші дії НБУ були ефективними, у той чи інший періодсказати складно, проте досить число прийнятих норм діяли довгоабо не дуже діяли, ну будемо об'єктивними.

НБУ просунувся в реалізації всіх декларування напрямків своєї діяль -ності, хоча й існують "білі плями", але в цьому не можна звинуватититільки Центральний банк.

§ 3 Проблеми становлення сучасної банківської системи в Україні.

Слід зазначити, що в даний момент існують проблеми в діяльностікомерційних банків в умовах кримінальної економіки України. Першза все, це пов'язано з обьектівниє причинами фінансових труднощів убанківській системі, які виникають із загального джерела економіки країнибрак відповідного досвіду і відповідно підготовки фахівцівдля функціонування в умовах ринкових реформ. Разом з цим, взначною мірою фінансові проблеми банків пов'язані факторами, у томучислі дуже ризиковані кредитною політикою їх керівників у гонитві зависокими доходами, не вирахуваній витратами на розвиток фінансів безпіднесення її потенційної прибутковості та інші. Ключовим факторомстійкості і конкурентноздатності банківської системи в ринковійекономіці, є наявність власного капіталу, банки, статутні фонди,які формуються в грошовій формі, несуть максимальні збитки відзнецінення національної валюти. Так в період масового створення новихкомбанків (1992р. - 1993рр.) загальний статутний фонд банківської системи зрісв 350 раз тоді, коли в доларовому ісчесленіі (за ринковим курсом) ці 2року впав: 42.000.000 $ - на початок 1992р., 75.000.000 $ - нарешті
1992р; 36.500.000 $ - на кінець 1993р. За останні 1,5 роки статутні фондикомерційних банків в доларовому еквіваленті збільшилися в 54 рази, яксвідчить аналітична інформація, на період максимальної інфляціїпотрапляють значні витрати банківського капіталу (схема 6). Другимсерйозним фактором впливу на ліквідність і платоспроможність банків, єпроблема несвоєчасного повернення позичок, збільшення бюджетної,кредитної задолжності.Без введення кардинальних змін, що стосуєтьсявиправлення даної ситуації з поверненням кредитів, збільшується загрозавтрати ліквідності банківської системи України. На кінець 1996р. загальна сумазаборгованостей за простроченими кредитами, що підлягає поверненнюкомерційним банкам НБУ становить 24млн. гр. що становить 11 -% відзагальної суму заборгованостей за кредитами НБУ. Як відомо існує двагрупи банків: державні (ощадбанк, Ексімбанк), що булидержавні, спеціалізовані, зараз корпоратизовані
(Промінвестбанк, Укрсоцбанк "Україна") і банки нової хвилізареєстровані в період 1989-1997рр. Сім років тому гос. банки займали
100% банківського сектора, і сьогодні вони пов'язані з державою (4 з нихє уповноваженими по обслуговуванню бюджету), що приносить їмнестолько доходів, а стільки збитків, у зв'язку з необхідністю кредитуватинерентабельні проекти уряду за його соціально - політичним, а неекономічних причин. Не приховуючи ні від кого можна сказати, що сьогодні наринку важко всім, у тому числі і банкам, прибутковість яких у середньому
1996р. впала більш ніж на 25%, а прибутковість капіталу більш ніж на 36%. У
1996р. гроші заробляти було важче, навіть у порівнянні з 1995р.
Існує ще одна проблема сплати дивідендів. Чим нижче прибутковістькапіталу, тим нижче дивіденди акціонерів - закон ринку. У той же час, ніжбільше статутний фонд, то на загальну кількість акцій ділиться прибуток, тимнижче діведенди акціонеров.С одного боку банки протягом декількохроків перебувають у лещатах вимог Верховної Ради і НБУ. За формуваннюстатутного фонду (норматив - 500.000 екю або 1,184 млн. гр.) на 01.01.97, а зіншого боку імются складні проблеми, з акціонерами які постійновкладають кошти.

Банки можуть формувати свої статутні фонди, через розподілвласного прибутку, залучення прибутку, заробленої суб'єктами абогосподарської діяльності вільних коштів громадян. Різниця в динаміціроботи, капіталів статутних фондів і банківського прибутку говорять про те, щопротягом 1997р. формування банків стало не тільки за рахунок отриманоїприбутку, скільки за рахунок коштів сторонніх. Велику абсолютно зрозумілупроблему нової незалежної держави надають собою комерційнібанки, не виконання вимог Верховної Ради про оплату мінімальнихрозмірів своїх статутних фондів на відповідні контрольні дати, на 1
Січень 1997 13 банків не сплатили, не зарігестріровалі обов'язковеувелеченіе статутного фонду в розмірі еквівалентної 500.00 ecu.

ПРИМІТКА

Протягом 1992-1997рр. з республіканської книги реєстрації банків би -ло виключено 32 комерційних банку. Сьогодні в Україні функціонує 188банків і 2284 їх філії. Ситуація ускладнюється ще тим, що значначастина банків, які не виконують вимог від збільшення статутного фонду ство -дані в ще закритих акціонерних товариствах для обслуговування окремихпідприємств, які є їх же акціонерами. Ряд цих же акціонерів наме -реву, перш за все зібрати кошти інших підприємств і населення
"для вирішення" так би мовити своїх проблем. Це збільшує ймовірністьбанкрут -ства малих банків, породжуючи додаткове джерело нестабільності в бан -банківської системи. Тому, вимагає прискорення зростання статутних фондів банку здиверсифікацією відповідальності установ за майбутнє конкретних банків. НаПротягом 1997р. спеціально створеною комісією НБУ з питань нагляду ірегулювання діяльності банків було вжито заходів про видачу чи-ценз направо здійснення банківських опрацій 175 комерційним банкам.
У 1997р. була підготовлена інструкція № 10 - "про порядок регулювання тааналіз діяльності комерційних банків ". Вона дозволяє стандартизують -вати, робити комплексно-еконноміческій аналіз банку з єдиної точкизору.

Система базування заснована на аналізі основних показників фінансового

стану банку, а так само дає збільшення його основних компонентів.
Такимчином, вона є єдиною системою, за якою проводиться аналіз, як
НБУ так і самими комерційними банками. Але крім негативних факторів банків -ської системи є позитивні.

Поза сумнівом за 1997р. пішли свої позиції Приватбанк у групу великих
"нових банків", вирвався Укрбанк, Укрінбанк, "Укредітбанк", Вабанк.
Усілісь позиції "Правексбанку", "Зевс". Найбільшою ж великою "втратою" надав -ся Продбанк, його річного балансу сьогодні в розрахункових цінах.

Висновок

Банківська система України найбільш контроліруемией і регульованийсектор недержавної економіки і державний контроль. Національ -ний Банк потихеньку опановує новинками керувати нею. Свідченням то -му, останнім часом тенденція зміцнення банківської системи, припиненняраптових падінь великих і малих банків. Банкрутство вобщем то продол -жается, раптовим воно вже ні для кого в банківській системі не є, по-

кільки причини цих явищ як прищепило залишилися в 1994р. і до того ж цихсуб'єктів все "знають в обличчя". Природно бувають приємні несподіванки.
А проведення черезчур ризиковані кредитної політики в комерційному банку,створення якого сьогодні обходитися понад 1.000.000. $, Навчені гіркимдосвідом засновниками не схвалюється. Тим більше, що банки, що мають нор -мальна матеріально-технічну базу та ефективний спектр ліцінзірован-нихвалютних операцій коштує набагато дорожче.

Тим неменш стан багатьох банків "додержують" в шквальні періодибанкротсвтв залишається бажати кращого. Рідко який банк не має на балансі
"рахунків 620,622,897 (прострочені або пролонговані кредити), яківже часто є безнадійними. Банківська система 1997р. в періодпроведення грошово реформи, здавало суспільство іспит на міцність іефективність. Адже таке масштабне обегосударственное захід якзміна грошової одиниці, досить безболісно, в зжатие терміни булоздійснено в основному приватними структурами. Тим самим комбанки затвердилисвою життєву здатність і систематизує елемента економічноїсистеми. Живе в умовах економічного спаду і постійно мінливого (дотого ж не завжди в кращий бік) законодавства, впроваджуютьсяінвестиції.

На сьогоднішній день в Україні діє дворівнева банківська сис -тема, яка включає в себе 188 банків (на 10.11.97г.). Сюди входить НБУ,
2 державних банки, Ощадбанк, Ексімбанк. В основному в Україніпереважають банки у вигляді закритих акціонерних заг?? ств, майже всікомерційні банки в Україні універсальні.

Основні джерела доходів комбанків:
-% За користування кредитом;
- Вклади від населення;
- Операції з цінними паперами (сьогодні тільки починають встановлюватися).

Центробанк України є "Банком-банків", банкіром уряду,емісійним центром держави.

НБУ встановлює правила і проводить реєстрацію комерційних банків,встановлює нагляд за їх діяльністю.

На сьогоднішний день існує безліч проблем у банківській системі,які усуваються, шляхом введення додаткових законів у банківськусередовище.

Висновок.

Банківська система України - це молоде і досить перспективний ядроу системі кредитно-грошових відносин. Воно тільки стає "на ноги", нувже першого та найважчі кроки - зроблено. Природно, існує мно -дружність недорозумение у відносинах між комбанками та НБУ; НБУ і пра -вітельством і т.д.

Велике питання можна поставити над відносинами між вкладчікаі ікомерційними банками - це саме "болюче місце" у банківських відно -шеніях. Адже не секрет, що ряд комбанків створені своїх особистих проблем.
Але я сподіваюся, що незабаром вони зникнуть оскільки їх витіснили більш кон -курентно і платоспроможні "трастові" комбанки. Банківська системає перспективним сектором економіки України і сама може вказативірний шлях до виходу з економічної кризи.

Література

1 "Основи банківської справи" від Мороз А.Н. - 1994р.
2 "Банківська справа" Бабічевская Ю.А., Москва - 1994р.
3 "Банки України: вчора, сьогодні, завтра" Фінансова Україна - 22.04.97,

18-19 стор
4 Банківська система в Україні в 1996р. "Бізнес" 1994р. 04.03. стор 16-17
5 Кризові явища в банківській системи України 1996р. № 9 стр. 83-85
6 Кодекс банківської етики також необхідний як і стабільність банківської системи України "Київські відомості" № 19 1997р. стор 49-52
7 "Банки України": "" економіка і політика "," Банківська справа "- 1996р. № 4

стор 49-52
8 Невірній ходою до перемоги капіталізму "Бізнес" 1997р. стор 15-18
9 "На межі ліквідності" Бізнес 1997р. 03.06 стор 24-26
10 "Кодекс банківської етики" - стаття "Киевские ведомости" 1996р.
14.11. стор.6