Економіко-географічне положення

Н. Н. Баранський

Визначення.

Термін "положення" розповсюджений досить широко. Всього частіше під становищем розуміють: стільки-то градусів східної чи західної довготи і стільки-то градусів північної чи південної широти. Найпопулярніше розуміння цього терміна зустрічається тоді, коли в поняття "положення" включається ставлення даного пункту або частини території до яких-небудь сусіднім хребтах, горам, моря і т.д.

В економічної географії положення території припадає визначати не тільки по відношенню до фізико-географічним даними, а й також по відношенню до умов, створеним руками людини в процесі історії. Для економічної географії надзвичайно важливо положення цієї країни (та й взагалі досліджуваного ареалу) до шляхах, ринкам, великим центрам (промисловим, торговим, адміністративним, культурним).

Таким чином, положення - це є відношення даного пункту або ареалу до яких-небудь географічним дпнностям, узятих поза цього пункту або ареалу. Економічна географія розуміє під становищем відношення будь-якого місця, району чи міста до поза його лежачим даностей, які мають те чи інше економічне значення, - все одно, чи будуть ці даності природного порядку або створені в процесі історії.

Важливість положення.

Звідки ми можемо переконатися що положення країни дійсно має велике економічне значення? Найкраще в цьому переконатися із прикладів, а саме -- якщо ми візьмемо для порівняння такі країни, які за своїми природними умовами близько підходять один до одного, а разлічіаются за своїм становищем.

Візьмемо Швецію і Урал. З одного боку, ви маєте хребет, що лежить уздовж морського берега, біля моря, що виходить до країн Європи, давно вже розвинувся, а з іншого -- хребет, що лежить на кордоні Європи та Азії і дуже далеко захований від моря. Швеція, распологая зв'язком по морю з уже розвиненими країнами, могла розвинутися значно раніше Уралу; Урал мав чекати і залізниць і багато чого іншого, перш ніж він міг почати по-справжньому розвиватися.

Порівняємо Сибір і Канаду. Можна побачити, що відстані більшій частині Сибіру і Канади від берега моря дуже різні. Як ні велика Канада, але в порівнянні з Сибіром вона набагато менше. Канада по обидві сторони має незамерзаючі порти - Ванкувер на Тихому океані і Галіфакс на Атлантичному океані, крім того, в літню пору по Гудзоновій затоці теж можливо морське сполучення (порти Черч і Нельсон). З огляду на все це не варто дивуватися, що Канада на певний відрізок часу помітно випередила Сибір у розвитку.

Нарешті, візьмемо Швейцарію і Кавказ. Це гірські країни з різко пересіченим рельєфом, з різко вираженою вертикальною зональністю, з надзвичайно великим своіобразіем і різноманітністю природи. Швейцарія лежить у центрі Західної Європи і з усіх боків оточена країнами, що мали можливість швидко і легко розвиватися; Кавказ лежить на перешийку, що з'єднує Європу та Азію і що є зоною, де відбувалися зіткнення різних культур. Через різницю в положенні умови розвитку Кавказу виявилися зовсім іншими, ніж умови розвитку Швейцарії.

Як видно з прикладів, особливо важливе значення для економічної географії має становище країни по відношенню до світових шляхах, найбільшим ринків, промисловим центрам і т.д.

"Сусідські" положення.

Особливо виділяють ще так зване "сусідське" положення, інакше кажучи -- характер найближчого оточення. Особливо цікаві сполучення виходять в умовах капіталлістіческого суспільства при сусідстві контрастних, протилежних районів.

Подивимося на стан нашого Заходу. В умовах царської Росії ця територія була виключно слабо індустріалізірованаі в той же час відрізнялася інтенсивним сільським господарством. Обидві ці особливості Заходу значною мірою пояснювалися самим положенням цієї території. У Заходу вийшло таке положення, що галузі промисловості, що орієнтуються на зовнішнє сировину і зовнішній ринок, "скочувалися" до Петербургу, Ризі, Варшаві, а галузі, які орієнтуються на зовнішнє сировину, на внутрішній ринок, - до Москви. У межах Заходу в результаті конкуренції сусідів вийшло пусте від промисловості місце. Т.ч., вказані особливості положення разом з рядом інших факторів у капіталістичних умовах значною мірою сприяли формуванню господарства західних губерній в зазначеному вище напрямку.

Положення по відношенню до вогнищ війни.

Взагалі обмежуватися в економічній географії тільки однієї голої економікою, замикаючись і відгороджуючись від усього іншого, не можна. Візьмемо, наприклад, відношення країни до вогнищ війни. Як відомо, Західна Європа історично зробилася і до недавнього часу залишалася вогнищем війни; в силу цього ніяк не можна не враховувати положення по відношенню до такого вогнища війни.

США своїм швидким економічним підйомом у другій половині XIX ст. теж у значною мірою зобов'язані своєму положеніюв стороні від вогнищ війни. Це становище дозволяло США ті 1-1.5 млрд. золотих рублів, які великі імперіалістичні держави Європи щорічно витрачали на озброєння, вкладати протягом ряду десятиліть, аж до першої світової війни на будівництво міст, рудників, заводів, залізниць і т.д. Крім того, час від часу європейським державам доводилося терпіти великі збитки від військових дій. Ясно, що не враховувати положення країни по відношенню до вогнищ війни ніяк не можна.