Міністерство освіти України

Київський державний торгівельно-економічний університет

Кафедра банківської справи

Дипломна робота

на тему:

"Споживче кредитування та перспективи його розвитку в Україні"

(на матеріалах Ощадного банку України)

Студента V курсу,

ФБС, денної форми навчання, спеціальності Кошки М.М.

7.050105

Науковий керівник: к.е.н. доц. Циганов С.А.

Науковий консультант: ст.викл. Кустова Н.П.

Київ 1999

Реферат

Студент Кошка Микола Миколайович виконав дипломну роботу по спеціальності № 7.050105 (банківська справа) на тему «Споживче кредитування та перспективи його розвитку в Україні »

В роботі розглянуті сутність, класифікація, характеристика тапорядок здійснення основних видів споживчого кредитування (кредит нанагальні потреби, кредит на споживчі цілі, кредит на капітальні затрати),наведено відомості про сучасний етап розвитку споживчого кредитування,надання кредитів клієнтам, розглянуті схеми іпотечного кредитування.

Проаналізовано динаміку та структуру в розрізі строків кредитуваннята регіональних управлінь, проведено оцінку тенденцій змін розміщеннякоштів банку, проведено порівняльний аналіз рейтингового методу оцінкикредитоспроможності позичальника - фізичної особи, що використовується приоцінці кредитоспроможності в Ощадбанку України, з методиками, якимикористуються провідні світові банки при проведенні аналізукредитоспроможності позичальника - фізичної особи, серед них провідніфранцузькі та німецькі банки.

Розрахунки проведено на основі даних Державного спеціалізованогоощадного банку України.

На основі проведеного аналізу розробленні рекомендації щодоудосконалення роботи банку з іпотечного кредитування, запропоновані новісхеми житлового кредитування.

ключові слова:

Споживчий кредит, кредитоспроможність, іпотека, довгостроковий кредит,кредитний процес, короткостроковий кредит, система кредитного скорингу,ціна кредиту, застава, ломбардний кредит, кредитна картка.

РЕЦЕНЗІЯ на дипломну роботу студента 1 групи V курсу Факультету Банківської справи

Київського державного торгівельно-економічного університету

Кошки Миколи Миколайовича на тему:

"Споживче кредитування та перспективи його розвитку в Україні"

Зважаючи на те, що на поточний момент нормативна та методологічна базащодо кредитування населення України є недосконалою та потребує значнихзусиль щодо її подальшого удосконалення як з боку держави в частинінормативного регулювання кредитних операцій, так і з боку комерційнихбанків в частині розробки методик кредитування, покращання якостіобслуговування клієнтів та створення нових банківських продуктів длянаселення дослідження споживчого кредитування населення та перспектив йогорозвитку в Україні, на наш погляд, є дуже актуальним.

У представленій дипломній роботі висвітлені основні напрямки таметоди споживчого кредитування населення, що існують на даний момент упрактиці роботи Ощадного банку України та проведено порівняльний аналізметодик кредитування населення, що застосовуються у практиці роботи
Ощадбанку, інших вітчизняних та іноземних банків, а також детальновисвітлено процес кредитування фізичних осіб на всіх етапах йогопроведення, починаючи з розробки стратегії кредитування і закінчуючиконтролем за погашенням кредиту, включаючи роботу з проблемними кредитами ..

В роботі розглянуто такі специфічні форми аналізу кредитоспроможностіпозичальника-фізичної особи, як використання методу кредитного скорингу,який є досить новим для вітчизняної банківської системи, особливо прироботі з фізичними особами, докладно проаналізовано досвід провіднихєвропейських банків в цьому напрямку.

Позитивним, на наш погляд, є також те, що автором опрацьовано новісхеми житлового кредитування, які використовуються, як за кордоном, так іті, що використовуються банками СНД. В роботі наведено ряд процедур,реалізація яких сприятиме розвитку житлового кредитування в Україні.

Разом з цим, на нашу думку, автору в дипломній роботі доцільно було бприділити більше уваги питанням створення нових кредитних послуг длянаселення.

В цілому робота носить науковий характер і заслуговує високої оцінки.

Враховуючи складність теми та високий рівень і якість її опрацювання,вважаю за необхідне рекомендувати роботу Кошки М.М. "Споживче кредитуваннята перспективи його розвитку в Україні "до захисту та з врахуваннямрезультатів захисту оцінити за найвищим балом.

Рецензент
Заступник директора департаментукредитно-інвестиційної діяльності
Ощадного банку України С.О. Подрєзов

ЗМІСТ

Вступ 3

Розділ 1.Концептуальі інституціональні основи організації споживчого кредитування 9

1.1 Необхідність та сутність споживчого кредитування 9

1.2 Організаційно-економічні умови споживчого кредитування в сучасних умовах 25
Розділ 2.Механізм реалізації споживчого кредитування в Ощадному банку

України 46

2.1 Аналіз організації споживчого кредитування в Ощадбанку України 46

2.2 Аналіз кредитного портфелю 67

2.3 Аналіз кредитоспроможності позичальника 93
Розділ 3. Проблеми і перспективи розвитку споживчого кредитування на

Україні 104

3.1 Оцінка сучасного стану споживчого кредитування на Україні 104

3.2 Основні напрямки розвитку споживчого кредитування на Україні

108
Розділ 4. Комп'ютерна реалізація дипломного дослідження 140

4.1 Автоматизація банківської системи Ощадбанку України 140

4.2 Комп'ютерна реалізація комплексу задач "Аналіз фінансового стану позичальника - фізичної особи" 144 < p> Висновки та пропозиції 151

Список літератури 160

Додатки 165

ВСТУП

Актуальність. В останній час споживче кредитування набуває все більшоїактуальності. Пов (Зано це з тим, що всі ланки суспільства прагнутьефективно функціонувати, а без розвитку всіх напрямків банківськоїінфраструктури, насамперед споживчого кредитування, не можливий нормальнийрозвиток суспільства, а саме всіх його категорій (верст населення).
Особливо актуально це питання стоїть перед молодим поколінням. Длянормального проживання яким відразу хотілося мати власне житло, можливістьйого обладнати. Говорячи про це, я маю на увазі не предмети розкошу, аелементарні засоби для існування, які є необхідними для нормального іщасливого проживання як молодих сімей так і інших верств населення. Аджеякщо ми хочемо побудувати багату і високо розвинуту країну, то це можливолише при тій умові що кожен член нашого суспільства буде жити в добробутіта щасті. А цю проблему в деякій мірі можна вирішити за допомогою такогобанківcького продукту - споживчий кредит. Адже квартиру, телевізор, меблі,холодильник та інші речі тривалого користування, які людині вкрай необхіднідля нормального існування людини як члена нашого високо розвинутогосуспільства.

З початку перебудовчіх часів поступово стало не привабливим продуктом для більшості банків. Насамперед причинами цього стали високі темпи інфляції та, як правило, довгостроковий характер кредитування, тоді як банки надавали перевагу короткотерміновім кредитам під торгівельні операції.

Але з часом все змінюється, і ті тенденції які існують в усьому світі не залишилися поза нашою увагою (так за статистичними даними у високо розвинутих [1] країнах близько третини обсягу всіх кредитних угод припадає на кредитування фізичних осіб, тобто на споживче кредитування). То ця тема стає все більш актуальною для нашої країни на даний час. Свідченням цього є як державні програми по житловому кредитуванню молодих сімей так і початок активізації роботи деяких банків на цьому сегменті ринку. Зрозуміло, що спочатку ці послуги орієнтовані на більш заможних громадян нашого суспільства але з часом рамки цих категорій розширюються і є надія що не за горами ті часи, коли цей банківський продукт буде доступний кожному законослухняний громадянин. Одним з найбільших комерційних банків в
Україні, який в даний момент займається споживчим кредитуванням, є Ощадний банк України.

Ступінь висвітлення. Свідченням того що дана тема набуває все більшоїактуальності є й той факт, що в останній час починається друкуватися всебільше і більше статей, книжок, [2] які в тій чи іншій мірі стосуються темиспоживчого кредитування. Нещодавно у світ вийшла вітчизняна книжка
«Операції Ощадного банку України», але за своїм змістом вона споживчомукредитуванню майже не приділяє уваги.

В підсумок можна зауважити, що хоч ця тема в останній час стає все більш актуальною і має величезні перспективи для розвитку в банківській системі України, але в українських виданнях вона висвітлена не достатньо да й то переважно в періодичній літературі. За вище вказаним книжкам не тяжко помітити що більш глибокої розробки ця тема набула в російських виданнях.

На нашу думку, це свідчить про те, що впровадження такого банківського продукту як споживче кредитування в Росії назріло таким чином раніше на декілька років, ніж в Україні. Але це відставання не дуже значне, а його причинами, на мій погляд, є те що цією проблемою в Росії почали раніше займатися на рівні держави (в 1996 р. В Росії були прийняті програми президентом стосовно житлового кредитування населення, які передбачали деякі пільги для відповідних категорій населення.)

Мета. В результаті проведеної мною роботи були детально вивченітеоретичні та практичні аспекти, які стосуються як споживчого кредитуваннятак і тих сфер з якими цей продукт стикається. Що стосується теоретичнихаспектів, то вони розглянуті в першому розділі даної дипломної роботи ірозкривають класифікаційні види споживчого кредиту (в залежності відцільового характеру, суб (єктів кредитних відносин, способів організаціїнадання позичкових коштів, форм видачі кредиту, ступені покриття кредитомвартості споживчих товарів, строків надання кредиту) та детально описуютьвсі елементи кредитного процесу з урахуванням тієї особливості, щопозичальником, як правило, є фізична особа.

методологічно - інформаційна база. Дипломна робота виконана наматеріалах Державного спеціалізованого Ощадного банку України. До розглядуприймалися дані за чотири квартали 1998 року та два місяці 1999 року.
Використовувалися відомості журнальних статей та статистичних збірників.
При написанні роботи також користувалися законами та нормативними актами,постановами та положеннями Верховної Ради України, Кабінету Міністрів,
Національного банку України, підвідомчі акти Ощадного банку України,наукові монографії.

Об'єкт дослідження. Виходячи з вивчених мною теоретичних аспектів буладосліджена робота такого суб (єкту банківської системи, як Державногокомерційного спеціалізованого Ощадного банку України на ринку споживчогокредитування. Дослідження базувалося на основі даних Правління Ощадбанку
України по всіх регіональних управліннях України. В результаті цьогодослідження було визначене теперішнє положення Ощадбанку України, вивчено зякими проблемами стикається банк на даному етапі своєї діяльності, процесспоживчого кредитування та методи оцінки кредитоспроможності позичальників
- Фізичних осіб, фактори які впливають на діяльність банку як в серединісамого банку так і з зовні, проаналізована програма дій банку, перспективирозвитку на майбутнє та були мною розроблені рекомендації та нововедення,які були виконані нами під час передіпломної практики в відділі методологіїдепартаменту кредитно-інвестиційної діяльності і конкретно вони стосувалисярозробки положення про іпотечне кредитування.

Робота складається з чотирьох розділів, так в першому розділірозглядаються теоретичні основи споживчого кредитування населення, детальнорозглядаються види та етапи процесу кредитування. У другому розділідосліджується діяльність самого Ощадного банку України, а саме механізмспоживчого кредитування в банку, проводиться порівняльний аналізрейтингового методу оцінки кредитоспроможності позичальника - фізичноїособи, та аналіз кредитного портфелю банку. У третьому розділі спочаткуробиться оцінка сучасного стану ринку споживчого кредитування, а потімрозглядаються основні напрямки розвитку споживчого кредитування в загалі на
Україні, та зокрема в Ощадному банку України, на ведені рекомендації банку,що до роботи із заставою нерухомого майна. У четвертому розділі спочаткуописуються програмні продукти, що використовуються Ощадним банком Українита перспективи розвитку в цьому напрямку, а потім описується безпосереднєвикористання програмних продуктів при проведенні аналізу та приведена схемаінформаційних взаємозв'язків.

На нашу думку, споживче кредитування має величезні перспективи розвитку на Україні і, як визначилося, в процесі її вивчення та розробки дуже цікава. Для мене також ця тема є новим напрямком діяльності банківської системи України (не дивлячись на ситуацію в західних країнах), свідченням цього також є й той факт що даним напрямком діяльності банку займається невелика кількість людей, але з кожним днем все більше і більше банків починають звертати увагу на даний банківський продукт, які бачать в ньому можливість розширення своєї діяльності. Як раз всі ці фактори й вплинули на мій вибір даної теми дипломної роботи.

Практична цінність. В результаті проведеного дослідження за даною темоюна основі реальних даних Ощадного банку України. Враховуючи те, що данийнапрямок кредитування для більшості банків є новим в їх діяльності, дужевелике значення має розробка методологічної бази по відповідномубанківському продукту. Так нами були вироблені та запропонованірекомендації по роботі банку із заставою нерухомого майна. Також буливиявлені основні напрямки розвитку споживчого кредитування які, на нашудумку, будуть розвиватися в найближчому майбутньому найбільш динамічно, цестосується деяких видів як короткострокового так і довгостроковогокредитування. Була запропонована концепція розвитку житлового кредитуваннянаселення з ціллю підвищення доступності житла всім категоріям населення.
Проведено детальний аналіз рейтингових методів оцінки кредитоспроможностіпозичальників - фізичних осіб, як тих що використовуються вітчизнянимибанками так і тих, якими користуються провідні європейські банки.

РОЗДІЛ 1

1 Концептуальні та інституціональні основи організації споживчого кредитування

1.1 Необхідність та сутність споживчого кредитування

Якщо з початку звернутися до історії споживчого кредитування ще в
Росії до 1917 року, то перші кооперативні заклади дрібного кредиту в Росіїбули створені в 60 - х роках ХІХ ст. - Позики - збережні товариства.
Вступний внесок в подібне об'єднання був встановлений на рівні 1 крб., Апайовий - 50 крб. Максимальний розмір позики був можливий до 80 крб.терміном на 6 місяців. Однак при нестандартних обставинах позика могла бутипродовжена ще на три місяці. Позика - збережні товариства виручали селян,що не могли розплатитися з розтовщікамі, допомагали знижувати таліквідовувати недостачі, перешкоджали тенденції до розорення села. Привидачі кредиту в позик - збережніх товариствах враховувалисьпрацездатність позичальника, його належність, нравові переваги і т. ін. Уякості забезпечення кредиту в заставу допускався придбано інвертар,надлишки сільськогосподарської продукції та домашня худоба.

До початку ХХ ст. в народному господарстві Росії (територія Українивходила до складу Росії) були створені умови для успішного розвиткукооперативної організації невеликих сум кредиту, але вже не у формі позики
- Збережніх товариств, що потребувалівідсвоїх членів пайові внески, акредитних, що не потребують паїв. Підйом в розвитку кредитної кооперації,що почався після 1905 року досяг кульмінації до 1912 року.

Кредитні товариства видавали позики, як короткострокові - на один рік,так і довгострокові - терміном на п'ять років з 12% річних. Призначенняпозик, що видавалися кредитними товариствами, було сільськогосподарським:купівля землі, її оренда, обробіток та удобрення, купівлясільськогосподарських знарядь, худоби, насіння, кормів для худоби та т. ін.
Крім того, кредитні товариства могли видавати, так звані, кустарно --ремісніцькі позики на купівлю знарядь кустарно - ремісніцького виробництва;могли бути й "виробничі позики загального призначення": найм робочої сили,здійснення господарських будівель, спорядження для промислів, якіпередбачали тимчасове залишення місцяпостійного проживання. Наочно, щокредитні товариства ризиковано видавати й невіробнічі позики: на купівлютоварів для продажу, сплати боргів, осбісті витрати та жилі будівлі. Тількипри повній наявності інформації про клієнта можна було дозволити собікредитування такого великого кола інтересів позичальника.

Розмір відкритого кредиту визначався заможністю двору, що вимірюваласяцінністю основного капіталу (земля, будівлі, худоба, інвентар). Вдеякіхгосподарствах кредит по відношенню до капіталу складав всього 4-5%.

Іпотечнік кредит виник ще в рабовласницького суспільстві, де він являвсобою різновид ростовщіцького капіталу, отримав розвиток при феодалізмі,але особливо розповсюдився при капіталізмі. Цей кредит дозволяє підприємцямзбільшувати розмір виробничого використання вільного капіталу,землевласникам - фінансувати купівлю оддатковіх ділянок землі, даєможливість придбати машини, обладнання та інші засоби виробництва, тобтосприяє розвитку та зміцненню ринкових відносин. Кредит видається, якправило, на термін більше п'яти років.

Для іпотечного кредиту, крім довгостроковості, характерно залишеннязаставленого майна в руках боржника, який продовжує його експлуатувати. Уцьому випадку заставодержатель має право перевіряти за документами тафактичну наявність, розмір та умови зберігання заставленого майна.

Припускається повторна застава з отриманням додаткового кредиту, якщоцінність майна не вічерпувала попередніми заставами і якщо боржник маєекономічну можливість сплачувати відсотки та гасити основний борг покредиту.

При заставі нерухомого майна боржник лише номінально зберігає правовласника. Фактично в цьому випадку земельна рента, що виступає економічноюреалізаціїземельної формою власності, присвоюється кредитором.

Надають іпотечний кредит, як правило, банки, що спеціалізуються навидачі довгострокових кредитів під заставу нерухомості. До них відносятьсятакож і земельні банки, що відабть довгострокові кредити в основному підзаставу землі.

Історія створення земельних банків в Росії, де вони відігравали великуроль в розвитку кредитної системи, тісно пов'язана зі своїм соціально -економічним та політичним життям країни другої половини ХІХ - початку ХХстоліть. На початку 70 - х років минулого століття були створені одинадцятьакціонерних іпотечних (земельних) банків. Значну роль в проведенні аграрноїполітики в дореволюційній Росії грали державні банки: Державний селянськийпоземельного банку (заснований в 1882) та Державний дворянський земельнийбанк (1885 р. .).

На державний селянський поземельного банку була покладена задачавидавати коштісселянам на купівлюземлі поміщиків. Банк видав селянамдовгострокові позики теміном на 34,5 року. За 1883 - 1895 р.р. банк видав
15 тис.грн. позик на загальну суму 82 млн.крб. За його участю було придбанота куплено 2,4 млн. десятин землі, головним чином поміщицької.

В наступні року маштаби придбаної банком землі, а також видачі позик,за рахунок яких селяни купували землю, значно виросли.

Завданням Державного дворянськог земельного банку поміщицькогоземлеволодіння шляхом видачі дворянам іпотечних позик до 66 років в розмірі
60% вартості дворянських маєтків. Дворянський банк надав поміщикам великуфінансову підтримку - до кінця 1890 р. заборгованість позічальніківпопозикам складала 267 млн.крб.

Деякий застій поземельного кредиту був пов'язаний зі спадом економікив 1905 - 1907 р.р.Відродів та прискорив розвиток цього кредиту еконгомічнійпідйом 1909 - 1913 р.р.Однак перша світова війна призвела до скороченнядіяльності іпотечних банків, а потім і її припинення.

Так як іпотечний кредит передбачає наявність приватної власності,перед усім на землю, то саме з причини її відміни на території Росії та
України після 1917 року іпотечні банки були закриті, оскільки не сталооснови для здійснення операцій по заставі

Діяльність українських комерційних банків нині зосереджена переважнона роботі з юридичними особами. Це явище тимчасове. У процесі подальшогорозвитку ринкових відносин питома вага операцій із фізичними особаминеодмінно зростатиме, тож фінансово-кредитні установи нашої держави маютьце враховувати. Як свідчить світовий досвід, банківські операції зфізичними особами становлять близько третини загального обсягу всіхоперацій, які проводять фіннансово-кредитні установи країн із ринковоюекономікою. Серед цих банків чимало спеціалізованих, які працюють лише зфізичними особами.

Споживчий кредит має багато специфічних рис, пов `язаних ізособливостями сфери особистого споживання громадян.

По-перше, цей вид позики відображає відносини між кредитором іпозичальником, сенс яких полягає у кредитуванні кінцевого споживання, навідміну від позик, які надають суб `єктам господарювання для виробничихцілей або для придбання активів, що породжують рух вартості (наприклад.
Акцій, облігацій тощо).

По-друге, на відміну від інших видів кредиту, якими користуютьсяпереважно суб `єкти господарювання, споживчі кредити одержують, як правило,фізичні особи.

По-третє, споживчий кредит є засобом задоволення споживчих потребнаселення, тобто особистих, індивідуальних потреб людей. Така позикаприскорює отримання певних благ (товарів, послуг), які вони могли б мати
(придбати) лише у майбутньому, накопичили кошти, необхідні для купівлі цихтоварно-матеріальних цінностей або послуг, будівництва тощо. Наданняспоживчих позик населенню з одного боку, підвищує їх платоспроможний попит,життєвий рівень в цілому, а з іншого - прискорює реалізацію товарнихзапасів, послуг, сприяє створенню основних фондів.

По-четверте, всі види споживчого кредиту мають соціальний характер,оскільки вони сприяють вирішенню суспільних проблем - підвищенню життєвогорівня населення (передусім із низьким та середніми доходами), утвердженнюпринципів соціальної справедливості. Саме із цієї причини споживчекредитування здебільшого регулюється державами особливо ретельно. У нашійкраїні це виражається у тому, що споживчі позики зазвичай надаються напільгових умовах.

Отже в загалі, для населення [3] споживчий кредит носить тількипозитивний характер, так він прискорює одержання визначених благ (товарів,послуг), які вони могли б мати (одержати) тільки в майбутньому - приумові накопичення суми грошових коштів, матеріальних цінностей або послуг,будівництва або інших.

Надання споживчого кредиту населенню, з одного боку, збільшує йогопоточний платоспроможний попит, підвищує його життєвий рівень, а з іншогобоку прискорює реалізацію товарних запасів, послуг, сприяє створеннюосновних фондів. В процесі погашення споживчих позик у населеннязменшується на відповідну суму платоспроможний попит, що необхідновраховувати при визначенні обсягу та структури товарообігу, платних послуг,динаміки доходів та витрат населення, грошової маси в обігу. Таким чиномрозмір кредитів тісно пов (заній з формуванням купівельного фонду населеннята його відповідності обсягу до структури товарного фонду та послуг.

Недостатня увага українських комерційних банків до роботи знаселенням має нині як об `єктивні, так і суб` єктивні причини. Основні зних, безумовно, пов `язані з економічною нестабільністю і законодавчоюневрегульованістю. Проте перспективи роботи банків із населенням в Українівеличезні.

Споживчий кредит [4] - кредит, який надається тільки в національнійгрошовій одиниці фізичним особам-резидентам України на придбання споживчихтоварів тривалого користування та послуг і повертається в розстрочку, якщоінше не передбачено умовами кредитного договору.

Суб (єктами кредитних відносин являються фізичні особи (позичальники)
, А в особі кредитора виступають банки, інші кредитні установи (ломбарди,пункти прокату та інші підприємства та організації).

Між банком та населенням може існувати й посередник, наприкладторгівельна організація, однак при цьому зміст споживчого кредиту незмінюється.

Об (єктом кредитування є витрати, пов (язані з задоволенням попитунаселення поточного характеру, в тому числі придбання товарів в особистувласність, а також витрати капітального (інвестиційного) характеру набудівництво та підтримання нерухомого майна.

Що стосується більш детального регулювання споживчого кредиту зісторони держави в порівнянні з іншими формами кредиту, то це в основномупроявляється в регулюванні процентних ставок, строків, додержання принципівсоціальної справедливості, доступності кредитів. Більш детальне регулюванняобумовлене тим, що споживчий кредит появ (я заній з потребами населення,рівнем його життя.

Враховуючи вивчений матеріал наведемо класифікацію [5] споживчихкредитів яка, на наш погляд, є найбільш повною та вдалою (див. Рис. 1.1):
1. цільовим характером;
2. суб (єктами кредитних відносин - на банківські та небанківські;
3. способом організації надання позичкових коштів - на позики організовані та неорганізовані, прямі та непрямі;
4. формами видачі - на товарні та грошові кредити;
5. ступенем покриття кредитом вартості товарів, послуг - на позики на повну вартість або на часткову їх оплату;
6. способом погашення кредиту - на ті що погашаються поступово (в розстрочку) або разовим платежем;
7. строками надання - короткострокові, середньострокові та довгострокові.

В залежності від цільового призначення споживчі кредити поділяються на:

8. інвестиційні;

9. для купівлі товарів та сплати послуг;

10. на розвиток підсобного господарства;

11. цільові кредити окремим соціальним групам;

12. на не цільові споживчі потреби;

13. Чекові;

14. під банківські кредитні картки.

До інвестиційних відносяться позики на кооперативне житловебудівництво та придбання індивідуальних житлових будинків, садовихбудиночків, благоустрій садових ділянок, реконструкцію, капітальний ремонтіндивідуальних житлових будинків, дач.

Гострота житлової проблеми розширює сферу застосування тазростання обсягів кредитів, що надаються на індивідуальне житловебудівництво, як одну з можливостей її вирішення. Значну роль у розширенніжитлового будівництва та задоволенні зростаючих потреб населення в житлівідіграє житлова кооперація, членам якої може бути надано кредит дляпридбання кооперативної квартири.
Слідуюча група об (єднує позики для придбання окремих споживчих товарів абосплати послуг, розстрочку платежів за товари довгострокового користування,прокат деяких предметів споживання.

До кредитів на розвиток особистих підсобних господарств відносятьсяпозики на купівлю сільськогосподарської техніки, транспортних засобів,купівлю посадкового матеріалу, фруктових дерев, добрив.

Не цільові споживчі кредити можуть надаватися населенню комерційнимибанками, ломбардами під заставу майна, касами взаємодопомоги,господарськими організаціями без зазначення мети використання кредиту. Цеможе бути кредит на невідкладні потреби, здійснення витрат, що виникають взв (язку з особливими або непередбачуваними обставинами (лікування,нещасний випадок, туризм та інше).

Новим в споживчому кредиті є Чековий кредит та банківські кредитнікартки. Мова йде про надання кредиту фізичним особам по їх запиту переважнона основні розстрочки платежу. Надання чекового [6] кредиту пов (язано знаявністю рахунку. Це може бути звичайний поточний рахунок в банку. Міжкредитором та позичальником передбачається обумовлене завчасно автоматичненадання кредиту в момент вичерпання залишку коштів на рахунку. Такі позикиможуть погашатися або в процесі надходження на рахунок грошових коштів (вкладів) або спеціальними внесками позичальника. Можуть використовуватисякартки гарантування чеків для ідентифікації клієнта. Інший вид чековогокредиту базується на застосуванні спеціального чекового рахунку таспеціальних банківських чеків. Ці чеки можуть мати особливу форму та код,що забезпечує ідентифікацію при їх обробці в банку. Вкладник отримує позикуяк тільки чек надходить в банк для проведення по рахунку. Позичальниквиписує чек проти суми виділеного йому чекового кредиту. При прид (явленнічеку встановлена сума ліміту зменшується, коли ж на рахунок надходятькредитні платежі ліміт поновлюється. Чеков кредитування пов (язане звеликими витратами і для банку і для споживача і легко піддається контролю.
Чековий кредит надається тільки після звернення позичальника в банк, котрийповинен оцінити кредитоспроможність заявника. Особливістю розвиткуспоживчого кредиту є зростання використання банківських кредитних карток.
Кредитні картки припускають участь трьох сторін - власника картки, банку таторгівельної організації. Пластикова картка з виділеними символами, виданабанком покупцеві, служить для торгівельної організації свідченням того, щобанк гарантує відкриття кредиту власнику цієї картки. Картка надаєтьсяклієнту, якщо стан його депозитних та позичкових операцій з банкомзадовільний. По кожній картці встановлюється ліміт, який може бути зміненов ту чи іншу сторону в залежності від режиму використання картки їївласником. Кредитні картки застосовуються і при сплаті за послуги. Кредитнікартки погано застосовувати при купівлі дорогих товарів, так як великавартість поглинає практично всю величину ліміту картки. Використаннякредитних карток поліпшує надання споживчих кредитів. Вони служатьзнаряддям обігу та скорочують потреби в готівкових грошах.

Строки надання споживчих кредитів різноманітні. З загальної сумиспоживчих кредитів значна частина приходиться на короткострокові тасередньострокові кредити. Деякі з них видаються з розстрочку платежу.
Довгострокові кредити видаються на інвестиційні цілі.

Банки - кредитори можуть надавати споживчі кредити безпосередньопозичальникам (прямі кредити), що звертаються в банк за позикою, абопобічні через посередників (торговельну організацію, ломбард, пунктпрокату).

У зв (язку з тим, що торгівельні організації не завжди мають грошовікошти, щоб перекрити всю заборгованість по наданому ними кредиту покупцеві,вони самі звертаються в банки за позиками. Непряме кредитування дозволяєнадавати кредити без значного збільшення операційних витрат банку.

Прикладом непрямого кредитування споживчих потреб є позикипідприємствам прокату. Потреби підприємств по наданню послуг прокату взасобах покривається за рахунок залучення кредиту. В результаті одного актунадання речі в користування на обумовлений строк відшкодовується тількиневелика частина вартості товару. Щоб повністю отримати гроші зареалізований товар, необхідно здійснити велику кількість таких актів напротязі всього строку експлуатації предмету прокату. Нерівномірністьплатежів за предмет прокату, тривалість отримання виручки від їхреалізації, необхідність зберігання, упаковки, транспортування обумовлюєвеликі потреби в кредитах підприємств прокату.

Банк надає кредити фізичним особам у розмірах, що визначаєтьсявиходячи з вартості товарів і послуг, які є об `єктом кредитування, в межахвартості майна, майнових прав, які можуть бути передані банку взабезпечення фізичною особою з урахуванням суми її поточних доходів.

Фізичні особи погашають кредит шляхом перерахування коштів зособистого вкладу, депозитного рахунку, переказами через пошту або готівкою
.
Отже споживчий кредит є засобом задоволення різних потреб населення. Якзазначалося раніше при споживчому кредиті позичальником є фізичні особи, акредиторами - кредитні установи, а також підприємства і організації різнихформ власності. Споживчий кредит може надаватися як в грошовій так і втоварній формі.

У країнах з ринковою економікою споживчий кредит, як зручна та вигіднаформа обслуговування населення, грає велику роль в економіці країни. Томувін підвернутій активному регулюванню зі сторони держави. Регулюванняздійснюється як на рівні видачі кредиту так і на рівні його використання івиражається або в заохоченні кредитування кінцевого споживача черезпроцентну ставку, термін кредиту, первинну участь власними коштами вкредитній операції, або шляхом створення більш жорстокого режимукредитування.

В різних країнах діють різні закони, що регулюють умови кредитуванняіндивідуальних позичальників, однак їх об `єднує спільна мета: зарадипідвищення рівня життя споживчий кредит повинен бути доступний внеобхідному об `ємі.

В нашій країні (ще за часів СРСР) аж до перебудовчіх процесів векономіці (до 1987 р.) переважали два основні види споживчого кредиту:кредит на купівлю товарів тривалого користування та на житлове будівництво
(індивідуальне та кооперативне). Перший вид кредиту носив побічнийхарактер, так як його надавали різні торгові організації при посередництвікредиту Держбанком, а другий вид кредиту видавався безпосередньо кредитнимиустановами (Держбанком та Будбанком).

З початком процесу формування ринкових форм господарювання, якийсупроводжувався падінням виробництва, а відповідно й товарообігу, а такожактивним створенням в роздрібній торгівлі комерційних структур втратилосвоє практичне значення кредитування населення в формі придбання товарів вторгівлі з розстрочку платежу. Кредитування житлового будівництва, а такожнадання деяких інших видів споживчого кредитування (на будівництво іблагоустрій садових ділянок, будівництво, купівлю і ремонт будівель всільській місцевості для сезонного проживання, на купівлю молодняку худобита господарське обзаведення, на невідкладні споживчі потреби) взяв на себе
Ощадний спеціалізований банк України.

Кредитування споживчих потреб населення здійснюється Ощадним банком
України при дотриманні таких же принципів, що й при кредитуванні юридичнихосіб: терміновості, повернення, цільової спрямованості, платності,забезпеченості. Важливим критерієм є платоспроможність позичальника.

Взагалі всі принципи кредитування можна розділити на дві групи:

1) Загальноекономічні принципи, які характерні всім економічним категоріям (цілеспрямованість, диференційованість);

1) принципи, що відображають сутність та функції кредиту (терміновість, забезпеченість та платність).

Цілеспрямованість кредитування. Суть цього принципу заключається втому, що суди повинні видаватися лише на конкретні цілі, а саме - назадоволення тимчасової потреби позичальників в додаткових коштах. (В цьому
- Відмінність кредитування від фінансування. Фінансування таких жорсткихцілей не має). Якщо судами будуть покривати потреби, що не маютьтимчасового характеру, то видані кошти не повернуться до кредитора.
Кредитування перевтілюється в фінансування без повернення. На практиці цейпринцип втілюється шляхом видачі суд на конкретні цілі (об `єкти). Об `єктамиспоживчого кредитування виступають товарно-матеріальні цінності, потреба вкоштах для поточних платежів при тимчасових фінансових труднощах і т. д.

диференційованість кредитування. Вона заключається в наданні кредиту нарізних умовах в залежності від характеру позичальника, спрямування кредиту,кредитного ризику, терміну кредитування, своєчасності повернення та деякихінших обставин.

терміновість кредитування. Цей принцип означає, що в кредитномудоговорі повинен встановлюватися термін кредитування і цього термінуповинен додержуватися позичальник. Конкретний термін повернення кредиту вкінцевому рахунку визначається швидкістю кругообігу коштів позичальника.

Забезпеченість кредиту. Згідно цьому принципу кредитами повиннообслуговуватися тільки рухом реально існуючої варто